
- •§1 Енергія та її види. Предмет та метод технічної термодинаміки
- •§2 Термодинамічна система
- •§3 Термодинамічні параметри робочого тіла і термодинамічний стан
- •Лекція 2. . (стор.12-19)
- •§4 Термодинамічна рівновага
- •§5 Загальні властивості термодинамічних параметрів стану
- •§6 Основні параметри стану
- •§7 Рівняння стану ідеального газу
- •§8 Рівняння стану сумішей ідеальних газів (стор. 19-27)(самостійно)
- •§9 Теплоємність
- •1 Кмоль – μс - мольна..
- •§10 Внутрішня енергія (стор. 28-31)
- •§11 Форми енергообміну термодинамічної системи. Теплота і робота
- •§13 Повна енергія робочого тіла або ентальпія (стор. 47-49)
- •Лекція 4. .
- •§14 Вільна та зв’язана енергія. Поняття ентропії (стор. 50-54)
- •15. Термодинамічний процес. Оборотний і необоротний термодинамічні процеси (стор. 54-59)
- •Лекція 5.
- •§17. Перший закон термодинаміки (стор. 59-72)
- •§18. Другий закон термодинаміки (стор. 77-92)
- •Лекція 6.
- •§19. Термодинамічні потенціали та їх диференціальні рівняння (стор. 59-77)
- •§20. Обчислення ентропії
- •Тема 2 Дослідження енергетичної ефективності термодинамічних процесів ідеальних газів (стор. 106-143)
- •§1 Характеристики термодинамічного процесу
- •Лекція 7.
- •2. Ізотермічний процес.
- •3. Ізобарний процес
- •4. Ізохорний процес
- •5. Адіабатний процес
- •§6. Політропний процес
- •Тема 3 Механізм отримання роботи
- •Лекція 8. 8.10..
- •Тема 4 Водяна пара як реальний газ
- •§1 Рівняння стану реального газу (стор. 155-160)
- •§2 Загальні властивості реальних газів (стор. 160-161)
- •§3 Водяна пара. Основні визначення (стор. 162-166)
- •Лекція 9. 15.10..
- •§4 Процес пароутворення. Pv-діаграма водяної пари (стор. 166-169)
- •§6 Параметри стану води та водяної пари
- •§7 Параметри вологої насиченої пари
- •§8 Основні термодинамічні процеси водяної пари (стор. 182-188)
- •Тема 6 Вологе повітря
- •Лекція 11. 23.10.. Вологе повітря(продовження)
- •§2 Характеристики вологого повітря
- •Тема 7 Термодинаміка потоку газів і пари (відкрита термодинамічна система)
- •§1 Рівняння першого закону термодинаміки для відкритих систем (стор. 198-206)
- •§2 Основні закономірності протікання газу і пари в коротких каналах змінного перерізу (стор. 206-211)
- •Лекція 13. 29.10..
- •§3 Визначення маси при протіканні робочого тіла через сопло. Критичні характеристики потоку. Рівняння нерозривності потоку
- •§4 Вибір форми сопла. Розрахунок комбінованого сопла
- •§5 Дроселювання газів і пари
- •§6 Дроселювання водяної пари
- •Загальні термодинамічні властивості кругових термодинамічних процесів або циклів
- •§1 Класифікація і загальна характеристика термодинамічних циклів (стор. 230-242)
- •§2 Прямий оборотний цикл Карно (1824р.)(стор. 242-246)
- •§3 Зворотний оборотний цикл Карно
- •§4 Теореми Карно (стор. 248-250)
- •Тема 9 Термодинамічні потенціали та ексергія (стор. 258-271)
- •Лекція 16. 13.11.
- •Лекція 17. 20.11.. Економічна ефективність перетворення енергії
- •Тема 10 Стиснення (нагнітання робочих тіл) (стор. 272-283) Ідеальний поршневий одноступінчатий компресор
- •Багатоступінчате стиснення
- •Тема 11 Цикли двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •§1 Класифікація циклів двз
- •§2 Цикл двз з ізохорним підведенням теплоти (цикл Отто,1877р.)
- •Лекція №18 Теоретичний цикл Отто
- •§3 Цикл двз з підведенням теплоти під час сталого об’єму і сталого тиску. Цикл Тринклера (1904р)
- •Лекція 19. .
- •Тема 12 Цикл газотурбінної установки (гту)
- •Тема 13 Цикли паросилових установок (псу)
- •§1 Цикл Карно для водяної пари
- •Л.18.29 11*§2 Схема та робочий процес паросилової установки – цикл Ренкіна (стор. 320-329)
- •Лекція 20. 11.12.. Термічний ккд циклу Ренкіна
- •*§3 Вплив на термічний ккд циклу Ренкіна параметрів пари
- •Лекція 21. 18.12..
- •§4 Теплофікаційний цикл псу (стор. 338-341)схема
- •*§5 Узагальнений (регенеративний) цикл Карно (стор. 250-252)
- •*§7 Середньоінтегральна температура (стор. 252)
- •§8 Еквівалентний цикл Карно (стор. 253-254)
- •§9 Еталонний цикл Карно (стор.254)
- •*§10 Регенеративний цикл паросилової установки (стор. 332-337)
- •Тема 14 Парогазові цикли
- •Лекція 22. 25.12..
- •Тема 15 *Установки, що працюють за зворотними циклами (стор. 348-359)
- •§1 Загальна характеристика холодильних установок
- •§2 Цикл парової компресійної холодильної установки (стор. 354-357)
- •§3 Цикл теплового насоса (стор. 362-364)
Тема 15 *Установки, що працюють за зворотними циклами (стор. 348-359)
§1 Загальна характеристика холодильних установок
Охолодження тіл до температур нижче температури навколишнього середовища проводиться за допомогою установок, що працюють за зворотним циклом, і називаю-ться холодильними установками. У них відбувається виробництво холоду. У залеж-ності від температури, до якої охолоджуєть-ся робоче тіло в холодильних установках, розглядають такі їх типи:
помірного холоду; охолоджу-ють до температур
;
глибокого холоду; охоплюють зону температур до
.
Останні використовуються під час скра-плення газів.
Робоче тіло, яке бере участь у перенесе-нні енергії у холодильних установках, на-зивається холодильним агентом. Холоди-льні установки по виду холодоагента поді-ляються на дві основні групи:
газові, зокрема, повітряні; у них холодоагент повітря знаходиться в стані, далекому від лінії насичен-ня. У зв’язку з малим холодильним ефектом і великими габаритами окремих апаратів ці установки не отримали широкого використання.
Парові, в яких у якості холодоаген-тів використовують пари різних ре-човин. Установки помірного холоду в свою чергу розподіляються на три групи:
Парокомпресійні; вони мають механічний компресор, який вимагає витрати роботи ззов-ні;
Пароежекторні; мають струй-ний компресор (ежектор), що працює під час витрати зовні-шньої теплоти пари і забезпе-чує підвищення тиску робочо-го тіла (пари);
Абсорбційні; мають термохімі-чний компресор, в якому від-буваються термохімічні проце-си з витратою зовнішньої теп-лоти, що також призводить до підвищення тиску робочого ті-ла.
Парові холодильні установки, що мають велику надійність у роботі, отрима-ли найбільш широке розповсюдження.
§2 Цикл парової компресійної холодильної установки (стор. 354-357)
Найбільше
розповсюдження ці установ-ки отримали
для охолодження тіл до тем-ператури
.
У цих установках холоди-льним агентом
є легко киплячі рідини, тоб-то, рідини,
які киплять під час атмосферно-го тиску
під час температури, приблизно рівної
.
До таких холодоагентів відно-сяться:
вуглекислота
,
аміак
,
сір-чаний ангідрит
і різні фріони, загаль-на формула фріона:
– це фтор-хлорвуглеводень. У паровій
компресійній холодильній установці
холодоагент змінює свій агрегатний
стан і переходить з газопо-дібного в
рідинний, і навпаки.
Принципова схема такої холодильної установки.
1 – холодильна камера;
2 – компресор;
3 – конденсатор;
4 – дросельний клапан.
У компресор 2 надходить з випарника 1, як правило, волога насичена пара з ве-ликим ступенем сухості під час температу-ри, яка відповідає температурі приміщен-ня, що охолоджується.
Процес
4-1 – це випаровування холодо-агента у
випарнику. Пара стискується адіа-батно
у компресорі в процесі 1-2 до тиску,
температура насичення якого дещо вища
середньої температури, в якій знаходиться
конденсатор (точка 2`). Стиснута пара
по-падає в конденсатор, де конденсується
в ізобарно-ізотермічному процесі 2-2`-3
і пе-реходить у рідину, тобто, в точці 3
має-мо киплячу рідину холодоагента під
час тиску
.
Рідкий холодоагент з конденсатора
надходить у дросельний клапан 4, де
під-дається дроселюванню в процесі 3-4.
Тиск і температура потоку після
дроселювання знижуються, і рідина
частково перетворює-ться у пару (точка
4). Далі волога насичена пара з низькою
ступінню сухості попадає у випарник,
де забирає теплоту від середови-ща, що
охолоджується і рідина вологої на-сиченої
пари випаровується до стану 1 під час
температури
(процес 4-1. Після цього цикл знову
повторюється. У більшості холо-дильних
установок між парою і приміщен-ням, що
охолоджується, використовується
проміжний холодильний агент – росол.
У залежності від конденсації солі в
росолі змінюється його температура
замерзання. Росол надходить у приміщення,
що охолод-жується. Цей цикл звичайно
проходить в інтервалі температур
.
Ефектив-ність холодильного циклу
визначається хо-лодильним коефіцієнтом,
який позначаєть-ся літерою
і являє собою відношення
до
.
,
де – це теплота, яка відбирається від приміщення, яке охолоджується;
– робота на виконання цього циклу.
;
.