
- •§1 Енергія та її види. Предмет та метод технічної термодинаміки
- •§2 Термодинамічна система
- •§3 Термодинамічні параметри робочого тіла і термодинамічний стан
- •Лекція 2. . (стор.12-19)
- •§4 Термодинамічна рівновага
- •§5 Загальні властивості термодинамічних параметрів стану
- •§6 Основні параметри стану
- •§7 Рівняння стану ідеального газу
- •§8 Рівняння стану сумішей ідеальних газів (стор. 19-27)(самостійно)
- •§9 Теплоємність
- •1 Кмоль – μс - мольна..
- •§10 Внутрішня енергія (стор. 28-31)
- •§11 Форми енергообміну термодинамічної системи. Теплота і робота
- •§13 Повна енергія робочого тіла або ентальпія (стор. 47-49)
- •Лекція 4. .
- •§14 Вільна та зв’язана енергія. Поняття ентропії (стор. 50-54)
- •15. Термодинамічний процес. Оборотний і необоротний термодинамічні процеси (стор. 54-59)
- •Лекція 5.
- •§17. Перший закон термодинаміки (стор. 59-72)
- •§18. Другий закон термодинаміки (стор. 77-92)
- •Лекція 6.
- •§19. Термодинамічні потенціали та їх диференціальні рівняння (стор. 59-77)
- •§20. Обчислення ентропії
- •Тема 2 Дослідження енергетичної ефективності термодинамічних процесів ідеальних газів (стор. 106-143)
- •§1 Характеристики термодинамічного процесу
- •Лекція 7.
- •2. Ізотермічний процес.
- •3. Ізобарний процес
- •4. Ізохорний процес
- •5. Адіабатний процес
- •§6. Політропний процес
- •Тема 3 Механізм отримання роботи
- •Лекція 8. 8.10..
- •Тема 4 Водяна пара як реальний газ
- •§1 Рівняння стану реального газу (стор. 155-160)
- •§2 Загальні властивості реальних газів (стор. 160-161)
- •§3 Водяна пара. Основні визначення (стор. 162-166)
- •Лекція 9. 15.10..
- •§4 Процес пароутворення. Pv-діаграма водяної пари (стор. 166-169)
- •§6 Параметри стану води та водяної пари
- •§7 Параметри вологої насиченої пари
- •§8 Основні термодинамічні процеси водяної пари (стор. 182-188)
- •Тема 6 Вологе повітря
- •Лекція 11. 23.10.. Вологе повітря(продовження)
- •§2 Характеристики вологого повітря
- •Тема 7 Термодинаміка потоку газів і пари (відкрита термодинамічна система)
- •§1 Рівняння першого закону термодинаміки для відкритих систем (стор. 198-206)
- •§2 Основні закономірності протікання газу і пари в коротких каналах змінного перерізу (стор. 206-211)
- •Лекція 13. 29.10..
- •§3 Визначення маси при протіканні робочого тіла через сопло. Критичні характеристики потоку. Рівняння нерозривності потоку
- •§4 Вибір форми сопла. Розрахунок комбінованого сопла
- •§5 Дроселювання газів і пари
- •§6 Дроселювання водяної пари
- •Загальні термодинамічні властивості кругових термодинамічних процесів або циклів
- •§1 Класифікація і загальна характеристика термодинамічних циклів (стор. 230-242)
- •§2 Прямий оборотний цикл Карно (1824р.)(стор. 242-246)
- •§3 Зворотний оборотний цикл Карно
- •§4 Теореми Карно (стор. 248-250)
- •Тема 9 Термодинамічні потенціали та ексергія (стор. 258-271)
- •Лекція 16. 13.11.
- •Лекція 17. 20.11.. Економічна ефективність перетворення енергії
- •Тема 10 Стиснення (нагнітання робочих тіл) (стор. 272-283) Ідеальний поршневий одноступінчатий компресор
- •Багатоступінчате стиснення
- •Тема 11 Цикли двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •§1 Класифікація циклів двз
- •§2 Цикл двз з ізохорним підведенням теплоти (цикл Отто,1877р.)
- •Лекція №18 Теоретичний цикл Отто
- •§3 Цикл двз з підведенням теплоти під час сталого об’єму і сталого тиску. Цикл Тринклера (1904р)
- •Лекція 19. .
- •Тема 12 Цикл газотурбінної установки (гту)
- •Тема 13 Цикли паросилових установок (псу)
- •§1 Цикл Карно для водяної пари
- •Л.18.29 11*§2 Схема та робочий процес паросилової установки – цикл Ренкіна (стор. 320-329)
- •Лекція 20. 11.12.. Термічний ккд циклу Ренкіна
- •*§3 Вплив на термічний ккд циклу Ренкіна параметрів пари
- •Лекція 21. 18.12..
- •§4 Теплофікаційний цикл псу (стор. 338-341)схема
- •*§5 Узагальнений (регенеративний) цикл Карно (стор. 250-252)
- •*§7 Середньоінтегральна температура (стор. 252)
- •§8 Еквівалентний цикл Карно (стор. 253-254)
- •§9 Еталонний цикл Карно (стор.254)
- •*§10 Регенеративний цикл паросилової установки (стор. 332-337)
- •Тема 14 Парогазові цикли
- •Лекція 22. 25.12..
- •Тема 15 *Установки, що працюють за зворотними циклами (стор. 348-359)
- •§1 Загальна характеристика холодильних установок
- •§2 Цикл парової компресійної холодильної установки (стор. 354-357)
- •§3 Цикл теплового насоса (стор. 362-364)
Лекція 9. 15.10..
§4 Процес пароутворення. Pv-діаграма водяної пари (стор. 166-169)
– характеризує
1 кг води під час температури, що дорівнює
.
Підводимо
теплоту. У певному стані
вода закипить. Далі вона буде
перство-рюватися у пару. У точці
– суха насиче-на пара.
Процес
-
– це ізобарний процес підігріву від
до температури кипіння.
- – процес пароутворення. Він є од-ночасно ізобарним і ізотермічним.
- – ізобарний процес перегріву па-ри.
Візьмемо
1 кг води при більш високому тиску.
Оскільки вода є тіло, яке не стискує-ться,
то точка
буде знаходитись практи-чно на вертикальній
лінії, яка проходить через точку
.
-
– це ізобарний процес підігріву води
до температури кипіння.
Теплотою
пароутворення r
називається
кількість теплоти, яку треба підвести
до 1 кг киплячої води, щоб перетворити
її у су-ху насичену пару під час
ізобарно-ізотермі-чного процесу. Величина
r залежить від ти-ску, під яким проходить
пароутворення. Чим вищий тиск, тим менше
теплота паро-утворення. Тому точка
знаходиться ліві-ше точки
.
- – ізобарний процес перегріву па-ри.
З’єднаємо точки, які характеризують однаковий стан. У точці К стан називається критичним. Температура і тиск, які відпо-відають цьому стану, називаються критич-ними. У цьому стані зникає різниця у влас-тивостях сухої пари і киплячої води.
.
Крива І називається нижньою гранич-ною кривою, так як вона знаходиться на границі області А – води, недогрітої до ки-піння, і області Б – області вологої насиче-ної пари. А кожна точка на кривій І харак-теризує стан киплячої води, і тому для цьо-го стану ступінь сухості Х=0.
Крива ІІ називається верхньою гранич-ною кривою, так як вона знаходиться на границі областей Б і В (перегрітої пари). Кожна точка на кривій ІІ характеризує стан сухої насиченої пари.
Крива ІІІ характеризує воду під час температури .
§5 Ts-діаграма водяної пари (стор. 169-171)
.
§6 Параметри стану води та водяної пари
Так як водяна пара – реальний газ, то параметри стану неможливо визначити за рівнянням , тому для визначення параметрів стану киплячої води і сухої на-сиченої пари використовують таблиці, які побудовані на основі рівняння стану для реальних газів. Так як для насиченої пари є однозначний зв’язок між температурою і тиском пари, то по значенню одного з цих параметрів стану можна в таблицях знайти значення всіх інших параметрів стану. По-будовано три типи таблиць.
Таблиця 1. Стан насичення (за темпе-ратурою).
Таблиця 2. Стан насичення (за тиском).
Таблиця 3. Вода та перегріта пара.
Внутрішня енергія для всіх станів роз-раховується за рівняннями:
Оскільки для перегрітої пари немає тіс-ного зв’язку між тиском і температурою, то для знаходження значень параметрів перегрітої пари треба знати значення двох параметрів стану: температури і тиску. У таблицях перегрітої пари всі відомості, які знаходяться вище чорної горизонтальної лінії, відносяться до води, недогрітої до кипіння.
§7 Параметри вологої насиченої пари
Для стану вологої насиченої пари відо-мостей про її стан у таблицях немає. Тому всі параметри стану для цієї пари знаходя-ться з формул:
,
– питомий
об’єм вологої насиченої пари складається
з об’єму сухої пари і об’є-му вологої
пари;
– питомий
об’єм
сухої насиченої па-ри;
– ступінь сухості;
– ступінь
вологості.
Оскільки
,
то:
.
Ентальпія сухої і вологої пари:
Зміна ентропії:
.
*Лекція 10. 18.10..
Розглянемо Ts-діаграму.
;
;
;
;
,
– теплоємність
води;
– теплоємність
пари.
§7 hs-діаграма водяної пари.
Властивості водяної пари знаходять за таблицями. Розраховувати процеси з водя-ною парою краще з використанням графіч-ного методу. Частіше всього з цією метою використовують hs-діаграму.
У hs-діаграмі по осі ординат відкладає-ться питома ентальпія h, а по осі абсцис – питома ентропія користуючись даними з таблиць про властивості водяної пари, бу-дують hs-діаграму таким чином:
Чим
ближче лінії
до нижньої граничної кривої, тим вище
вологість пари, яку характеризують ці
криві. На практиці волога пара зі ступенем
сухості
не використовується.
Для більш зручного і більш ефективно-го використання площі hs-діаграми осі коо-рдинат переносять вище, а на діаграмі на-носять тільки цю частину:
Кожна точка на верхній граничній кри-вій характеризує стан сухої насиченої пари. Вона розділяє площу hs-діаграми на дві області: А –вологої насиченої пари та Б – перегрітої пари. Нанесені ізобари є опахалоподібні. Ізотерми в області А співпадають із ізобарами, а в області Б – розходяться.
Ізохори ідуть більш круто, ніж ізобари.
.