45. Літературні процеси в урср та в західних землях України в 20-30-ті рр. Хх ст.

Літературне життя Західної України міжвоєнного періоду ХХ століття було вельми розмаїтим та активним. У цей час реалізовувалося багато художніх концепцій, у літературному процесі виокремлювалися нові літературні течії. Чільне місце в літературі хх ст. посідали католицькі письменники, які, в основному, були об’єднані в групу “Логос”. Їхня творчість визначалася національною та християнською ідеями. 20-ті роки стають часом небаченого розвитку, відкриттів і сподівань в українській культурі. Поширення ж украї¬номовної освіти створило українській культурі таке широке підґрунтя, якого вона давно не мала на Західній Україні. Вперше українська культура могла розраховувати на підтримку з боку держави, особливо коли в 1923 р. біль¬шовики взяли курс на українізацію з метою розширення свого впливу серед місцевого населення. У 1925 р. після розпаду "Гарту" частина його членів утвори¬ли елітарну літературну організацію "Вапліте" на чолі з Миколою Хвильовим. Головними темами прозових творів були наслідки ре¬волюції та громадянської війни в житті людини і суспіль¬ства. Новаторським талантом у Західній Україні вирізнявся поет-імажиніст Богдан-Ігор Антонич. Привертають увагу філософським осмисленням буття збірки "Три перстені", "Книга Лева". Творчість Б.-І. Антонича співзвучна з поезією П.Тичини. У цей період сталися показові зміни у відносинах між українським Заходом і Сходом. Якщо на межі століть га¬лицькі видання відкривалися для письменників з Наддніпрянщини, то в 20—30-ті роки східноукраїнська преса широко публікує галицьких та буковинських авторів. А в Харкові створюється письменницька спілка "Західна Україна" з однойменним журналом. Естетичні погляди "неокласиків" поділяв М.Хвильовий, який виступав проти хуторянства й "масовізму" у літера-турі. Його публіцистика відіграла значну роль у розвитку українського літе¬ратурного процесу. Стаття "Україна чи Малоросія?" 1926 р. була вилучена з літературного обігу, її опубліковано лише 1990р. Для боротьби з поширенням націоналістичних ідей у літературі у 1927 р. було створено прорадянську організацію ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) і посилено контроль комуністичної партії за літературною діяльністю.

46. Мистецтво авангарду, його основні течії

Аванґардне мистецтво ХХ століття виникло на Заході Європи і звідти прийшло в Україну. З появою західноєвропейського аванґардного мистецтва ХХ століття, розпочалося, по суті, і його дослідження. Українське аванґардне мистецтво залишається на сьогодні ще малодослідженим. Тільки наприкінці 80-х років вітчизняні науковці отримали реальну можливість вивчати теоретичну і художню спадщину українських аванґардистів початку століття. 1991 року в Загребі (Хорватія) відбувся міжнародний семінар з приводу виставки “Український аванґард 1910–1930 рр.”, який став своєрідною репрезентацією) українського аванґардного мистецтва на світовому рівні. Одним з активних організаторів цих виставок і найвідоміших вітчизняних дослідників аванґарду України є мистецтвознавець Дмитро Горбачов. Поняття “український аванґард”, введене в науковий обіг зарубіжними дослідниками ще на початку 70-х років, аванґардне мистецтво України є самобутнім феноменом національної культури, що з’явився і розвивався в руслі європейської культури модернізму.

Течії авангарду: 1.Експресіонізм. Його суть полягає виключно художніх засобів і прийомів почуттів і переживань художника, станів його душі, частіше всього трагічного наприулад: тривоги, страху, безвиході, туги, нервозності, роз'єднаності, підвищеної емоційності, хворобливої пристрасті, глибокої незадоволеності, ностальгії. 2.Футуризм. енергетичні поля або стану душі передаються за допомогою абстрактних променів. 3.Абстракціонізм Суть його зводиться до того, що відмова від зображення зовнішніх, видимих форм предметів дозволяє художнику зосередитися на вирішенні виключно мальовничих завдань гармонізації кольору та форми. 4.Конструктивізм: на перше місце висувалася функціональність.5. Дадаїзм: Одне з найбільш бунтарських, скандальних рухів авангарду, протест проти всього. 6.Сюрреалізм: грунтується на вірі у вищу реальність; на всевладді мрії, на неутилітарні грі думки. 7. Концептуалізм: На перший план ідея речей, явища, твори мистецтва, документально викладений проект.

Отже, світ визнав унікальність українського мистецького аванґарду. У вітчизняній філософсько-естетичній думці вже зроблено перші кроки у вивченні цього культурного феномена. Перед дослідниками українського мистецтва початку ХХ століття стоїть багато важливих завдань.