1. Поняття і сутність культури

2. Основні концепції культури

3. Функції культури

4. Субкультура та її функції. Молодіжні субкультури в Україні

5. Поняття «українська культура» та фактори, які визначають її особливості

6. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.

7. Стародавня культура трипільців та східних слов’ян.

8. Релігіїні вірування та міфологія східнослов’янських племен

9. Мовна та писемна спадщина Київської Русі. Роль писемності та мови в процесі становлення української культури

10. Архітектура Київської Русі. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр

11. Особливості світосприйняття людини часів Київської Русі

12. Політична культура Київської Русі

13. Книжна справа та початок літописання в Київській Русі.

14. Іконопис, фресковий живопис та ювелірне мистецтво Русі в Х-ХІІ ст…

15. Соціально-політична і культурна ситуація в Галичині та на Волині в ХІІ-ХІІІ століттях

16. Міста, княжі двори і церква – основні центри культури Галицько-Волинського князівства.

17. Освіта, наука, архітектура, та мистецтво Галицько-Волинського князівства

18. Культурні та політичні зв’язки Галицько-Волинського князівства з іншими землями Русі

19. Особливості формування українського етносу в умовах польсько-литовського співіснування

20. Формування культури політичної еліти в литовсько-польську добу

21. Виникнення козаччини. Традиції, звичаї і побут козаків.

22. Національно-культурне і релігійне життя. Церква і духовенство в XIV-XVIIст..

23. Братства. Виникнення друкарства. Перекладна та літописна література.

24. Образотворче мистецтво. Жовківська, чернігівська, новгород-сіверська малярські школи.

25. Культура козацької держави (1648-1781рр.), її історичні особливості.

26. Музична культура, театральне мистецтво та кобзарство в другій половиніXVII-XVIIIст.

27. Києво-Могилянська академія її загальнослов’янське значення

28. Розвиток козацького літописання та усної народної творчості (думи).

29. Українське бароко як нове світовідчуття. Особливості світосприйняття людини доби бароко

30. Архітектура та образотворче мистецтво доби українського бароко.

31. Формування української літературної мови в кінці XVIII- на початку XIXст

32. Романтизм та романтичне світовідчуття в українській культурі

33. Проблеми розвитку української культури в Австро-Угорщині

34. Декабризм в Україні, його політична програма

35. Київські романтики і Кирило-Мефодієвське братство

36. Масонство як явище культури: загальна характеристика

37. Тарас Шевченко як ідеолог та провідник національного відродження

38. Українська музична культура і образотворче мистецтво в другій половині XIXст.

39. Особливості розвитку українського культурного процесу в умовах боротьби проти самодержавства в другій половині XIX ст..

40. Розвиток освіти на українських землях в XIX ст. Освітня реформа.

41. Модерн в Україні. Основні риси стилю модерн

42. Укарїнська культура в добу національної революції 1917-1920рр.

43. Формування української національної школи. Українська Академія Наук.

44. Видавнича справа, преса театральне мистецтво в 20х роках XXст.

45. Літературні процеси в УРСР та в західних землях України в 20-30 роки XXст.

46. Мистецтво авангарду, його основні течії

47. Українське кіномистецтво першої половиниXXст.. Творчість О.Довженка.

48. Музична культура України першої половини XXст.

49. Репресивні акції сталінізму та їх трагічний вплив на розвиток української національної культури

50. Національно-культурне відродження в Україні в середині 60х на початку 90х років та його особливості.

51. Розвиток українського кіно та симфонічної музики в радянський період

52. Науково технічні досягнення українського суспільства в 2-й половині XXст

53. Український культурний процес в еміграції. Роль та місце української «діаспорної» культури XXст в історії української культури

54. Культурні перетворення в Україні в перші роки незалежності. Відродження національної культури та історичної пам’яті.

55. Особливості розвитку української культури доби незалежності, здобутки та втрати.

56. Постмодернізм і його прояви в сучасній українській культурі.

57. Сучасна політична культура українського суспільства.

58. Духовна, релігійна культура та світогляд сучасної людини

59. Розвиток освіти в сучасній Україні. Болонський процес

60. Театральне мистецтво в сучасній Україні

1. Поняття і сутність культури

Культура є похідною від людської діяльності.Її створює вся сукупність суспільної життєдіяльності.Культура — це культурна реальність, системний людський спосіб буття, що визначає увесь спектр практичної й духовної діяльності людей, їх ставлення до навколишнього світу й до самих себе.Культура не існує поза людиною. Її виникнення обумовлено тим, що людина постійно шукає сенсу свого життя та діяльності. Разом з тим вона вносить свій вклад в культуру суспільства, оскільки результати її трудової діяльності мають культурне значення. За створеними в ту чи іншу епоху цінностями можна судити про рівень культури даної епохиТрадиційно розрізняють два основні напрямки культури – матеріальний і духовний – відповідно до двох головних сфер людської діяльності – матеріальної і духовної. Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам’ятники і монументи тощо. духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини. Сюди також належать релігія і міфологія, світоглядні, політичні, моральні та інші уявлення людей. Між матеріальною і духовною культурою існує тісна органічна єдність. Феномен культури — це діалектична єдність перервного і неперервного. Законом розвитку культури є спадковість. Саме єдність перервного і неперервного дозволяє виділяти вкультурі певні етапи й періоди її розвитку, навіть цілі епохи та цивілізації. В історії української культури виділяється культура Київської Русі, козацької доби, Галицько-Волинського князівства тощо. Структура культури являє собою цілий макросвіт. Вона охоплює освіту, науку, мистецтво, літературу, міфологію, мораль, політику, право, релігію. При цьому всі її елементи взаємодіють між собою, типологія культури відповідно до її носіїв. необхідно виділити світову і національну культури. Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства. Світова культура – феномен глобальний. Національна культура є частково і джерелом світової культури, одночасно витікаючи з неї. У відповідності з носіями виділяють також культуру соціальних суб’єктів (міську, сільську, професійну, молодіжну). Упродовж розвитку людства виокремились певні культурні епохи: антична, середньовічна, культура епохи Відродження; окремі форми культури: політична, соціальна, правова, економічна, екологічна, фізична, моральна і т.д. культуру потрібно культивувати, бо вона для кожного народу є джерелом стійкості і добра, фактором національної гідності, водночас втілюючи історичний досвід самого народу, його творчий потенціал, служить підґрунтям для духовного розвитку наступних поколінь.