
- •1. Предмет і причини вивчення історії культури України
- •2. Джерела вивчення української культури
- •3. Періодизація розвитку української культури
- •4. Концепції української культури
- •5. Форми культури (масова, елітарна, народна)
- •6. Функції культури
- •7. Охарактеризуйте основні види мистецтв
- •8. Українська державна символіка, її джерела
- •9. Культура і цивілізація
- •10. Культура особистості
- •11. Матеріальна та духовна культура
- •12. Традиції та новаторство в культурі
- •13. Явище масової культури та його перспективи.
- •14. Культуротворча роль української інтелігенції: історія і сучасність
- •15. Усна народна творчість: її місце в українській культурі
- •16. Українське кіномистецтво, та його видатні діячі
- •17. Основні риси української міфології як культурного явища
- •18. Традиції меценатства в Україні
- •19. Язичництво та християнство
- •1. Спільні та відмінні риси язичницької та християнської ідеологій
- •2. Чому Русь прийняла християнство
- •20. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр
- •21. Наука і Освіта в Київській державі
- •22. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
- •23. Літописання та література
- •24. Вплив Візантії на культуру Київської Русі
- •25. Розвиток культури та освіти у литовсько-польську добу
- •26. Мистецтво в україні 13-15 ст
- •27. Реформація та її вплив на культуру
- •28. Братства та братські школи в Україні
- •Братські школи в Україні.
- •29. Книгодрукування в україні 15-17 ст
- •30. Київо-Могилянськая академія
- •31.Особлиості бароко в Україні. Козацьке бароко.
- •32.Вплив на розв. Укр.Культ. П.Могили.
- •33.Риси філософії г. Сковороди.
- •35. Особливості укр.Культ. 18 ст.
- •37. Музика 19 ст.
- •38. Наука 19 ст.
- •39.Театральне мистецтво в Україні 19ст.
- •40.Харківський та Кийвський університети, як центри української культури 19 ст.
- •41.Український живопис 19 ст.
- •42.Національно-культурне відродження в Україні на межі 19-20 ст.
- •43.Українська освіта у 19 ст.
- •44.Класицизм в українській архітектурі
- •45.Родина Тобілевичів та її внесок в розвиток українського театрального мистецтва
- •46.Стиль модерн в українській архітектурі
- •47.Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка та його діяльність
- •48.Відродження української національної культури в період національно-демократичної революції (1917-1920р.Р.)
- •49.Авангардні течії в українському живописі
- •50. Мистецькі обьєднання в Україні 20-30х років хХст.
- •51.Охарактеризуйте причина та наслідки доби «розтріляного відродження» в Україні
- •52.«Шістидесятники» та їх внесок у розвиток культури
- •53.Особливості культурних процесів в Україні під час Другої світової війни
- •54.Соціокультурна ситуація незалежної України
- •55.Мовна ситуація в сучасній Україні
- •56.Демократизація системи освіти у сучасній Україні
- •57.Проблема охорони памяток культури у сучасній Україні
- •58.Церковно-державні відносини в сучасній Україні
- •59.Соціокультурна роль музеїв в сучасній Україні
- •60.Розвиток культури національних меншин у сучасній Україні
- •61.Основні тенденції сучасного мистецького життя
- •62.Сучасне музичне мистецтво
- •63.Культурницька місія «Просвіт»: історія і сучасність
- •64.Історико-культурна спадщина Запорізького краю
16. Українське кіномистецтво, та його видатні діячі
У 1893 році головний механік Одеського Новоросійського університету Йосип Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції. Тоді ж він здійснив перші в світі кінозйомки – зафільмував вершників і метальників списів. Піонери українського кінематографу початку 1900-х років віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав «Наталка Полтавка» (за участю відомої актриси Марії Заньковецької), «Москаль-чарівник», «Наймичка». Тоді ж мала місце спроба створити фільми на українську історичну тематику, теж на театральній основі («Богдан Хмельницький» за п'єсою Михайла Старицького). З дореволюційним кіно в Україні пов'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.
Німе кіно
З 1919 р. в Радянській Україні починається тотальне одержавлення кіно. 1922 року було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а 1928 року ввести в дію київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О.Довженка) — одну з найбільших та найсучасніших на той час у світі. Разом з тим, ігрове кіно намагалося поєднати революційну тематику з традиційною для попереднього періоду мелодрамою та пригодницькими жанрами («Укразія» П.Чардиніна; «Сумка дипкур'єра», «Ягідка кохання» Олександра Довженка). У цей час в Україні з'явилися також екранізації класичних творів національної літератури — «Тарас Трясило», «Микола Джеря», «Борислав сміється». Особливу роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми О.Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня. У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюселі (Бельгія) в результаті опитування, проведеного Бельгійською синематекою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм «Земля» було названо у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів. Стилістика, створена Довженком, поклала початок напряму, який визначають як «українське поетичне кіно».
Звукове кіно
У 1930 р. в Україні з'являється перший звуковий фільм — документальна стрічка Дзиги Вертова «Симфонія Донбасу», а наступного року глядачі почули голоси акторів у художньому фільмі О.Соловйова «Фронт». Наприкінці 1930-х тотальний терор у СРСР поєднується з кон'юнктурним поверненням до національно-історичної тематики. Фільми «Щорс» (1939) Олександра Довженка і «Богдан Хмельницький» (1941) Ігора Савченка — дивовижне поєднання вимушеної заангажованості держзамовлення і очевидної режисерської та акторської обдарованості.
Українське кіно часів Другої світової війни, частково евакуйоване на схід, було переважно підпорядковане ідеологічним завданням воєнної доби. Разом з тим, у цей час були зняті і справжні кіношедеври. До них можна віднести фільм «Райдуга» Марка Донського за сценарієм Ванди Василевської, який з надзвичайною художньою силою передає трагедію окупованого фашистами українського села. Фільм здобув низку міжнародних нагород, серед них премія «Оскар» (1944) в номінації «кращий іноземний фільм».
Сценарій Олександра Довженка «Україна в огні», який Сталін спочатку сприйняв схвально, потім було піддано розгромній критиці, а автора — шельмуванню. Одною з причин цього, про що Довженкові натякнули, було те, що у сценарії нічого не було сказано про вирішальну роль Сталіна у перемозі над ворогом. Крім того, у фільмах воєнних років за вказівкою «вождя» пропагувалася ідея швидкої та легкої перемоги над фашизмом. Хоча українські фільми 1945-53 рр. були обмежені жорсткими канонами «соціалістичного реалізму», їх велику цінність складають високий рівень акторської гри і високофахові роботи кінооператорів.