- •1. Предмет і причини вивчення історії культури України
- •2. Джерела вивчення української культури
- •3. Періодизація розвитку української культури
- •4. Концепції української культури
- •5. Форми культури (масова, елітарна, народна)
- •6. Функції культури
- •7. Охарактеризуйте основні види мистецтв
- •8. Українська державна символіка, її джерела
- •9. Культура і цивілізація
- •10. Культура особистості
- •11. Матеріальна та духовна культура
- •12. Традиції та новаторство в культурі
- •13. Явище масової культури та його перспективи.
- •14. Культуротворча роль української інтелігенції: історія і сучасність
- •15. Усна народна творчість: її місце в українській культурі
- •16. Українське кіномистецтво, та його видатні діячі
- •17. Основні риси української міфології як культурного явища
- •18. Традиції меценатства в Україні
- •19. Язичництво та християнство
- •1. Спільні та відмінні риси язичницької та християнської ідеологій
- •2. Чому Русь прийняла християнство
- •20. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр
- •21. Наука і Освіта в Київській державі
- •22. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
- •23. Літописання та література
- •24. Вплив Візантії на культуру Київської Русі
- •25. Розвиток культури та освіти у литовсько-польську добу
- •26. Мистецтво в україні 13-15 ст
- •27. Реформація та її вплив на культуру
- •28. Братства та братські школи в Україні
- •Братські школи в Україні.
- •29. Книгодрукування в україні 15-17 ст
- •30. Київо-Могилянськая академія
- •31.Особлиості бароко в Україні. Козацьке бароко.
- •32.Вплив на розв. Укр.Культ. П.Могили.
- •33.Риси філософії г. Сковороди.
- •35. Особливості укр.Культ. 18 ст.
- •37. Музика 19 ст.
- •38. Наука 19 ст.
- •39.Театральне мистецтво в Україні 19ст.
- •40.Харківський та Кийвський університети, як центри української культури 19 ст.
- •41.Український живопис 19 ст.
- •42.Національно-культурне відродження в Україні на межі 19-20 ст.
- •43.Українська освіта у 19 ст.
- •44.Класицизм в українській архітектурі
- •45.Родина Тобілевичів та її внесок в розвиток українського театрального мистецтва
- •46.Стиль модерн в українській архітектурі
- •47.Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка та його діяльність
- •48.Відродження української національної культури в період національно-демократичної революції (1917-1920р.Р.)
- •49.Авангардні течії в українському живописі
- •50. Мистецькі обьєднання в Україні 20-30х років хХст.
- •51.Охарактеризуйте причина та наслідки доби «розтріляного відродження» в Україні
- •52.«Шістидесятники» та їх внесок у розвиток культури
- •53.Особливості культурних процесів в Україні під час Другої світової війни
- •54.Соціокультурна ситуація незалежної України
- •55.Мовна ситуація в сучасній Україні
- •56.Демократизація системи освіти у сучасній Україні
- •57.Проблема охорони памяток культури у сучасній Україні
- •58.Церковно-державні відносини в сучасній Україні
- •59.Соціокультурна роль музеїв в сучасній Україні
- •60.Розвиток культури національних меншин у сучасній Україні
- •61.Основні тенденції сучасного мистецького життя
- •62.Сучасне музичне мистецтво
- •63.Культурницька місія «Просвіт»: історія і сучасність
- •64.Історико-культурна спадщина Запорізького краю
64.Історико-культурна спадщина Запорізького краю
Одним з пріоритетних напрямків роботи управління культури і туризму ОДА минулого року було продовження реалізації заходів з подальшого розвитку національних заповідників «Хортиця» та «Кам’яна Могила».
- Національний заповідник «Хортиця» - це головний туристичний об’єкт регіону, минулого року там побувало понад 250 тис.туристів. Для здійснення виваженої, науково обгрунтованої роботи з подальшого розвитку заповідника було ініційовано прийняття окремої Державної цільової національно-культурної програми розвитку Національного заповідника «Хортиця» та виділення з державного бюджету 4 млн.грн. на завершення реконструкції Музею історії запорозького козацтва. Знаковою подією стала презентація в музеї унікальної пам’ятки археології – меча епохи князя Святослава, знайденого на дні Дніпра. Що ж стосується національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», там продовжується розробка номінаційного досьє для внесення пам’ятника до Переліку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, - зазначила Ірина Конарєва.
Продовжується робота й з подальшого розвитку Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова». З метою залучення спонсорів там відбулася низка історико-просвітницьких заходів, міжнародний конкурс карикатури, фестиваль вірменської культури, всеукраїнська молодіжна акція «Пам’ятати. Відродити. Зберегти» за участю студентів вузів. При сприянні районної ради та райдержадміністрації розробляється Програма розвитку комунальної установи «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» на період до 2016 року.
За словами Ірини Конарєвої, підвищена увага приділялася минулого року й святкуванню головного державного свята – 20-річчя Незалежності України, особливо відзначений був і День Державного Прапора України.
- Минулого року ми провели велику роботу до 20-річчя проголошення Незалежності України, а до Дня Державного Прапора України на кургані біля Музею історії запорозького козацтва відбулася церемонія підняття Державного Прапора України на рекордну висоту – 90 метрів над рівнем моря. Найвищий флагшток у країні занесено до Книги рекордів України. Крім того, в обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття всеукраїнської виставки запорізьких краєзнавців «Історія державного герба України», яку презентували в Національному музеї історії України, - зазначила Ірина Конарєва.
Не залишилися поза увагою і фестивалі, які впливають на створення позитивного іміджу Запорізького краю та зацікавлюють багатьох туристів. Торік було проведено 25 міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних фестивалів. Значущою подією в культурному розмаїтті регіону стало проведення ІІ Всеукраїнського козацького фестивалю «Покрова на Хортиці», в рамках якого проходили культурно-мистецькі, науково-просвітницькі, спортивно-масові заходи, виїзні концерти аматорських творчих колективів України тощо.
Цього року управління культури і туризму ОДА ставить перед собою два головних пріоритети: розвиток та популяризація історико-культурної спадщини, а також створення привабливих умов для розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери.