
- •1. Предмет і причини вивчення історії культури України
- •2. Джерела вивчення української культури
- •3. Періодизація розвитку української культури
- •4. Концепції української культури
- •5. Форми культури (масова, елітарна, народна)
- •6. Функції культури
- •7. Охарактеризуйте основні види мистецтв
- •8. Українська державна символіка, її джерела
- •9. Культура і цивілізація
- •10. Культура особистості
- •11. Матеріальна та духовна культура
- •12. Традиції та новаторство в культурі
- •13. Явище масової культури та його перспективи.
- •14. Культуротворча роль української інтелігенції: історія і сучасність
- •15. Усна народна творчість: її місце в українській культурі
- •16. Українське кіномистецтво, та його видатні діячі
- •17. Основні риси української міфології як культурного явища
- •18. Традиції меценатства в Україні
- •19. Язичництво та християнство
- •1. Спільні та відмінні риси язичницької та християнської ідеологій
- •2. Чому Русь прийняла християнство
- •20. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр
- •21. Наука і Освіта в Київській державі
- •22. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
- •23. Літописання та література
- •24. Вплив Візантії на культуру Київської Русі
- •25. Розвиток культури та освіти у литовсько-польську добу
- •26. Мистецтво в україні 13-15 ст
- •27. Реформація та її вплив на культуру
- •28. Братства та братські школи в Україні
- •Братські школи в Україні.
- •29. Книгодрукування в україні 15-17 ст
- •30. Київо-Могилянськая академія
- •31.Особлиості бароко в Україні. Козацьке бароко.
- •32.Вплив на розв. Укр.Культ. П.Могили.
- •33.Риси філософії г. Сковороди.
- •35. Особливості укр.Культ. 18 ст.
- •37. Музика 19 ст.
- •38. Наука 19 ст.
- •39.Театральне мистецтво в Україні 19ст.
- •40.Харківський та Кийвський університети, як центри української культури 19 ст.
- •41.Український живопис 19 ст.
- •42.Національно-культурне відродження в Україні на межі 19-20 ст.
- •43.Українська освіта у 19 ст.
- •44.Класицизм в українській архітектурі
- •45.Родина Тобілевичів та її внесок в розвиток українського театрального мистецтва
- •46.Стиль модерн в українській архітектурі
- •47.Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка та його діяльність
- •48.Відродження української національної культури в період національно-демократичної революції (1917-1920р.Р.)
- •49.Авангардні течії в українському живописі
- •50. Мистецькі обьєднання в Україні 20-30х років хХст.
- •51.Охарактеризуйте причина та наслідки доби «розтріляного відродження» в Україні
- •52.«Шістидесятники» та їх внесок у розвиток культури
- •53.Особливості культурних процесів в Україні під час Другої світової війни
- •54.Соціокультурна ситуація незалежної України
- •55.Мовна ситуація в сучасній Україні
- •56.Демократизація системи освіти у сучасній Україні
- •57.Проблема охорони памяток культури у сучасній Україні
- •58.Церковно-державні відносини в сучасній Україні
- •59.Соціокультурна роль музеїв в сучасній Україні
- •60.Розвиток культури національних меншин у сучасній Україні
- •61.Основні тенденції сучасного мистецького життя
- •62.Сучасне музичне мистецтво
- •63.Культурницька місія «Просвіт»: історія і сучасність
- •64.Історико-культурна спадщина Запорізького краю
60.Розвиток культури національних меншин у сучасній Україні
В Україні розроблено і створено законодавство в питаннях збереження ідентичності і культурної самобутності національних меншин, що відповідає світовим стандартам.
На цих засадах побудовано Декларацію прав національностей України, прийняту в листопаді 1991р. А в статті 6 Закону України “Про національні меншини в Україні” зазначено, що держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації. Пам’ятки історії і культури національних меншин в Україні охороняються законом.
На сьогодні в Україні створені та активно діють понад 780 національно-культурних товариств. Найчисельніші з них: російське, єврейське, польське, угорське, грецьке, болгарське. Всі вони входять до Асоціації національно-культурних об’єднань України. Прикладом плідної діяльності національно-культурних товариств в Україні може стати угорське культурне товариство у Львові, що нещодавно відсвяткувало свій 15-річний ювілей. За ці роки угорська громада створила власну недільну школу, кілька самодіяльних колективів, налагоджено постійні наукові і творчі обміни з історичною батьківщиною.
Ведеться послідовна розбудова культурно-мистецького життя національних меншин, йдуть пошуки вирішення проблем освіти, дозвілля, відродження національних традицій. У державних музеях України створюються експозиції, що висвітлюють питання історії культури, побуту, традицій національних меншин. Наприкінці минулого року в Галичі на Івано-Франківщині відкрився Музей караїмської історії та культури. Це унікальний, єдиний в Україні подібний заклад.
У вересні в Білогорську відбувся Перший Міжнародний фестиваль народної творчості “Біла скеля”, у якому взяли участь більш як 30 колективів Криму, які представляли різні нації та народності, що населяють півострів. Своє мистецтво крім традиційно російських, українських та кримськотатарських колективів, показали й малі народи Криму: греки, вірмени, чехи тощо. У святі взяв участь й фольклорний колектив з Туреччини.
Яскравим і самобутнім є виставкове життя в Україні митців-представників національних меншин. У столичній галереї “Гончарі” на Андріївському узвозі цього року відбулася виняткова подія – виставка кримськотатарських художників “Чатир-Даг.”
Проведенняя цих суттєвих заходів мають позитивно вплинути на подальший розвиток культур всіх народів, що проживають в Україні і які є невід’ємною складовою культури всього багатонаціонального українського народу.
61.Основні тенденції сучасного мистецького життя
Перша і найголовніша, переможна тенденція – це археофутуризм. І ми і являємось її рушійною силою, її аванґардом. Ми переконані, що суспільство знову повернеться (і частково починає повертатись) до цінностей предків, але не в їх минулому ідентичному вигляді, а в новому, якісно кращому. По всьому світу є люди, яких можна зачислити до археофутурстів. Цей термін не я придумав, але коли я почув його та його визначення – я зрозумів, що я – археофутурист. Тому я і взяв на себе місію створення Археофутуристичної Асоціації і ми охоплюємо всі сфери мистецтва і не тільки мистецтва. Романтикою рицарського реверансу ми вітаємо наших шанувальників та прекрасних дам. Поглядом згори вниз ми оцінюємо сучасність. Орел завжди може спуститись до мишей, але миш ніколи не підніметься на висоту орла. Так само і ми, ми живемо серед сучасних людей та зіпсованих продуктів, але наша сила, воля та честь – постійно піднімають нас у небеса. Людство на порозі катастроф. Катастроф, які ми не планували та не починали. Але і мовчазними свідками не будемо. Ми закликаємо до революції чи еволюції мистецтва? Ми закликаємо до реевалюації, (revaluation of all values) – до переоцінки всіх цінностей.
Я здивувався коли прочитав назву АРФА з права наліво – АФРА. Це не просто випадковий збіг літер. АРФА – зліва направо, з минулого в майбутнє йдемо ми! АФРА – це і є узагальнена назва та оцінка всього що домінує зараз сучасному модному мистецтві. «Афро» не в плані африканців чи афро-американців, хоча по впливу останніх в Америці і помітний занепад . Афра, загальна та всепроникаюча примітивізація і гармнонії, і відчуттів та почуттів, і ритмів та інтелекту – це присутнє як в музиці, так і в кіно, літературі, політиці, філософії – скрізь. Всю квінтесенцію цієї тенденції можна висловити відомою фразою: «Хліба та видовищ».
Але не у всіх потреби обмежуються цим. Тому і є не одна, а дві узагальнюючі тенденції, і час покаже чи переможе АФРА чи АРФА.