- •1. Предмет і причини вивчення історії культури України
- •2. Джерела вивчення української культури
- •3. Періодизація розвитку української культури
- •4. Концепції української культури
- •5. Форми культури (масова, елітарна, народна)
- •6. Функції культури
- •7. Охарактеризуйте основні види мистецтв
- •8. Українська державна символіка, її джерела
- •9. Культура і цивілізація
- •10. Культура особистості
- •11. Матеріальна та духовна культура
- •12. Традиції та новаторство в культурі
- •13. Явище масової культури та його перспективи.
- •14. Культуротворча роль української інтелігенції: історія і сучасність
- •15. Усна народна творчість: її місце в українській культурі
- •16. Українське кіномистецтво, та його видатні діячі
- •17. Основні риси української міфології як культурного явища
- •18. Традиції меценатства в Україні
- •19. Язичництво та християнство
- •1. Спільні та відмінні риси язичницької та християнської ідеологій
- •2. Чому Русь прийняла християнство
- •20. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр
- •21. Наука і Освіта в Київській державі
- •22. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
- •23. Літописання та література
- •24. Вплив Візантії на культуру Київської Русі
- •25. Розвиток культури та освіти у литовсько-польську добу
- •26. Мистецтво в україні 13-15 ст
- •27. Реформація та її вплив на культуру
- •28. Братства та братські школи в Україні
- •Братські школи в Україні.
- •29. Книгодрукування в україні 15-17 ст
- •30. Київо-Могилянськая академія
- •31.Особлиості бароко в Україні. Козацьке бароко.
- •32.Вплив на розв. Укр.Культ. П.Могили.
- •33.Риси філософії г. Сковороди.
- •35. Особливості укр.Культ. 18 ст.
- •37. Музика 19 ст.
- •38. Наука 19 ст.
- •39.Театральне мистецтво в Україні 19ст.
- •40.Харківський та Кийвський університети, як центри української культури 19 ст.
- •41.Український живопис 19 ст.
- •42.Національно-культурне відродження в Україні на межі 19-20 ст.
- •43.Українська освіта у 19 ст.
- •44.Класицизм в українській архітектурі
- •45.Родина Тобілевичів та її внесок в розвиток українського театрального мистецтва
- •46.Стиль модерн в українській архітектурі
- •47.Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка та його діяльність
- •48.Відродження української національної культури в період національно-демократичної революції (1917-1920р.Р.)
- •49.Авангардні течії в українському живописі
- •50. Мистецькі обьєднання в Україні 20-30х років хХст.
- •51.Охарактеризуйте причина та наслідки доби «розтріляного відродження» в Україні
- •52.«Шістидесятники» та їх внесок у розвиток культури
- •53.Особливості культурних процесів в Україні під час Другої світової війни
- •54.Соціокультурна ситуація незалежної України
- •55.Мовна ситуація в сучасній Україні
- •56.Демократизація системи освіти у сучасній Україні
- •57.Проблема охорони памяток культури у сучасній Україні
- •58.Церковно-державні відносини в сучасній Україні
- •59.Соціокультурна роль музеїв в сучасній Україні
- •60.Розвиток культури національних меншин у сучасній Україні
- •61.Основні тенденції сучасного мистецького життя
- •62.Сучасне музичне мистецтво
- •63.Культурницька місія «Просвіт»: історія і сучасність
- •64.Історико-культурна спадщина Запорізького краю
46.Стиль модерн в українській архітектурі
Формуванню стилю архітектурного модерну в Україні сприяла діяльність великих архітектурно-будівельних фірм, які опановували нові інженерні рішення та модерні технології (В.Ніколаєва та В. Городець кого у Києві, О.Гінзбург, І. та С. Загос-кіних у Харкові, І.Левинського, Е.Жиховича у Львові).
Архітектурний модерн в Україні репрезентований чотирма основними тенденціями:
І) декоративізм (модернізація архітектурної спадщини) - співіснували дві тенденції - стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко.;
2) національний стиль - притаманними були стриманість, аскетизм, мінімізація щодо прикрас та оздоблення, переважно геометричні форми.;
3) раціоналізм - сукупність архітектурних напрямів 1-ої половини 20 ст, що програмно освоювали досягнення сучасної науки і техніки. Раціоналістичний модерн перетворював корисне у витончене. Видатним взірцем раціоналістичного модерну став збудований (архітектор Г.Гай) у 1908-1912 рр. Бессарабський ринок у Києві;
4) стиль сецесії на західноукраїнських землях - поєднував елементи модерну та народної архітектури українського Заходу. Типовим варіантом української сецесії є приміщення банку "Дністер" у Львові, збудоване в 1905-1906 рр. (архітектор І Левинський та ін.). Силует його нагадує традиції народної архітектури Карпат, споруда оздоблена ліпниною та майолікою під впливом гуцульської кераміки.
Класичним зразком українського архітектурного модерну став будинок "з химерами" архітектора В.Городецького по вул. Банковій. Збудований в 1901 - 1903 pp. в експресивному стилі неоромантизму, він являв собою перехідний тип між особняком та прибутковим будинком. Зовнішній вигляд будинку творив єдиний ансамбль з вишуканими модерними інтер'єрами. Фасад був прикрашений колонами, що увінчувалися пластичною композицією екзотичних звірів, які мали демонструвати переваги нових будівельних матеріалів та технологій.
До найвидатніших прикладів палацевої архітектури в Україні належать царський палац в Лівадії, збудований в 1910-1911 pp. в неоренесансному стилі архітектором М.Красновим. До кращих зразків архітектури модерну з неоренесансними рисами належить "Ластівчине гніздо", збудоване архітектором О.Шервудом у 1912 р.
47.Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка та його діяльність
У Львові року 1873 засновано Товариство імени Шевченка, яке спочатку мало характер літературний. В 1876 році, коли посилилася реакція в Росії й стали забороняти видання українською мовою, вирішено перетворити це Товариство на Наукове Товариство імени Шевченка (в скороченні — НТШ). Кошти на це Товариство почали давати наддніпрянці: В. Семиренко, Єлисавета Милорадович-Скоропадська, П. Пелехин, петербурзький професор О. Кониський, Є. Чикаленко та інші. Року 1894 на катедру історії України Львівського університету запросили М. Грушевського, учня В. Антоновича. М. Грушевського обрано на голову Товариства імени Шевченка.
З кінця XIX ст. Львівське Наукове Товариство ім. Шевченка стало вже не місцевою, краєзнавчою організацією, а всеукраїнським науковим осередком, що охоплював усі галузі науки, і у виданнях Товариства друкували праці українців з цілої України. НТШ розгорнуло діяльність величезного діяпазону, мало кілька секцій і видало сотні томів «Записок», «Джерел», монографій. У 90-их роках XIX ст. та на початку XX ст. воно справді відіграло ролю Української Академії Наук.