31.Особлиості бароко в Україні. Козацьке бароко.

Українське бароко або Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Бароко мало синтетичний характер, охопивши всі сфери духовної культури — архітектуру, літературу, образотворче і прикладне мистецтво, музику, театр. Це був універсальний стиль, особливості якого закономірно і глибоко виявилися в багатьох ланках духовного життя суспільства.

Українське бароко 17 ст. називають «козацьким», тому що саме козацтво було носієм нового художнього смаку.

Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору. Результатом розвитку власне української традиції стають хрещаті в плані храми, тобто такі будівлі, що в плані являли собою хрест, між кінцями якого вбудовувалися квадратні виступи. нового вигляду набуває Київ, створюється сучасний образ старого міста. Йде інтенсивне будівництво північного Лівобережжя, зокрема Чернігова. Типово барочні споруди будуються на західноукраїнських землях, особливо у Львові. Народжується українська національна архітектурна школа, що дала світові таких відомих майстрів як І. Григорович-Барський, С. Ковнір, Іван Зарудний. Стиль бароко найвиразніше проявивсь у кам'яному будівництві.

В Україні бароко характеризується своєрідними особливостями, зокрема використанням традицій народного мистецтва. Його самобутній стиль найбільш яскраво проявився в архітектурі Лівобережжя і Слобожанщини, Інтенсивність і характер будівництва у кожній частині України відрізнялися залежно від усталених традицій та ідейних орієнтирів, що не лише не втратили актуальності, а й своїм змістом зумовлювали мистецький розвиток. Галичина і Правобережжя, перебуваючи у складі Речі Посполитої, не змінювали своєї будівельної лінії. У Східній Україні будівництво замків припинилося, виняток становить па-лац-замок Богдана Хмельницького у Суботові (середина XVII ст.). Спорудження шкіл було скромнішим. Однак складністю планувальної системи вирізнялися будинки Київської академії та колегіуму в Новгород-Сіверсь-кому. Якщо відкрита аркада — ознака колегіумів, то асиметрія характерна для трапезних і домових церков. вигляд споруд вражав грандіозністю і величчю, захоплював пластичним вирішенням фасаду, в якому декоративні рельєфні мотиви, що виступали на кольоровому тлі стін, становили живописний зв'язок із оточенням. Тут усе було спрямоване на посилення емоційної дії, всупереч попереднім класичним пропорціям і стриманості. Фасад набув першочергового значення і став важливим моментом в архітектурі бароко, що тісно зближувало українську архітектуру цього періоду з європейською (краса і велич архітектури, оптимізм, естетичне втілення національного менталітету і віри у здійснення державницьких ідей).