
- •1.Виникнення деонтології як науки
- •2.1. Функції юридичної практики
- •3. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •4.1. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5.1. Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •8. Типи вищих навчальних закладів які готують юристів: загальна характеристика
- •9.Професійно-особисті якості юриста
- •10.Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12. Психологічна культура юриста
- •13. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •14. Функції юридичної практики
- •15.Інтелектуальна культура юриста
- •16.Історичні аспекти виникнення професії юрист.
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19.Предмет та об’єкт юридичної деонтології
- •20.Структура та види юридичної практики
- •23.Сутність правотворчої функції юридичної практики
- •25.Місце та соціальне призначення юриста в суспільстві та в державі
- •26.Типи вищих навчальних закладів,які готують юристів:загальна характеристика:
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних службовців:( я не впевнена в цьому питанні)
- •28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності її зміст та види
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах:загальна характеристика
- •28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності ,її зміст та види
- •30 . Кваліфікаційні вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського університету імені Тараса Шевченка
- •33.Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34.Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35.Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •36.Дисциплінарна відповідальність суддів
- •Глава VI дисциплінарна відповідальність суддів
- •37. Сутність право стабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •39. Кваліфікаційні вимоги до працівників органів дізнання.
- •40. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук.
- •41. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •43.Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності.
- •4. Повага та непорушність прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів.
- •6. Інформативність юридичної практичної діяльності.
- •7. Гласність юридичної практичної діяльності.
- •8. Конфіденційність юридичної практичної діяльності (або професійна таємниця).
- •9. Чесність, порядність та щирість у веденні юридичної справи.
- •45.Психологічна культура юриста
- •46.Професія, спеціальність, кваліфікація юриста.
- •47.Система та структура юридичної освіти в Україні
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59.Принципи та функції юридичної практичної діяльності
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61.Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62.Форми юридичної діяльності
- •63.Професіограма судді
- •64.Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65.Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67.Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
74. Структура вищого закладу юридичної освіти
Основні структурні підрозділи вищого закладу юридичної освіти такі:
• третього і четвертого рівнів акредитації — інститути, факультети, кафедри, курси тощо;
• першого і другого рівнів акредитації — відділення.
Кафедра:
• базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін;
• здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом;
• створюється рішенням вченої ради вищого навчального закладу за умови, що до її складу входить не менше ніж п´ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання;
• очолюється завідувачем кафедри, якого обирає на цю посаду за конкурсом вчена рада вищого навчального закладу строком на п´ять років.
Факультет:
• основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації;
• об´єднує відповідні кафедри і лабораторії;
• створюється рішенням вченої ради вищого навчального закладу за умови, що до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання;
• може створюватися поза місцем розташування вищого навчального закладу (такі факультети у вищих навчальних закладах державної форми власності створюються за рішенням Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади).
Відділення:
• структурний підрозділ, що об´єднує навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи;
• створюється рішенням керівника вищого навчального закладу, якщо на ньому навчається не менше ніж 150 студентів.
Предметна (циклова) комісія:
• структурний навчально-методичний підрозділ, що проводить виховну, навчальну та методичну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін;
• створюється рішенням керівника вищого навчального закладу за умови, що до її складу входить не менше ніж три педагогічних працівники.
Філія є відокремленим структурним підрозділом вищого навчального закладу, що створюється з метою забезпечення потреб у фахівцях місцевого ринку праці та наближення місця навчання студентів до їх місця проживання. Філію очолює директор, який призначається у порядку, встановленому статутом вищого навчального закладу.
У структурі вищих навчальних закладів четвертого рівня акредитації можуть створюватися:
• наукові, навчально-наукові, науково-дослідні та науково-виробничі інститути, керівництво якими здійснюють директори, які обираються на посаду за конкурсом строком на п´ять років;
• навчально-науково-виробничі центри (комплекси, інститути), що об´єднують споріднені факультети, коледжі, технікуми, наукові, науково-дослідні інститути, дослідні станції, кафедри, наукові лабораторії, фірми, полігони, технопарки, інші підрозділи;
• навчально-наукові центри (комплекси, інститути), що об´єднують споріднені факультети, кафедри, наукові лабораторії, центри, інші підрозділи, що забезпечують підготовку фахівців з певних спеціальностей (напрямів підготовки) та проводять наукові дослідження з певного напряму;
• заклади післядипломної юридичної освіти, які на базі вищої освіти у скорочені терміни готують фахівців-юристів з нових перспективних напрямів правознавства, науково-методичні лабораторії, центри, експериментальні майданчики;
• науково-дослідні центри (комплекси, інститути), що об´єднують споріднені наукові лабораторії, центри, інші підрозділи за певним напрямом науково-дослідної роботи. Обов´язково в структурі будь-якого вищого навчального закладу має бути бібліотека, яку очолює директор або завідувач.