
- •1.Виникнення деонтології як науки
- •2.1. Функції юридичної практики
- •3. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •4.1. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5.1. Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •8. Типи вищих навчальних закладів які готують юристів: загальна характеристика
- •9.Професійно-особисті якості юриста
- •10.Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12. Психологічна культура юриста
- •13. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •14. Функції юридичної практики
- •15.Інтелектуальна культура юриста
- •16.Історичні аспекти виникнення професії юрист.
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19.Предмет та об’єкт юридичної деонтології
- •20.Структура та види юридичної практики
- •23.Сутність правотворчої функції юридичної практики
- •25.Місце та соціальне призначення юриста в суспільстві та в державі
- •26.Типи вищих навчальних закладів,які готують юристів:загальна характеристика:
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних службовців:( я не впевнена в цьому питанні)
- •28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності її зміст та види
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах:загальна характеристика
- •28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності ,її зміст та види
- •30 . Кваліфікаційні вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського університету імені Тараса Шевченка
- •33.Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34.Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35.Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •36.Дисциплінарна відповідальність суддів
- •Глава VI дисциплінарна відповідальність суддів
- •37. Сутність право стабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •39. Кваліфікаційні вимоги до працівників органів дізнання.
- •40. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук.
- •41. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •43.Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності.
- •4. Повага та непорушність прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів.
- •6. Інформативність юридичної практичної діяльності.
- •7. Гласність юридичної практичної діяльності.
- •8. Конфіденційність юридичної практичної діяльності (або професійна таємниця).
- •9. Чесність, порядність та щирість у веденні юридичної справи.
- •45.Психологічна культура юриста
- •46.Професія, спеціальність, кваліфікація юриста.
- •47.Система та структура юридичної освіти в Україні
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59.Принципи та функції юридичної практичної діяльності
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61.Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62.Форми юридичної діяльності
- •63.Професіограма судді
- •64.Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65.Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67.Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності її зміст та види
Юриспруденція це наукова галузь,яка широко застосовується в суспільстві.. Слід враховувати, що життєві потреби та інтереси суспільства досить різноманітні, виходячи з цього поряд з юридичною діяльністю існують виробнича, духовна, культурно-виховна, політична, організаційно-управлінська, дослідницька та інші види соціальної діяльності.
Соціальний організм - дуже складна система, яка не може функціонувати без наявності системоутворюючого фактора, тому організаційно-управлінська робота, як вид соціальної діяльності отримує в цій потребі своє обґрунтування. Не може обійтись суспільство і без фактору матеріального забезпечення, що є життєво важливою потребою, для задоволення якої здійснюється виробнича діяльність. Інтерес суспільства в організації і забезпеченні більш високого рівня життя вимагає від його членів поглибленого вивчення факторів, що допомагають досягти поставленої мети. Існує ще одна досить важлива потреба суспільного існування, яка передбачає наявність фактору регламентації діяльності всіх учасників суспільних відносин, виходячи з їх соціального стану, можливостей забезпечення інтересу тощо. Така потреба соціального життя об'єктивно викликає необхідність існування права, а разом з ним і всієї системи супутніх механізмів, засобів та явищ, які забезпечують функціонування та розвиток права. Це означає, що без діяльності юридичних установ, юристів, без запровадження правових інститутів та процедур право в умовах суспільства функціонувати не може. Юридична діяльність, таким чином, націлюється на об'єкт права, чим і забезпечує його функціонування, регулятивний вплив на суспільні відносини, задовольняє соціальну потребу регламентації (нормування, узгодження, впорядкування).
Роботу юристів можна спостерігати в різних сферах суспільного життя, на різних рівнях організації соціального організму. Це прийняття законів, організація їх виконання, здійснення правосуддя, захист інтересів громадян, а також участь у вирішенні інших важливих питань. Авторитет юриста зростає одночасно з підвищенням авторитету права. Слід відзначити, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства цей процес так і відбувається. Право все більше проникає в систему соціальних зв'язків, втягуючи все більшу кількість людей у багатогранні правові відносини, завдяки чому підвищується роль захисників права.
Зміст юридичної діяльності у кожному конкретному випадку складають конкретні дії, перелік яких суттєво впливає на визначення обсягу, сфери та форм юридичної діяльності. В умовах соціального прогресу, ускладненням соціальних зв'язків відповідним чином змінюється зміст та форми соціальної, а, значить, і юридичної практики. Тому на сучасному етапі до змісту юридичної практики (діяльності) відносять не тільки складання документів, консультування та участь у судовому засіданні, а також багато інших юридично значущих дій. До вже існуючого переліку слід додати: попередження, припинення та розслідування правопорушень, притягання до юридичної відповідальності, виконання покарань, підготовка та прийняття нормативно-правових актів, здійснення правовихов-ноїта науково-дослідницької діяльності і т.д.
Найбільш важливих дій, які складають основу юридичної діяльності, вимагають наявності спеціальних знань, навичок та професіоналізму:
-ведення юридичної справи
-складання юридичних документів (позов до суду, протест прокурора, протокол про адміністративне правопорушення)
- юридичне консультування, що передбачає надання порад, рекомендацій, визначення обсягу повноважень, роз'яснення правового статусу, перспектив судового вирішення справи тощо.
- виступи в юридичних установах, в яких в офіційній формі оголошуються заяви, клопотання, вимоги, висновки аналітичної та експертної роботи, які мають безпосереднє значення для вирішення юридичної справи;
- тлумачення текстів нормативно-правових актів та інших юридичних документів
- правове виховання, правова агітація та пропаганда правових знань За допомогою цих дій здійснюється бажаний вплив на свідомість суб'єктів права, а значить і на їх поведінку, яка націлюється у русло правомірних дій;
- правове навчання в юридичних навчальних закладах.
Визначення видів юридичної діяльності залежить певною мірою від того, який критерій взяти за основу класифікації. Нами вже було визначено три види юридичної діяльності за основними формами її здійснення - практична, наукова, освітня, що дуже важливо для її загальної характеристики. Однак, є й інші критерії, використання яких надає змогу охарактеризувати юридичну діяльність в іншій площині
За змістом: консультування, тлумачення, виступи в юридичних установах, ведення юридичної справи тощо.
За професійною спеціалізацією або за суб'єктами здійснення: адвокатська, слідча, прокурорська, судова, нотаріальна.
За соціальними сферами: юридична діяльність в сфері економіки, політики, в духовній сфері.
За кількістю уповноважених осіб, що здійснюють розгляд юридичної справи: індивідуальна (одноособова), колегіальна (колективна).
За змістом інтелектуальної роботи (пізнавально-пошукова, організаційна, реконструктивна, реєстраційна, комунікативна)3