
- •1.Виникнення деонтології як науки
- •2.1. Функції юридичної практики
- •3. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •4.1. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5.1. Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •8. Типи вищих навчальних закладів які готують юристів: загальна характеристика
- •9.Професійно-особисті якості юриста
- •10.Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12. Психологічна культура юриста
- •13. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •14. Функції юридичної практики
- •15.Інтелектуальна культура юриста
- •16.Історичні аспекти виникнення професії юрист.
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19.Предмет та об’єкт юридичної деонтології
- •20.Структура та види юридичної практики
- •23.Сутність правотворчої функції юридичної практики
- •25.Місце та соціальне призначення юриста в суспільстві та в державі
- •26.Типи вищих навчальних закладів,які готують юристів:загальна характеристика:
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних службовців:( я не впевнена в цьому питанні)
- •28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності її зміст та види
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах:загальна характеристика
- •28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності ,її зміст та види
- •30 . Кваліфікаційні вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського університету імені Тараса Шевченка
- •33.Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34.Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35.Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •36.Дисциплінарна відповідальність суддів
- •Глава VI дисциплінарна відповідальність суддів
- •37. Сутність право стабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •39. Кваліфікаційні вимоги до працівників органів дізнання.
- •40. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук.
- •41. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •43.Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності.
- •4. Повага та непорушність прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів.
- •6. Інформативність юридичної практичної діяльності.
- •7. Гласність юридичної практичної діяльності.
- •8. Конфіденційність юридичної практичної діяльності (або професійна таємниця).
- •9. Чесність, порядність та щирість у веденні юридичної справи.
- •45.Психологічна культура юриста
- •46.Професія, спеціальність, кваліфікація юриста.
- •47.Система та структура юридичної освіти в Україні
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59.Принципи та функції юридичної практичної діяльності
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61.Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62.Форми юридичної діяльності
- •63.Професіограма судді
- •64.Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65.Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67.Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
25.Місце та соціальне призначення юриста в суспільстві та в державі
Професія юриста — одна з найдавніших у людському суспільстві. У давньому суспільстві функції правового регулювання здійснювали досвідчені та найбільш авторитетні старійшини, жерці, "волхви", служителі релігійного культу, пізніше — духовенство (єпископи, священики).
Слово "юрист" грецького походження, а в літературній українській мові існує ще й слово "правник". Так чи інакше, ці поняття характеризують особу юриста як фахівця-правознавця.
Юристом має бути тільки та людина, яка відчуває власне покликання
Юрист — це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв'язанні юридичних проблем в ім'я захисту прав і законних інтересів громадян. Юридична професія в Україні стала однією з найбільш затребуваних, як і у всьому цивілізованому світі. Сьогодні гостро постає питання про якість юридичної освіти, спеціалізацію юристів, професійний відбір абітурієнтів у юридичні вузи, тому що жоден значний захід, вчинок приватної особи, державного органу або його посадової особи, що знаходяться поза рамками побутових стосунків, не може обійтися без експертизи або консультації з боку юриста чи адвоката.
У "Програмі правової освіти населення", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1995 р., зокрема, підкреслюється, що правова освіта є обов'язковою для всіх дошкільних виховних, середніх освітніх, вищих навчальних закладів, закладів підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів. У новій Концепції правової освіти громадян України (2001 р.) накреслені шляхи підвищення рівня правової культури населення і якості підготовки спеціалістів.
Професійна юридична робота покликана забезпечити сформовану соціальну структуру: пенсійне забезпечення, засоби масової інформації, сільське господарство, сферу боротьби зі злочиністю, територіальне обслуговування населення тощо. Ринок праці (промисловість, банки, управління, торгівля, партії та інші громадські об'єднання) мають реальну потребу в юристах. Громадяни потребують допомоги юристів в реєстрації і перереєстрації угод з нерухомістю, одержанні різного роду дозволів, захисту прав особи від свавілля некомпетентних і корумпованих посадових осіб і т. ін.
Професійна юридична робота необхідна також у дослідженні проблематики цінних паперів, злитті юридичних осіб, що є відносно новим видом діяльності в Україні.
За останні роки зросла роль адвокатів у вирішенні судових справ, в оспорюванні адміністративних рішень, виник попит на охоронні та детективні послуги тощо.
У зв'язку з появою юридичних фірм, що ведуть зовнішньоторговельні операції, виникла потреба в правовому забезпеченні висновків зовнішньоторговельних договорів, оформленні дозволів на ввіз і вивіз товарів, врахуванні зарубіжного законодавства при оформленні документів, маркуванні товарів, що продаються, сплаті митних зборів тощо.
Юристи відіграють визначальну роль у функціонуванні демократичного суспільства.
У правовій державі, можливе за наявності сформованого громадянського суспільства, ефективна юридична практика являє особливу цінність. Вона стверджує законність і стабільний правопорядок.
Питома вага юристів серед фахівців у США, ФРН, Англії вищий, ніж в Україні. В нашій Батьківщині, як і в інших країнах СНД, до недавнього часу в умовах жорстокого централізованого регулювання не було особливої потреби в юристах (за винятком правоохоронної сфери). Юристи, як правило, не мали досвіду участі як професіонали в масштабних державно-політичних і економічних перетвореннях. Підготовка юристів була орієнтована на потреби державного управління (сфера публічного права), оскільки сфера приватного права офіційно була закрита. Зростання ролі юриста в сучасному суспільстві України об'єктивно обумовлено ускладненням усієї соціальної інфраструктури (демократизація суспільних відносин, лібералізація економічного життя, зростання приватної ініціативи), розвитком правового статусу особи, розширенням індивідуальних прав і свобод.
Сьогодні в Україні більш ніж коли-небудь відбувається спеціалізація професії юриста. Суддя, прокурор і слідчі прокуратури, адвокат і працівники адвокатських юридичних контор, нотаріус, юрист - працівник силових відомств (МВС, СБУ та ін), юрисконсульт, працівник юридичних фірм, юрист в системі управління, юрист - науковець і експерт та ін - це далеко не повний перелік груп професій юриста за належністю до організаційним структурам.
Професійна юридична робота забезпечує сформовану соціальну структуру: пенсійне забезпечення, засоби масової інформації, сільське господарство, сферу боротьби зі злочинністю, територіальне обслуговування населення та ін Ринок праці (промисловість, банки, управління, торгівля, партії та інші громадські об'єднання) вже усвідомлюють реальну потребу в юристах. Громадяни вимагають допомоги юристів для реєстрації та перереєстрації угод з нерухомістю, отримання різного роду дозволів, захисту прав особистості від свавілля некомпетентних і корумпованих посадових осіб та ін
Слід зазначити, що найбільш розроблена діяльність юристів у сфері боротьби зі злочинністю (за винятком боротьби з економічними злочинами). Тут діють потужні організаційні структури МВС, прокуратури, готуються кадри в численних середніх і вищих навчальних закладів МВС України.
Однак без необхідного правового забезпечення сфери економіки важко досягти успіхів у боротьбі зі злочинністю. З розвитком ринкових відносин, зміною економічної суті поведінки громадян і розширенням кола охоронюваних цінностей, відбулися зміни і в сфері прикладання праці юриста,
Великі комерційні організації (банки, страхові та інвестиційні компанії, аудиторські фірми тощо) зацікавлені в залученні висококваліфікованих юристів. Роботодавцям потрібні фахівці в області претензійно - позовної роботи, арбітражу, юридичного супроводу угод, то - тобто діяльності, безпосередньо пов'язаної з бізнесом. В Україні відсутні традиції дослідження проблематики цінних паперів, кредитування, банкрутства, злиття юридичних осіб та ін, що вимагає спеціальної підготовки юристів для докладання їх праці в цій сфері суспільного життя.
Зросла роль адвокатів у вирішенні судових справ, в оспоріваніі адміністративних рішень. Виник попит на охоронні та детективні послуги, які є специфічним видом юридичних послуг. Розширилося зміст професійної роботи юриста за рахунок поширення практики відшкодування шкоди, заподіяної діями посадових осіб і державних органів. Відкрили двері для правових послуг багато юридичних фірм. Різко розширилося коло суб'єктів, які ведуть зовнішньоторговельні операції, які мають правовий характер (укладення зовнішньоторговельних договорів, оформлення дозволів на ввіз і вивіз товарів, облік іноземного законодавства при оформленні документів, маркування товарів, що продаються, сплаті митних зборів та ін.) Зараз важко назвати яку-небудь сферу суспільних відносин, в якій професійна робота юриста була б достатньою.
Сфери прикладання праці юриста можна класифікувати таким чином:
- Правові послуги: консультування, правовий супровід, представництво, правовий аудит та ін;
- Правовий нагляд і контроль;
- Правосуддя і вирішення спорів (кримінально-правового, адміністративно-правового і цивільно-правового характеру).
Праця юриста використовується в: 1.юридичних відомствах: прокуратурі, судовій системі, Міністерстві внутрішніх справ, Службі безпеки України, Міністерстві юстиції; 2.органах центральної представницької влади та органах місцевого самоврядування; 3.центральних і регіональних (місцевих) органах виконавчої влади, державних адміністраціях, різних державних службах; 4.комерційних організаціях; 5.союзах (колегіях) осіб вільної професії (адвокати) і спеціалізованих юридичних фірмах; 6.установах інформаційного та кадрово-ресурсного забезпечення (наукові та освітні установи, юридична преса, інформаційні фонди) та ін. Для суспільства правова робота юриста має такі позитивні результати:
- Економія праці;
- Підвищення якості та ефективності процедур в області реалізації (здійснення) права;
- Розширення доступу до послуг правового характеру та створення конкуренції за пропозицією цих послуг.
Для суспільства правова робота юриста може мати такі негативні наслідки:
- Відволікання кадрів з інших областей соціальної діяльності (напр., багато людей працює у так званих силових правоохоронних органах, які можуть бути використані у створенні таких соціальних послуг, як будівництво житла, доріг та ін);
- Концентрація влади в руках спеціалізованого апарату, що може призвести до зловживань службовим становищем;
- Тиск на державний бюджет та ін
На жаль, уряд та інші зацікавлені організації не виробляють необхідних підрахунків про кількість юристів, яких потребує юридична практика.
Тенденції та перспективи розвитку юридичної професії, зростання її престижу в суспільстві визначаються:
підготовкою кадрів;
створенням необхідних спеціальних умов для правового обслуговування населення, здійсненням правових процедур (правозастосовчої діяльності);
затвердженням престижу права.
Нині зміцніло положення правоохоронних органів та осіб юридичних професій, що стало закономірним результатом проголошеного Конституцією України 1996 року побудови незалежної демократичної, соціальної, правової держави. Керівники всіх рангів вже стали гідно оцінювати роль права і місце професії юриста в правовій системі,