
- •Лекція № 6
- •(Лекція - 2 год.)
- •1.Семінарське заняття: визначення, державні стандарти.
- •2.Класифікація семінарських занять.
- •3. Технологія організації і проведення семінарських занять.
- •5.Лабораторні та практичні заняття з фахових дисциплін
- •5.Активні методи навчання як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу
3. Технологія організації і проведення семінарських занять.
Важливого значення у підвищенні ефективності семінарського заняття мас технологія його проведення. Звичайно семінарське заняття починається із вступного слова вчителя (оголошення теми, розкриття її актуальності, ознайомлення з планом). Обговорення питань плану заняття може починатися з раніше запланованого повідомлення студента або з вільного його виступу. Бажано викликати надійних студентів, але не самих сильних. Сильні студенти повинні бути у резерві та залучатися в якості опонентів, яким можна доручити узагальнення виступів з того чи іншого питання семінару. Після першого повідомлення чи виступу викликаного викладачем студента в обговоренні питання можуть брати участь всі бажаючі. При цьому їм дозволяється користуватися конспектами, підручниками, будь-якими літературними джерелами. Викладач стежить за тим, щоб під час семінару була створена атмосфера доброзичливості та взаємного довір'я, вільного обміну думками, співробітництва та співдружності. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів на семінарі залежить від вільного вибору опонентів, створення проблемних ситуацій, розгортання мікродискусій. Завершується семінарське заняття підведенням підсумків обговорення теми, оцінюванням навчальних досягнень студентів.
Незалежно від типу семінарського заняття у процесі його спостереження та аналізу доцільно звертати увагу на такі параметри:
— вибір теми (співвідношення вивченого та нового матеріалу; характер матеріалу, що дозволяє поглибити знання студентів, підвищити їх інтерес до навчального предмета, розширити світогляд: можливість забезпечити студентів літературою з теми; врахування ступеня сформованості в студентів умінь та навичок самостійної роботи);
— педагогічна доцільність постановки мети та завдань семінару;
підготовка викладача та студентів до семінару (розчленування теми на конкретні питання; інструктаж щодо роботи з основною та додатковою літературою: вибір форм самостійних повідомлень студентів — доповідь, реферат, виступ, опонування; підготовка ілюстративного матеріалу);
технологія проведення семінару (повідомлення теми, мети та завдань заняття; надання слова студентам для повідомлення з питань семінару; коментар повідомлень студентів; акценти викладача на питаннях, які передбачені планом; постановка питань у процесі повідомлень студентів, що спонукають до дискусії, вимагають доказовості, міцних знань, винахідливості);
розкриття теми семінарського заняття (чи всі питання розкриті,
глибина та повнота їх висвітлення, кількість «активних» учасників
семінару, активізація і стимулювання студентів у процесі роботи);
підведення підсумків семінарського заняття (чи розкрита тема, яких знань набули студенти, ставлення до заняття та творча активність студентів, досягнення мети заняття, оцінка і стимулювання студентів до активної участі в семінарі, похвала за кращі відповіді та активну участь у роботі семінару); - результативність семінарського заняття (закріплення та поглиблення отриманих раніше учнями нових знань: формування вмінь та навичок в студентів, самостійної роботи з першоджерелами; розвиток здібностей студентів, формування умінь застосовувати теоретичні знання на практиці, ступінь творчого мислення студентів, самоорганізація та самоконтроль).