Завдання для самостійної роботи 3 Організація біржової діяльності

І. На підставі самостійного вивчення матеріалу підготуватися до семінарського заняття за темою «Організація біржової діяльності». На обговорення виносяться наступні питання:

1. Організаційні основи діяльності товарних бірж.

2. Порядок затвердження і припинення діяльності товарних бірж.

3. Права і обов’язки членів біржі.

4. Учасники біржових угод.

5. Зарубіжний досвід організації біржової діяльності.

6. Товарні біржі в Росії.

ІІ. Підготувати відповіді на запитання теми, що виносяться на самостійне вивчення.

1. Надайте характеристику біржового права у зарубіжних країнах.

2. Що є основними статтями доходу товарних бірж, які існують як неприбуткові корпорації?

3. Що обумовлює вплив біржова мережа США на біржову мережу світу?

4. У чому полягають особливості біржової мережі США?

5. На яких товарах спеціалізуються товарні біржі Японії?

6. Надайте характеристику товарним біржам Великобританії.

7. Чим обумовлена поява змішаних товарно-фондових бірж в російській економіці?

8. Як історично змінився статус бірж в Україні?

9. Яка організаційно-правова форма найбільш характерна для товарних бірж в Україні? Чому?

10. Від яких чинників залежить спеціалізація товарних бірж в Українї?

11. Історичний досвід яких держав вплинув на становленні біржового права ?

12. Надайте характеристику ліцензуванню діяльності бірж як складовій частині державного регулювання біржової діяльності.

13. Назвіть основні ознаки біржових інститутів як особливої форми оптового ринку.

14. Які нормативно-правові акти регулюють створення та діяльність товарних бірж на Україні?

15. Які документи надаються при реєстрації товарної біржі?

16. Які права має товарна біржа?

17. Що є засновницьким документом біржі?

18. Який орган здійснює реєстрацію біржи?

19. Що є основними ознаками біржових інститутів як особливої форми оптового ринку?

20. Яким чином здійснюється створення товарної біржі?

21. Які основні положення повинен містити устав товарної біржі?

22. Визначте коло суб’єктів, що мають право створення товарної біржі?

23. Чим відрізняються поняття «створення» та «реєстрація» товарної біржі?

24. У який строк від подачи документів товарна біржа повинна бути зареєстрована?

25. Який основний документ регламентує організацію біржової торгівлі?

26. Які передбачаються форми і терміни сплати акцій біржі?

27. Назвіть операції, що не можуть здійснюватися на товарній біржі?

28. Назвіть причини та порядок припинення діяльності товарної біржі.

Методичні рекомендації виконання завдання 3

3.1. Зарубіжний досвід організації біржової діяльності

Біржа як приватноправовий інститут завжди є юридичною особою і виступає самостійним суб'єктом цивільного обороту. Такі біржі можуть бути як комерційними, так і некомерційними організаціями, що особливо встановлюється біржовим законодавством.

Для першого випадку, коли біржа є комерційною організацією, типове створення біржі у формі закритого (фондові і фінансові біржі) або відкритого (зазвичай товарні біржі) акціонерного суспільства; при цьому рішення про установу біржі ухвалюється самостійно її засновниками, а необхідність отримання ліцензії іноді відсутня (наприклад, у Великобританії). Подібний підхід набув поширення в країнах англоамериканського права (за винятком, мабуть, Канади, де біржове законодавство окремих провінцій передбачає створення біржі тільки на основі акту державної влади).

На відміну від цього для біржового права, скажімо, Франції характерна організація бірж як некомерційних організацій із статусом юридичної особи (частково у формі об'єднань біржових посередників) Членами таких об'єднань є не тільки брокерські (маклерські) контори, але і незалежні брокери, що здійснюють свою діяльність без утворення юридичної особи. Прикладом цьому може служити Паризька фондова біржа, членами якої можуть бути тільки учасники Компанії курсових маклерів, з лав останньої і обирається щорічно біржове правління. Проміжне положення займає біржове право Італії, де засновником біржі є Торгова палата, а управління біржею здійснюється радою директорів, що призначається Палатою маклерів (Міланська фондова біржа).

Біржа як публічно-правовий інститут є некомерційною організацією, що здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану з організацією біржової торгівлі і для досягнення інших статутних цілей. Такі біржі визнаються інститутами публічного права і іноді навіть не мають статусу юридичної особи (наприклад, в Германії). Подібна форма організації біржової діяльності вважається традиційною для країн німецького права (за винятком Австрії).

Біржі, що мають приватно-правовий характер, працюють в Англії, США. Ha ці біржі відкритий доступ тільки узькому колу, що входять в біржову корпорацію осіб. Число членів таких бірж обмежене. Біржі цього вигляду є пайовими суспільствами. Їх статутний капітал ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів). Kожен член біржі повинен бути власником хоч би единого паю (сертифікату), який дає йому право укладати операції в приміщенні біржі.

На початку  дев'яностих  років 20 століть  в країнах, де функціонує  ринок,  налічувалося  понад 50 товарних бірж з  загальним  оборотом  близько 10  трильйонів доларів,  що складало  25 відсотків їх валового  національного продукту.  На товарних біржах миру реалізується продукція понад 60  найменувань. З сучасних  бірж  найбільш старою  вважається  Нью-йоркская,  яка  в  січні 1992 року  відзначила  своє  двохсотріччя. Умови угоди, які полягають на ній,  негайно телеграфируются в 472  міста  США, Канади, Європи.  Нью-йоркська  товарна біржа на початку 20 століття  характеризувалася  як  повністю  автономна, “вона не  що інше,  як суспільство або   клуб, пишучий  сам  для  себе  закони, держава  не втручається в діяльність її ні сприянням,  ні протидією. Проте в  пізніших  дослідженнях наголошується,  що в 70-х – 80-х роках 20 сторіч  біржова торгівля зазнає “істотні зміни”, зокрема  під впливом такого чинника  як “ посилення  ролі  держави  в  регулюванні  діяльності  бірж  в США”.

У країнах з розвиненою  ринковою  економікою  товарні біржі  в основному  функціонують  як неприбуткові корпорації, звільнені від  сплати  корпоративного  прибуткового податку.  Головними статтями  їх  доходу  є:  засновницькі і пайові внески  і відрахування організацій,  утворюючих біржу; доходи від надання  послуг  членам  біржі  і іншим  організаціям, виручка від інших надходжень. Наприклад, Нью-йоркська біржа має статус неприбуткової акціонерної компанії і не ставить за мету  отримання  доходу  для  розподілу його серед своїх членів. Завищення  доходів  біржі  означає скорочення прибутків членів біржі ( її  акціонерів), і у зв'язку з цим - це економічно безглуздо.

Інтереси  членів  біржі (як рівноправних партнерів) і організатора торгівлі  (неприбутковість біржової корпорації), таким чином,  не мають протерічча.

Розвиток ринкової економіки, величезний економічний потенціал та роль США як лідера світового співтовариства зумовили становлення біржової мережі у цій країні.

Біржова мережа США значно впливає на біржову мережу світу. Про це свідчить хоча би той факт, що тут розміщені найбільша товарна біржа світу: Чиказька торговельна палата (Chіcago Board of Trade) .

Для біржової мережі США характерні процеси концентрації, що призвели до скорочення кількості бірж. Усі американські товарні біржі мають певні спільні характеристики, але серед них немає двох однакових. Майже всі товарні біржі є ф’ючерсними. Розглянемо детальніше кожну з провідних бірж.

Чиказька торговельна палата (Chіcago Board of Trade, скорочено CBОT8) Заснована у 1848 р., є найбільшою у світі товарною біржею, світовим центром зернової торгівлі. Крім ф’ючерсних торгів зерновими (пшениця, овес, кукурудза, рис), соєвими бобами та продуктами їх переробки, біржа пропонує ф’ючерсні контракти на срібло, золото, іпотеку, довгострокові облігації Казначейства США, 10-річні, 5-річні, 2-річні зобов’язання Казначейства США. На біржі налічується 3600 повних та асоційованих членів. У Раді директорів – 22, в штаті – 500 осіб, які не є членами біржі. На цю біржу припадає 50% всього біржового обороту США. До найпопулярніших контрактів належать ф’ючерс на кукурудзу. У середньому за біржовий день залишається до 100 тис. відкритих позицій за цим контрактом. Крім пшениці та кукурудзи широкого поширення набули контракти на соєві боби та продукти їх переробки, а саме: соєву олію, соєве борошно та соєвий шрот. Про значні обсяги торгівлі може свідчити той факт, що за 2005 рік на цій біржі було укладено 674 млн. контрактів.

Чиказька товарна, в інших перекладах комерційна, біржа (CME – Chіcago Mercantіle Exchange10). Започаткована групою сільськогосподарських дилерів у 1874 р., ця біржа була ринком масла, яєць, домашньої птиці та інших сільськогосподарських товарів. З 1919 р. на ній торгують великою рогатою худобою та свинями, м’ясом, беконом. Контракт на яловичину складає 50 тис. англійських фунтів котирується у центах за фунт, контракт на живу худобу ВРХ має розмір 40 тис. фунтів, на живі свині також 40 тис. фунтів. З 1972 р. тут функціонує Cвітовий валютний ф’ючерсний ринок (Іnternatіon Monetary Market), де торгують ф’ючерсами на основні валюти за долари США. Це британський фунт, японська ієна, швейцарський франк, австралійський та канадський долари, євро, російський рубль, норвезька, шведська, чеська крони, мексиканське песо і валюти, які стають популярними на світовому ринку кожного окремого року. Членів — 1 300, Рада директорів — 20, штат службовців – 292 особи.

Нью-Йоркська торговельна палата (NYBOT – The New York Board of Trade). Створена в червні 2004 року в результаті поступового злиття і поглинання Нью-Йоркської біржі кави цукру і какао та Нью-Йоркської біржі бавовни та цитрусових. Ця біржа продовжує торгівлю кавою, цукром та какао бобами, крім того бавовною та концентратом апельсинового соку, тобто контрактами двох колишніх бірж, окрім того введено в обіг нові контракти на різноманітні фондові та валютні індекси та етиловий спирт.

Середньо-американська товарна біржа (MACE – Mіd Amerіca Commodіty Exchange). Організована в Нью-Йорку у 1868 р. Однією з унікальних характеристик цієї біржі є відносно незначні розміри контрактів. Зерно і соя – 1 000 бушелів, ВРХ і живі свині – 20 000 і 15 000 фунтів відповідно. Срібло – 1 000 трійських унцій. Валюта: британські фунти – 12 500 в лоті, японська ієна – 6 250 000 у лоті. Членів – 1 205, Рада директорів – 15, штат – 81 особа, які не є членами біржі.

Канзаська торговельна палата (KCBT – Kansas Cіty Board of Trade), Mіssourі, Іnc. Це вузькоспеціалізована зернова біржа, заснована у 1856 р., де контракти укладаються лише на тверді сорти пшениці.

Нью-Йоркська товарна (комерційна) біржа (NYMEX – New York Mercantіle Exchange12). Створена у 1872 р. як ринок сиру, масла і яєць. На біржі є 7 категорій членства (за буквами англійського алфавіту A-G), управління — 13 осіб, штат — 120 осіб, які не є членами біржі. Сьогодні це найбільший ринок ф’ючерсів на нафту та продукти її переробки. Нафтовий контракт розміром 1 000 барелей, котирується у доларах за барель. Базовою маркою нафти є світла легка техаська нафта. У 1994 році відбулося злиття з Нью-Йоркською товарною біржою (COMEX – Commodіty Exchange, Іnc.), заснованою у Нью-Йорку в 1933 р. Шляхом злиття трьох бірж. На ній торгували кольоровими та коштовними металами: міддю, сріблом, золотом, цинком і фінансовими інструментами. Це основний ринок металів США. Контракти котируються в англійських фунтах, у центах за фунт. Наприклад, розмір контракту на мідь становить 25 тис. фунтів.

Останніми роками суттєво зросла роль бірж у Японії. В Японії найбільшою є Токійська товарна біржа (TCE – Tokyo Commodіty Exchange). На ній обертаються такі товари, як золото, срібло, платина, каучук, бавовна, вовняна пряжа. Біржа у м. Кобе спеціалізується на зернових, в м. Йокагамі — на цукрі, каучуку, текстильній сировині, зернобобових, шовку. Крім Токійської біржі віднедавна великої ваги в Азії набирають Сіднейська та Сянгамська (Гонконг) біржі.

На Сіднейській універсальній біржі торгують вовною, живою великою рогатою худобою, золотом, валютою, фінансовими інструментами, контрактами на базі індексів акцій та відсоткових ставок. Завдяки активній торгівлі контрактами на короткострокові банківські векселі, державні цінні папери та індекси акцій, значно зріс обсяг контрактів на Сіднейській ф’ючерсній біржі, в той же час обсяг торгівлі реальним товаром істотно зменшився.

Сінгапурська біржа також є міжнародною, на ній котируються такі товари, як валюта, золото, дизельне паливо, контракти на базі індексів акцій.

Гонконгська ф’ючерсна товарна біржа котирує цукор, соєві боби, золото, контракти на базі індексів акцій. Сан-Паулу котирує сільсько господарські товари, золото, валюту, індекси.

Помітну роль на світовому ринку кольорових металів відіграє Лондонська біржа металів (LME – London Metal Exchange17). Утворена у 1882 р. корпорацією “Металл маркет енд ексчейндж компані ЛТД”, біржа є ринком реального товару, визначає світові ціни на метал, використовується для хеджування, виробляє умови та стандартизовані вимоги до біржових контрактів.

Члени біржі – юридичні та фізичні особи фірм – поділяються на сім категорій в залежності від права укладання угод у біржовому кільці та реєстрації контрактів. У контрактах вказується, що мідь та олово доставляються на умовах поставки зі складу, покупцеві вручаються складські посвідчення – варранти на відповідну кількість металу через Розрахункову палату біржі. Метал, який продає біржа, розміщується у таких пунктах: мідь – у Лондоні, Ліверпулі, Манчестері, Гуле, Глазго, Бірмінгемі; олово – у Лондоні, Ліверпулі, Роттердамі, Антверпені, Гамбурзі. Розгалужена мережа складів біржі зменшує витрати на транспортування, забезпечує оперативну доставку. Право вибору складу належить продавцеві. За умовами біржових контрактів жодні форс-мажорні обставини не визнаються. Свинець та цинк, як правило, перебувають на шляху до Великобританії. З 2003 р. на лондонській біржі металів відкрито секцію пластмас, зокрема котирується контракт на пропілен. Сьогодні ця біржа практикує торгівлю ф’ючерсами.

Лондонська ф’ючерсна та опціонна біржа (FOX – London Futures and Optіons Exchange). Це нова назва, до цього вона називалась Лондонська товарна біржа. FOX налічує 248 членів, які безпосередньо виконують біржові операції. Члени поділяються на дві групи з різними правами. До першої належать “ліцензовані маклери”, власники двадцяти тисяч акцій, що мають право виконувати операції у біржовому залі та на екрані монітора персонального комп’ютера. Другу групу становлять “члени на місцях”, вони укладають угоду за власний рахунок або за рахунок ліцензованих маклерів. Спочатку на біржі укладалися угоди купівліпродажу кави, какао, цукру, рафінаду, каучуку. Угоди на перші три товари укладаються в операційному залі – “відкритим вигуком”, на два інші – електронним методом з використанням персонального комп’ютера. На FOX вперше застосована система електронних торгів. На біржі укладаються строкові (ф’ючерсні) угоди, хеджеві та спекулятивні, а також угоди з преміями – опціони.

Міжнародна нафтова біржа (ІСE – Іntercontіnental Exchange18) була організована у 1980 р. теперішня назва була зафіксована документально в червні 2000 року. До Ради директорів належать 12 осіб. Розрізняють повне та неповне членство. Повними членами можуть бути лише юридичні особи з постійним капіталом не нижче 100 тис. фунтів стерлінгів. Час роботи цієї біржі визначено з урахуванням часів роботи Нью-Йоркської та Сінгапурської бірж, що дає можливість проводити арбітражні операції та забезпечує практично добову торгівлю. Основним контрактом є ф’ючерс на сиру нафту “брент”, що базується на 15-денному форвардному нафтовому ринку, який є найбільшим світовим ринком. Крім ф’ючерсних контрактів на цій біржі активно продаються опціони. Балтійська ф’ючерсна біржа (BFE – Baltіc Futures Exchange) практикує торгівлю соєвою мукою, пшеницею, ячменем і картоплею. Розміри контрактів на зернові складають 100 т, на картоплю – 40 т.

З 1990 р. три біржі у Західній Європі і п’ять у басейні Тихого океану використовують системи, що дозволяють укладати електронні угоди. Це Ірландська ф’ючерсна біржа м. Дублін (LFOE), Лондонська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа (LІFFE), Новозеландська ф’ючерсна біржа, Токійська міжнародна фінансова ф’ючерсна та Токійська фондова біржі. Підвищують активність Німецька строкова біржа – DTB у Франкфурті-на-Майні, опціонна біржа в Амстердамі, ф’ючерсна біржа у Швейцарії.

Помітне місце в Європі займає ф’ючерсна біржа, розташована в Парижі – MATІF, утворена у 1986 р. У 1989 р. вона перейменована на Міжнародний строковий ринок Франції (Parіs – Chambre de Compensatіon des Іnstruments Fіnancіers de Parіs, FFE – France Futures Exchange).

На вказаних біржах котируються ф’ючерсні контракти на певні види активів. Подаємо найбільш поширені з них, тим більше, що вже й в українських джерелах масової інформації почали з’являтися котирувальні таблиці за цими контрактами.