|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут права та психології
КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
ЛЕКЦІЯ
з дисципліни “Міграційне право”
ТЕМА: Інститут імміграції та еміграції в міграційному праві україни
Для студентів денної форми навчання
Обговорено та ухвалено на засіданні
кафедри 1.11.2012 року,
протокол № 6
КИЇВ-2012
план лекції:
ПЛАН ЛЕКЦІЇ …………………………………………………………………….
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА …………………………………………….
ВСТУП……………………………………………………………………………….. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПОРЯДОК ВИЇЗДУ ГРОМАДЯН ЗА КОРДОН ТА ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ……………………………………..
2. Умови та порядок імміграції в україну……………………….
3. Правове регулювання порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території україни………………………………
4. Поняття, види та типи віз……………………………………………
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..
Рекомендована література
Римаренко Юрій Іванович Міжнародне міграційне право : Підручник. Університетський курс // КНУВС. Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України. Ін-т законодавства при ВР України. Ун-т сучасних знань. Маріупольський держ. гуманіт. ун-т. - Київ: КНТ, 2007 р.- 639с.
Олефір В.І. Адміністративно-правове регулювання протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми. Монографія. – К.: Друкарня МВС України. 2004. – 308 с.
Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. Римаренко Ю.І., Кондратьєв Я.Ю., Тацій В.Ч., Шемшученко Ю.С., Олефір В.І. та інші – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”.
Олефір В.І., Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І. та інші Міжнародно-правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками. За редакцією Римаренка Ю.І., Кондратьєва Я.Ю., Ю.С.Шемшученка. – К.: Ін-т держави та права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – 532 с.
Науково-практичний та документально-джерельний комплекс Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті. За редакцією Ю.С.Шемшученка. – К.: Ін-т держави та права ім. В.М.Корецького НАН України, Київський ун-т права, Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 2001. – 1012 с.
Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І., Олефір В.І. Основи міграцієзнавства. – Навчально-методичний посібник. – К.: Ін-т держави та права ім. В.М.Корецького НАН України, 2000. – 414 с.
Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І., Олефір В.І. та інші Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку. Під редакцією Римаренка Ю.І., Кондратьєва Я.Ю., Шемшученка Ю.С. – К., Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – 460 с.
Піскун О.І. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: Навчальний посібник. – К.: “ПМ Леся”, 1998. – 360 с.
УГОДО між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18.06.2007.р. (ратифікована: 15.01.2008 р.).
Закон України від 21 січня 1994р. “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”.
Закон України від 29вересня2011 р. “ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.
Закон України від 18 січня 2001р. “Про громадянство України”.
Закон України від 21 червня 2001р. “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.
Закон України від 7 червня 2001р. “Про імміграцію”.
Закон України від 11 грудня 2003 р. “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”.
Закон України від 4 березня 2004 р. “Про закордонних українців”.
Указ Президента України № 153від 26 лютого 1998 р. “Про дипломатичний та службовий паспорт України”.
Указ Президента України № 826 від 19 серпня 2010 р. “Питання Комісії при Президентові України з питань громадянства”.
Указ Президента України № 435 від 15 червня 2001р. “Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на вільний вибір місця проживання”.
Указ Президента України № 486 від 27 квітня 2004 р. “Про забезпечення організації співпраці з українцями, які проживають за межами України”.
Указ Президента України № 370 від 6 квітня 2011 р. "Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"
Указ Президента України № 405 від 6 квітня 2011 р. "Питання Державної Міграційної Служби України"
Указ Президента України № 622 від 30 травня 2011 р. "Про Концепцію державної міграційної політики".
Постанова Кабінету Міністрів України № 182 від 7 березня 2012 р. “Про внесення змін до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення і Правил надання послуг поштового зв’язку ”.
Постанова Кабінету Міністрів України № 150 від 15лютого2012 р. “Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України ”.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1768 від 25 березня 1999р. “Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми”.
Постанова Кабінету Міністрів України № 751 від 18 серпня 2010р. “Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю ”.
Постанова Кабінету Міністрів України № 251 від 28березня 2012р. “Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983”.
Постанова Кабінету Міністрів України №322 від 8 квітня2009 р. “Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2010 р. N 42 «Про утворення Ради з питань трудової міграції громадян України при Кабінеті Міністрів України».
Постанова КабінетуМіністрівУкраїнивід1червня2011р. N 567 “Про затвердження Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію ”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 р. N 658 «Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби».
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. N 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання».
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. N 175-р «Про підписання Імплементаційного протоколу між Кабінетом Міністрів України та Австрійським Федеральним Урядом про реалізацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб».
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. N 370-р «Про передачу цілісних майнових комплексів пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, до сфери управління Державної міграційної служби».
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. N 1058-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики».
ВСТУП
Імміграція та еміграція - поняття, взаємопов'язані самим безпосереднім чином. Для позначення потоків мігрантів, що залишають країну, застосовується термін "еміграція", для прибуваючих в бажану країну - імміграція.
З початку 20 ст. статистики роблять спроби виробити єдині правила і канони для обліку потоком мігрантів, але і до цього дня в кожній конкретній країні ми стикаємося з різними трактуваннями поняття "Іммігрант", що ускладнює облік. Приміром, у Німеччині іммігрантами називають "осіб, які перетинають державний кордон з наміром влаштуватися в країні", у Сполучених Штатах - "іноземні відвідувачі, допущені до в'їзду на законних підставах з метою постійного проживання в країні", в Росії - "особи, які приїжджають працювати або вчитися (за винятком навчання строком менше 1,5 місяців), та особи, що їх супроводжують ".
Не завжди мігрант залишає країну добровільно. Всім відомі політемігранти радянського періоду, змушені покинути СРСР з політичних міркувань, масові переселення євреїв в сталінські часи.
Залишають країну по своїй волі за нормами сучасного міжнародного права не прийнято чинити перешкод. Перше місце по числу легальних емігрантів в Європі займає Італія, з якої щорічно виїжджають близько 280 тис. чоловік. Далі йдуть Великобританія, Угорщина, Австрія, інші країни відстають з великим відривом. Виїзд емігрантів з лишком компенсується припливом іммігрантів з бідніших країн. Далеко не всі вони в'їжджають в країну на законній підставі і враховуються в статистиці. Регулярно страждає від цієї проблеми Італія, зі змінним успіхом борючись з нелегально прибувають морем із Північної Африки іммігрантами.