Практичне заняття № ___

Тема: Інфінітив. Вид дієслова (4 год.)

ПЛАН

1. Інфінітив як початкова форма дієслова.

2. Загальна характеристика категорії виду.

3. Поняття доконаного і недоконаного виду.

4. Тип видової кореляції.

Заняття І.

Вправи і завдання

1. Дайте письмові відповіді на питання:

1) Чому інфінітив є початковою формою дієслова, незважаючи на те що не всі дієслівні форми утворюються від нього?

2) Які морфемні показники інфінітива? Чому афікс -ти (-ть) може розглядатися і як флексія, і як суфікс?

3) Які помилки допущено при добиранні початкової форми дієслова, співвідносної з аналізованою: а) розшукав – розшукувати; б) розшукав – шукати; в) оголошується – оголошувати; г) оголосіть – оголошувати?

4) Чому морфологічний аналіз інфінітива передбачає обов’язкове визначення синтаксичної функції інфінітива?

5) У функції яких членів речення в інфінітива виявляються лише категорії стану та виду?

6) У функції яких членів речення за відсутності формотвірних афіксів може виражати значення способу, часу, особи?

2. Перекладіть речення українською мовою; знайдіть у них інфінітиви та, керуючись алгоритмом, визначте їхні синтаксичні функції: Алгоритм для аналізу:

1. Чи є інфінітив граматично незалежним словом у реченні?

ТАК НІ

2. Чи називає інфінітив 2. Чи залежить інфінітив від дієслова?

предмет мовлення (думки)? ТАК НІ

ТАК НІ 3. Чи позначає це 3. Чи залежить інфінітив

Підмет Іменна частина дієслово рух? від іменника?

складеного присудка ТАК НІ ТАК НІ

Обставина 4. Чи один суб’єкт Неузгоджене У сполуч.

мети у процесів, названих означення зі словом,

дієсловом і залежним від якого

інфінітивом? залежить

ТАК НІ інфінітив,

Смислова частина Додаток виконує

складеного дієслівного одну

присудка синтаксич.

функцію.

Речення для аналізу:

1. Отменяя летоисчисленье, чтобы счастье с горем не смешать, преодолевая смерть и тленье, станем вечной свежестью дышать (Н. Асеев). 2. Когда я писал этот рассказ, я всё время старался сохранить в себе ощущение холодного ветра с ночных гор (К. Паустовский). 3. Они бунтуют, вышли из-под власти тщедушного седого человека, что в длинном фраке, с палочкой нелепой задумал со стихией совладать (В. Солоухин). 4. Простые дедовские песни они уже стеснялись петь (Г. Серебряков). 5. Они на машинах своих поднялись с врагами помериться силой. 6. Понять ли доброму соседу, что подо мной внизу в купе, как сладко мне слова: "Я еду, я еду", – повторять себе (А. Твардовский). 7. Он был послан туда изучать организацию производства. 8. Такая система обучения побуждает ребёнка не только задавать вопросы, но и задаваться вопросами (Из газет). 9. Сердцу приятно с тихой болью что-нибудь вспомнить из ранних лет (С. Есенин). 10. Было жаль просиживать немногие часы в комнате, когда я мог в это время бродить по лесам и лугам, уже готовым к приходу зимы. 11. Чтобы описать это, нужны глаза Гоголя и его непостижимое умение превращать слова в мир. (Г. Гор). 12. Какое это горькое несчастье – вдруг потерять тот самый край и дом. 13. Да и не было запрета, проездной купив билет, вдруг туда приехать летом, где ты не был десять лет. (А. Твардовский). 14. Жить на земле, душой стремиться в небо – вот человека редкостный удел (В. Солоухин). 15. Если тронуть страсти в человеке, то, конечно, правды не найдёшь (С. Есенин).