Реставрація Мейдзі

У період правління Бакумацу (династії Токугава, 1603-1867 рр.) фактичним правителем Японії був диктатор - сегун. Імператора практично усунено від участі в політичному житті країни. Сегунат

разом зі своїми прямими васалами володів четвертою частиною земель­них угідь країни. Решта землі перебувала в денному користуванні великих феодалів-князів (дайме) (приблизно 260 князівств у ХУШ-ХІХ сто­літтях). Сегун і дайме, як уособлення феодального ладу, що гальмували розвиток буржуазних відносин, спричинили незадоволення суспіль­ства. Боротьба проти сегунату Токугави та великих феодалів, на яких він спирався, стає тією ідейною платформою, на якій відбувається зближення різноманітних антиурядових сил - широких мас селянства та міської бідноти, торговельно-промислової буржуазії й нижчих верств радикально налаштованого дворянства, придворної аристо­кратії, опозиційне налаштованих великих феодалів та ін.

Скориставшись із такої ситуації, група феодалів економічно розвиненого південного заходу країни, що була тісно пов'язана з буржуазією, в 1867 р. розпочала збройний виступ, вимагаючи від сегуна передати владу імператорові. Систему державного управ­ління сегунату було паралізовано, антиурядові сили перемогли. З січня 1868 р. від імені 15-літнього імператора Муцухіто, який вступив на престол у 1867 р., лідери південно-західної коаліції оголосили про повалення уряду сегуна й утворення нового уряду на чолі з імператором. Події 1867-1868 рр. в історії Японії отримали назву ІУІейдзі ісін, або "реставрація Мейдзі" (іноді революція Мейдзі) (від яі ІоІ І. "мейдзі" -1 Іросвіті Іицькс правління) (1867-1912 рр.) - від офіцій­ної назви епохи правління імператора Муцухіто. Реставрація Мейдзі стала початком процесу, що сприяв розвиткові капіталістичних відносин і прискорював становлення буржуазної держави в Японії.

Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії

Перемога революціїМейдзі відкрила шлях до буржуазних соціально-економічних перетворень, які втілилисьуреформах70-80-хрр. XVIII ст. їхня суть полягала в такому:

-адміністративна реформа (1871 р.): ліквідовувалися князівства, а натомість запроваджено префектури; на пости губернаторів замість усунутих дайме було призначено урядом чиновників, але колишнім князям надані величезні спадкові пенсії (приблизно 10 % колишнього валового прибутку від їхніх володінь);

- аграрна реформа (1872-1873 рр.): законодавче закріпила приватну власність на землю за тими, кому вона фактично належала на момент реформи; було скасовано всі феодальні податки та повинності й запроваджено єдиний щорічний податок у розмірі 3 % від вартості землі, що стягувався центральним урядом у грошовій формі;

-військова реформа (1871 р.): вводилася загальна військова повинність, розпускалися самурайські загони;

-було розпущено цехові монополії, скасовано феодальну станову систему (1871 р.);

-скасовувалися станові привілеї, проголошувалася рівність, свобода вибору професії, місця проживання й інші буржуазні свободи, що полегшували утворення національного ринку (1872 р.);

-скасовано внутрішні митниці та запроваджено новий податок (грошовий);

• судова реформа: відокремлено суд від адміністрації, створено єдину судову систему — Верховний суд і суди префектур;

• реформа правоохоронних органів: створювалася загально­ державна поліція й орган, який мав здійснювати нагляд за поліцією та судами - прокуратура;

• реформа системи освіти: початкова школа перебудовувалася за європейським зразком, відкривалися спеціалізовані школи й університети;

-фінансово-грошова реформа (1869 р.): були ліквідовані всі 1694 види грошових знаків, які до того перебували в обігу, та за­проваджувалась єдина грошова одиниця - ієна; в 1872 р. засновано державний банк.

Буржуазні реформи 1868-1873 рр., проведені імператорським урядом, через слабкість тогочасної буржуазії, що не змогла захопити владу та поділила її з феодальною знаттю, були половгінчатими, мали обмежений характер. Однак вони справили значний уплив

на економічний розвиток країни (тільки за десять років (1868 1877 рр.)

було побудовано понад 500 промислових підприємств), сприяли її централізації та створювали умови для успішного розвитку капіталістичних відносин.

№73