
- •Історія політичних і правових вчень як самостійна юридична навчальна дисципліна. (Завдання та актуальність вивчення курсу. Юридичний характер.)
- •Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації.
- •Вчення про державу і право Івана Франка.
- •4 Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення
- •Політична доктрина Ніколо Макіавеллі
- •Державно-правові погляди Лесі Українки
- •Методологія історії політичних і правових вчень.
- •Політичні і правові ідеї Реформації (Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін (Швейцарія).
- •Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, державу та право.
- •Погляди на державу та право вчених-юристів Київського, Харківського та ін. Університетів України (к.А. Неволін, н.Д. Іванішев, м.Ф. Владимирський-Буданов, о.Ф.Кістяківський та ін.)
- •Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії /брахманізм, ранній буддизм
- •12 Вчення Жана Бодена про державу
- •Політико-правова ідеологія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Етико-політичні погляди Конфуція.
- •Політико-правова ідеологія раннього європейського соціалізму /Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)/.
- •Погляди на державу і право Михайла Грушевського
- •16. Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
- •17. Політичні і правові вчення в період абсолютизму у Росії /Симеон Полоцький, Юрій Крижаніч, Феофан Прокопович, Василь Татищев, Іван Посошков
- •18. Погляди на державу і право Володимира Винниченка.
- •19. Загальна характеристика розвитку російської політико-правової думки. Характеристика основних етапів розвитку. Спрямованість і зміст.
- •20. Загальна характеристика головних напрямків політичних і правових вчень хх ст.
- •21. Погляди софістів на державу та право.
- •22. Вчення Гуго Гроція про право і державу.
- •23.Політико-правові концепції національної української держави у хх ст.
- •24.Політико-правові погляди Сократа
- •25.Загальна характеристика політико-правової думки у Росії першої половини хix сторіччя /Михайло Сперанський/. Політичні програми декабристів. Слов’янофіли і західники.
- •26.Сучасна політико-правова ідеологія незалежної України.
- •27.Платон про державу та право.
- •28.Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози
- •30.Аристотель про державу та право.
- •31. Основні напрямки англійської політико-правової думки в період буржуазної революції хvii сторіччя
- •33. Епікур. Греція
- •34. Політико-правова ідеологія левеллерів /Джон Лілберн/
- •35. Політико-правова ідеологія російського марксизму (Георгій Плеханов, Володимир Ленін)
- •36. Пп погляди стоїків
- •37. Пп ідеї томаса гобса
- •38. Праворозуміння радянського періоду (с.Кечекьян, в.Нерсесянц та ін).
- •39. Пп ідеї Полібія. Греція
- •40. Джон локк
- •41. Політико-правова доктрина солідаризму /Леон Дюгі (Франція)/
- •42. Загальна характеристика основних напрямків політичної і правової думки в Древньому Римі
- •43. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва /кінець XVII - XVIII cт./.
- •44. Вчення Цицерона про державу і право.
- •45. Природно-правові вчення в Німеччині XVII-XVIII cт. /СамуїлПуфендорф/.
- •46. Сучасний позитивізм: аналітична юриспруденція Герберт Харт (Англія)
- •47. Політичко-правові погляди римських стоїків – Марк Аврелій Антоній
- •48. Політико – правова думка в італії. 17-18 ст. Правова теорія чезаре беккаріа
- •49. Позитивістський нормативізм ганса кельзена (австрія)
- •50. Політико-правові ідеї римських юристів – гай, папініан, ульпіан, павло
- •51. Політико-правова доктрина шарля луї монтеск
- •52. Політико-правова ідеологія раннього християнства
- •53. Політико-правові погляди аврелія августина
- •54. Загальна характеристика політико-правової думки середньовічного суспільства
- •55. Політико-правова доктрина жан жака руссо
- •56. Політико-правове вчення фоми аквінського
- •57. Французький соціалізм епохи просвітництва (мол’є, мореллі, габріель де маблі)
- •58. Політико-правові вчення марсилія падуанського
- •59. Політико-правова ідеологія великої французької революції (конституц, жирондісти, якобінство, марат, робеспєр, гракх, бабеф)
- •60. Загальна зарактеристика і основні напрямки американської політико-правової ідеології 17 – 19 ст)
- •61. Формування і розвиток мусульманської політико-правової думки. Коран як джерело мусульманського права.
- •62.Вчення Іммануїла Канта про державу і право
- •64. Політичні і правові ідеї Київської Русі.
- •65. Слово «Про Закон і Благодать» митрополита київського Іларіона
- •66. Вчення г.В.Ф. Гегеля про державу і право
- •67. Школа «реального права» / Джером Френк, к. Ллевеллін (сша) та концепція соціального права» г. Гурвича.
- •68. Політична програма Володимира Мономаха
- •69. Історична школа права
- •70. Психологічна теорія права Лева Петражицького
- •71. Політико-правова ідеологія лібералізму
- •72. Фашистська політико-правова ідеологія
- •73. Політичні погляди Івана Вишенського
- •74. Політико-правове вчення Огюста Конта
- •75. Юридичний позитивізм /Джон Остін
- •Політико-правова ідеологія анархізму п’єр Жозеф Прудон (Франція), Макс Штірнер (Каспар Шмідт) (Німеччина).
- •Вічні проблеми історії політичних і правових вчень.
- •Ідеї природного права в Україні епохи Просвітництва.
- •Політико-правова ідеологія соціалізму /Клод Анрі де Сен-Симон, Шарль Фур’є (Франція), Роберт Оуен (Англія).
- •Політико-правові погляди Григорія Сковороди.
- •Політико-правове вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса (марксизм).
- •Класифікація політичних і правових вчень - основні підходи, підстави. Причини і наслідки різноманітності вчень, напрямків, шкіл та тенденцій у політико-правовій ідеології.
- •Яков Козельський про суспільний договір.
- •Юридичний позитивізм другої половини XIX сторіччя /Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм Адемара Есмена (Франція)/.
- •Характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в II - I тис. До н. Е.
- •Загальна характеристика розвитку політико-правових ідей в Україні у XIX ст.
- •Соціологічне праворозуміння другої половини XIX сторіччя /Рудольф Ієрінг (Німеччина).
- •Політико правовий зміст творчості Гомера («Іліада» та «Одисея») та Гесіода – поеми («Теогонія» та «Турботи і дні»).
- •Тарас Шевченко про незалежну демократичну Українську державу.
- •Вчення про державу і право Михайла Драгоманова.
- •92. Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше (Німеччина).
67. Школа «реального права» / Джером Френк, к. Ллевеллін (сша) та концепція соціального права» г. Гурвича.
Реалістична школа права виникла в 20-і рр.. XX в. і мала популярність між двома світовими виття нами. Її поява пов'язана з розширенням суддівського ус-
розсуд і з уявленням про те, що закон - це не біль ше як матеріал, наданий у розпорядження суддів. Очевидним був також факт логічної невизначеності прецедентів, що дозволяло суддям знаходити обгрунтування для протилежних рішень.
Зміст правової теорії «реалістів». Школа правового реалізму - це теоретична опозиція школі юридичного позитивізму.
Представникам школи юридичного позитивізму при суще розуміти право як законодавство, яке состо іт із загальних правил, а судові рішення як передбачуваний мі результати застосування законодавства в суді.
Представники школи правового реалізму скептично ставляться до «нормам на папері». Право для них складається не з правил (закон і прецедент - це завжди правила), а являє собою:
-> Діяльність осіб по вирішенню конфліктів;
-> Рішення суддів та інших адміністраторів по конк ретного справах.
Логічне підгрунтя правового вчення. «Реалістів» цікавить бихевиористский (поведінковий) підхід до права. Тому вони переносять центр правових досліджень ний на вивчення поведінки суддів та інших посадових осіб адміністративного апарату. Згідно теорії біхеві орізма поведінку людини є сукупність реакцій організму на подразники зовнішнього середовища. Вони розмірковуючи ють за аналогією: «Що таке медицина?» Це діяльність лікаря, який лікує хворого. Аналогічним чином пра во, якщо воно претендує на соціальний ефект, має розглядатися як діяльність осіб, яка направле на на вирішення конфліктів ».Розрізняють два варіанти правового реалізму:помірний реалізм (Карл Ллевелін);крайній реалізм (Джером Френк).Ллевелін Карл Нікерсон (1893-1962) - Амеріканс кий правознавець, випробував на собі вплив ідей Роско Паунда. Був керівником проекту по створенню Єдиного торгового кодексу США. Автор робіт по соціології права, а також з організації адвокатури та професійної відповідальності адвокатів. Основні роботи: «Юриспруденція: реалізм в теорії і на практиці», «Трохи реалізму про реалізм».
Зміст політико-правового вчення. Ллевелін визнає наявність норм права («паперових норм», утримуючи дяться в законах і прецедентах), але вважає, що суд може брати їх до уваги або ігнорувати. Впевненості норма права не дає.
Ллевелін зводив розуміння права до правозастосовної діяльності та її результатів: «Дії, які відносять ся до сфери суперечок, є сферою права. І люди, кото риє здійснюють цю дію, наприклад судді, шерифи, клерки, тюремники або адвокати, є офіційні мі виразниками права. Те, що ці офіційні особи ре шают щодо спорів, і є, на мою думку, саме право ».
Френк Джером (1889-1957) - американський юрист, з 1940 р. був суддею Апеляційного суду США другого ок руга.
Логічне підгрунтя правового вчення: сплав психо логії, філософії прагматизму і соціології, - через призму суддівського досвіду.
Основна робота: «Право і сучасне свідомість».
Зміст правового вчення. Свою концепцію ха рактерізовал як «конструктивний скептицизм». Для Френка характерний «скепсис по відношенню до фактів», які буде враховувати суддя при розгляді справи: «доказами служать усні і суперечливі поки зания, що і відбувається в більшості судових процес сов». Френк має на увазі свідчення свідків. Свідки, як і всі люди, схильні помилятися: «часто помиляються щодо того, що вони бачили і чули, або у своїх спогадах про побачене, або в переказі своїх вос поминань на суді».
Психологічні портрети судді і присяжних. Суддя, як і присяжний, можуть мати упереджені думки, зачас тую несвідомі, не відомі їм самим.
Ці упереджені думки можуть бути відносно адво ката або відносно однієї зі сторін процесу.
Вони можуть носити характер расової чи релігійної неприйняття.
У присяжних і суддів можуть бути несвідомі сим патіі і антипатії по відношенню:
-> До жінок (незаміжніх, рудим або брюнеткам);
-> Чоловікам з низьким голосом;
-> Тим, хто в окулярах з товстими скельцями;
-> Тим, у кого нервовий тик.
Суддя вирішує конкретну справу не на основі правових норм або інших логічних доказів, а на основі Інтуїт ції, симпатії чи антипатії, ірраціональних імпульсів, тобто факторів «глибинної психології». Посилання на норму - це лише данина міфологічним пе режіткам про право як стабільної нормативної системі і робиться вона вже після того, як рішення фактично зі зріло у свідомості судді. Тому:
-> Право може варіюватися залежно від личнос ти судді, якому випала нагода вирішувати справу;
-> Право завжди носить відтінок невизначеності.
Ідеал Френка: «абсолютно дорослий юрист», який не потребує авторитеті і культивує конструктивне сумнів, що допомагає йому розвивати право у відповідності з вимогами розвивається цивілізації. Класифікація права. Френк розрізняє:
дійсне право, під яким розуміється состо явшееся судове рішення;
ймовірне право, тобто передбачуване судове рішення.
«Реалісти» показали, що судовий процес часто є ється суб'єктивним і непередбачуваним, і підкреслили ог раніченность правових норм в якості засобів, однозначний вим чином визначають судове рішення.