- •1. Що таке система, види систем
- •2. Що таке управління? Основні його елементи.
- •7. Емерсон і його 12 принципів продуктивності.
- •8. Трентовський і його філософське бачення управління.
- •9. Приватні (специфічні) функції управління
- •10. Ланки в організаційній структурі управління
- •11. Ступінь управління
- •12. Управлінські процедури
- •15. Три підходи до організації структури управління
- •16. Загальні функції управління
- •17. Характеристика підсистеми атп, що управляє
- •18. Визначення рівня централізації управління
- •19. Суть аналізу організаційних стуктур управління
- •20. Алгоритм побудови організаційних структур управління
- •23. Богданов і його "Тектологія"
- •25. "Технократична школа" управління, її представники
- •26. Системний підхід в управлінні - ст.52
- •27. Ситуаційний підхід в управлінні - ст.52
- •28. Загальна теорія управління
- •29. Слідство із аксіоми.
- •30. Основні характеристики організаційних структур управління
- •33. Алгоритм вдосконалення структур упраління
- •35. Класифікація автотранспортних підприємств
- •40. Емпірична школа менеджменту та її представники
- •41. Процес управління та його характеристика
- •42. Принципи побудови організаційних структур
- •43. Психологічний клімат в колективі та його формування
- •44. Принцип контролю та його зміст
- •45. Закономірності управління, їх характеристика
8. Трентовський і його філософське бачення управління.
Польський вчений-філософ Броніслав Трентовський3 (1808 - 1869 рр.) опублікував у 1843 р. в Познані свою книгу „Відношення філософії до кібернетики як до мистецтва управління народом”, де розглянув управління державою, як системою. Метою Б. Трентовського була побудова наукових основ практичної діяльності керівника („гібернета”), який повинен вміти, виходячи з суспільного блага, одні суперечності долати, інші – загострювати, скеровуючи розвиток до потрібної мети. За Б. Трентовським, дійсне ефективне управління повинно враховувати всі внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на об’єкт керування, а головна складність його реалізації пов’язана зі складністю поведінки людей. Використовуючи знання діалектики, Трентовський стверджував, що суспільство, колектив, і навіть сама людина - це система, єдність протиріч, вирішенням яких і є розвиток.
9. Приватні (специфічні) функції управління
Специфічні функції управління підприємством вказують напрямок впливу на
будь-яку сферу виробничої діяльності, вони обумовлені багатосторонньою діяльніс-тю підприємства та змістом його виробничих процесів. Тому під специфічними функ-ціями управління розуміють результат поділу управлінської праці. Такі функції вклю-чають види діяльності, які розрізняються призначенням і засобами реалізації.
Об'єктом управління є організаційно відокремлена ланка, яка забезпечує одну із стадій або частину стадії виробничо-господарського процесу і є основою цілеспря-мованого управлінського впливу. З огляду на особливості виробничо-господарських процесів підприємства, до конкретних функцій управління виробництвом продукції варто віднести:
- управління науково-технічною підготовкою виробництва;
- управління основним, допоміжним і обслуговуючим виробництвом;
- управління якістю продукції;
- управління персоналом підприємства;
- управління матеріально-технічним постачанням;
- управління фінансами;
- управління збутом продукції;
- управління маркетингом;
- управління розвитком і удосконаленням системи адміністрування тощо. За змістом кожна конкретна функція управління на підприємстві є комплексною і
включає планування, організацію, мотивацію і контроль організаційно відокремлених об'єктів впливу, окремих аспектів виробництва.
10. Ланки в організаційній структурі управління
Структура управління — це упорядкована сукупність взаємозв'язаних елементів системи, що визначає поділ праці та службових зв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень.
Структуру управління за горизонталлю поділяють на окремі ланки, а по вертикалі — на ступені управління.
Ланки управління становлять організаційно відособлені структурні підрозділи (відділи, служби, групи), кожний з яких виконує визначену сукупність завдань згідно з вимогами функціонального поділу праці та її кооперації при опрацюванні, прийнятті та реалізації рішень. Ланки управління взаємозв'язані прямими і зворотними зв'язками за горизонталлю і вертикаллю.
