
- •1) Визначення поняття кримінології як науки. Співвідношення кримінології з іншими науками
- •2) Предмет кримінології
- •3) Функції та завдання кримінологічної науки
- •4) Система та структура кримінології
- •Тема 2: Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
- •Тема 3: Методологія та методи кримінології
- •2) Методи та методики кримінологічних досліджень
- •Тема 4: злочинність як об'єкт кримінологічного вивчення
- •1) Природа та сутність злочинності.
- •2) Визначення поняття злочинності та її основних рис
- •3) Кримінологічні показники злочинності та основні способи їх вимірювання
- •4) Латентна злочинність: види, причини та способи виявлення
- •5) Основні тенденції злочинності у сучасний період (самостійно мвс 2010-2012)
- •1) Поняття детермінації та детермінант. Детермінація та причинність в кримінології. Співвідношення детермінант злочинності та конкретного злочину.
- •2) Науково-теоретичні підходи до вивчення причинності у кримінології
- •3) Класифікації детермінант злочинності
- •4) Основні детермінанти злочинності в Україні в сучасний період.
- •1. Типологія особи злочинця та мотивація злочинної поведінки
- •2. Структура особи злочинця
- •1) Поняття, мета, завдання та рівні попередження
- •2) Організаційні та правові засади попередження злочинів
- •3) Система попередження злочинів. Класифікація заходів попередження злочинів
- •4) Суб'єкти попередження злочинів
- •1) Механізм злочинної поведінки: поняття, структура, види
- •2) Зміст окремих ланок механізму злочинної поведінки (мзп)
- •3) Конкретна життєва ситуація: поняття, види та роль в механізмі злочинної поведінки - самостійно
- •4) Віктимна поведінка в механізмі злочинного прояву
- •1) Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •2) Причини злочинності неповнолітніх
- •3) Попередження злочинності неповнолітніх
- •1) Поняття організованої злочинності, її ознаки
- •2) Види організованої злочинності
- •3) Основи боротьби з організованою злочинністю
3) Кримінологічні показники злочинності та основні способи їх вимірювання
злочинність як мінливе явище має ряд характеристик, що під впливом різних факторів змінюються як якісно, так і кількісно. Такі характеристики традиційно називають показниками злочинності. Показники злочинності підлягають вимірюванню для отримання уявлення про розміри міру змінюваності злочинності у часі, просторі, величину майбутнього прояву тощо.
Вимірювання злочинності за основними показниками здійснюється через збір, накопичення та опрацювання відповідної статистично інформації. Суб'єктами реєстрації злочинів є органи мвс та прокуратури. Джерелами статистичної інформації є: 1) статистичні звіти відповідних правоохоронних органів про зареєстровані злочини та виявлених злочинців 2) статистичні звіти судових органів по кримінальних справах розглянуті в суді та постановлених вироків 3) статистичні картки про злочини первинного обліку 4) показники соціально-демографічних та соціально-економічного стану 5) інформація про інші правопорушення та стан фонових явищ 6) матеріали узагальнення кримінальних справ, "підказних" матеріалів та заяв про вчинені злочини 7) результати соціологічних та кримінологічних опитувань, експериментів та спостережень.
На підставі отриманої інформації отримують статистичні дані про: кількість зареєстрованих злочинів, у тому числі окремо за ступенем тяжкості, характером суспільної небезпеки; кількість розкритих та нерозкритих злочинів; кількість виявлених осіб, що вчинили злочин, у тому числі окремо неповнолітніх, раніше судимих, жінок, у стані сп'яніння, у групі тощо; дані про кількість потерпілих та характер спричиненої їм шкоди; окремі дані про кількість та характер злочинних груп та організацій тощо.
До основних показників злочинності, які піддаються кримінологічному вимірюванню відносяться: рівень, динаміка, питома вага, структура, географія злочинності. Окремі вчені пропонують визначати і ціну злочинності.
Рівень злочинності - визначена в абсолютних числах загальна кількість злочинів вчинених на певній території за певний проміжок часу та осіб, що їх вчинили.
Показник рівня злочинності не дає правильного уявлення про її реальну фактичну поширеність на певній території, оскільки на це число впливає кількість та віковий показник населення, де вимірюється рівень злочинності. Для врахування показника населення на території населення застосовується показник інтенсивності злочинності, що вимірюється за допомогою коефіцієнтів інтенсивності та злочинної активності
Коефіцієнт інтенсивності злочинності - це відносний статистичний показник поширеності злочинності на певній території, що показує кількість злочинів на кожні 1000, 10000 і 100000 населення. Формула: Кз (коефіцієнт інтенсивності злочинності) = Зл (кількість злочинів) х 1000 /Н (населення на момент вчинення злочину).
Коефіцієнт злочинної активності - це відносний статистичний показник поширеності осіб, що вчинили злочини серед населення певної території. Формула: Кза = О (кількість осіб, що вчинили злочин) х 1000 (кількість населення з розрахунку на яку вимірюється показник) / Н (чисельність населення на території в момент вимірювання)
Коефіцієнт може бути розрахований не на все населення вимірюваної території, а на кількість осіб, що досягли 14 років, що є більш коректним, оскільки кримінальна активність кримінально-відповідального віку є більш показовою і реально відображає таку активність
Динаміка злочинності - показник, що відображає зміни рівня інтенсивності, структури та інших ознак злочинності протягом певного часу. Розрізняють поточний аналіз (співставлення даних за рік із даними за попередні роки) та систематичний аналіз (співставлення даних з виділенням відповідних часових рамок важливих для розвитку країни)
Динаміка - рух злочинності в часі в бік її зменшення, збільшення чи стабілізації.
При вивченні злочинності в динаміці обраховують так званий темп приросту, який враховує ступінь зростання та ступень зменшення злочинності і показує чи знизився рівень злочинності у відповідний період в порівнянні з іншим, який називають базою порівняння. Визначення бази порівняння здійснюється залежно від способу вимірювання динаміки: 1) базовий спосіб - вирахування відповідного показника у кожному році за даного періоду порівняно з обраним базовим постійним роком 2) ланцюговий спосіб - вирахування показника кожного року порівняно аналогічною величиною попереднього року.
Структура злочинності - це кількісно-якісний показник, який визначає співвідношення різних окремих груп злочинів, які формують види злочинності із загальним рівнем злочинності, а також окремих груп злочинців у загальній кількості виявлених осіб, що вчинили злочин. Це визначається за методом порівняння згідно з яким співвідносяться кількісні та якісні характеристики окремих категорій злочинів та окремих категорій злочинців, класифікованих за різними статистичними кримінально-правовими та кримінологічними критеріями.
Питома вага злочинності - кількісний показник, який визначає співвідношення окремих видів злочинності із загальним рівнем злочинності і вираховується за формулою: Пв (питома вага злочинності) = Зв (кількість злочинів певного виду) х 100% / Зз (загальна кількість злочинів).
Традиційно злочинність структурується такими підставами: щодо злочинів (ступінь суспільної небезпеки злочинів, об'єкт посягання, форма вини, ознаки співучасті та злочинності злочинів, мотивація злочинної поведінки, географія злочинності, найбільша поширеність окремих видів злочинів), щодо злочинців (вік та стать, соціальний статус та зайнятість, стан сп'яніння під час вчинення злочинів, ознаки співучасті та множинності, громадянство тощо)
Біографія злочинності - це так званий комплексний показник, що на основі інших показників - рівня, інтенсивності, структури, динаміки відображає поширеність злочинності на вимірювпній території відповідного регіону з вирахуванням адміністративно-територіально, соціально-демографічних, соціально-економічних та інших показників.
Ціна злочинності - показник, що відображає рівень матеріальної шкоди від злочинності, що включає кількість потерпілих, вартість на лікування та оплату пенсійного забезпечення потерпілих, різного роду компенсаційні виплати потерпілих, в тому числі моральна шкода, економічна шкода, як прямі збитки так і упущена вигода, а також витрати держави на боротьбу зі злочинністю.