Тема 2: Історія розвитку кримінологічної науки в Україні

1) Виникнення кримінології як науки

2) виникнення кримінологічних досліджень у радянський період

3) стан кримінологічних знань в сучасній науці

Тема 3: Методологія та методи кримінології

1) поняття методології кримінологічної науки

Методологія - це вчення про шляхи, методи наукового дослідження

Метод - прийом, спосіб дослідження

Методика - сукупність методів дослідження; процедура, техніка дослідження

Сукупність теоретичних передумов, методів та засобів наукового дослідження, становить предмет методології науки або методології наукового пізнання становить методологію наукового пізнання

Методологія має три такі складові: теоретичні передумови пізнання, методи пізнання, та засоби реалізації останніх. Методологія кримінології складається із загальнонаукових принципів, вимог, критерії наукового пізнання загалом, методологічних особливостей в галузі суспільних наук, методологічних та методичних положень методів, способів власного кримінологічного опрацювання.

Методологія кримінологічного дослідження залежить від предмета та об'єктів дослідження, завдань, що ставляться перед дослідником.

При визначенні методологічних основ кримінологічного дослідження необхідно врахувати загальнофілософські пізнавальні засади

Принципово важливим є врахування наступних моментів:

1 злочинність розглядається як соціальне явище і відповідно при її вивченні використовуються методи соціальних наук - соціології, соціальної психології тощо

2 злочинність аналізується у взаємозв'язку та взаємодії з іншими процесами та явищами і завжди розглядається у контексті суспільних відносин

3 злочинність, злочини, їх детермінанти розглядаються в їх динаміці та зміні

4 злочинність, злочини та інші соціальні явища розглядаються у аспекті внутрішніх та зовнішніх протиріч

2) Методи та методики кримінологічних досліджень

Визначення методів пізнання одна з умов виокремлення науки як самостійної системи знань, свідчення достатнього розвитку її теорії

Метод це елемент теорії, результат теоретичного обгрунтування способу пізнання, який звернений до потреб дослідження. Метод визначає доктринальні засади та спосіб здобуття наукових знань, але не є інструментом цього процесу. Методи реалізуються через систему певних операцій, інструментів, процедур. Останні являють собою методику наукових досліджень. Якщо метод це спосіб, напрям дослідження, то методика це техніка дослідження.

В основі методології кримінологічної науки лежить загальний метод пізнання - філософський (діалектичний) метод. До методичних положень, які випливають з цього методу належать філософські закони: розвитку та взаємозв'язку явищ в процесі у суспільстві, в єдності та боротьбі протилежностей, переходу кількісних змін у якісні, заперечення тощо. На основі цих законів та категорій опрацьовуються теоретичні засади іншим методів пізнання.

Методи наукового пізнання кримінології можна поділити на такі групи:

1 загальнонаукові:

Синтез - метод складання, об'єднання елементів, ознак, проявів об'єкта в єдине ціле - інтегрування, результатом якого може бути утворення типу системного утворення тощо

Аналіз - мислене або реальне роз'єднання цілого на елементи. Результатом може бути структурування об'єкта дослідження для більш глибокого вивчення структурних складових

Сходження від абстрактного до конкретного - перехід від абстрактного знання про об'єкт до більш повного конкретного уявлення властивості, ознаки, функції

Логічний метод - грунтується на правилах та законах логіки, як сукупності теорій про способи доведення та спростування. Найбільш універсальним є метод логічної відповідності теоретичних висновків логіці соціальних подій та процесів.

Висунення та перевірка гіпотез побудоване на припущенні судженні про недостатньо невідоме явище, його походження та розвиток. Наукова гіпотеза є методом наукового пізнання від узагальнення до логічного продовження його розвитку у сфері де знання є недостатніми

Порівняння - визначення ознак, властивостей об'єкта пізнання, в його порівнянні з іншими об'єктами (порівняння злочинності в різних країнах, особливостей злочинноїповедінки жінок та чоловіків, соціально-економічних передумов злочинності), вирізняють застосування методу схожості та методу різниці, а також методу контрольної групи, що полягає у паралельному вивченні двох груп об'єктів, що порівнюють за певною ознакою

Історичний - забезпечує вивчення злочинності в історичному розвитку з визначенням тенденцій стійких характеристик об'єктів, часто застосовується разом з порівняльним методом.

Системно-структурний - вивчення об'єкта як елемента складної організованої системи, яка має певну структуру, що містить взаємопов'язані елементи. Злочинність одночасно є частини системи - "суспільство" і сама являє собою складну систему. Все це потребує вивчення системного та структурного пізнання.

2 міжгалузеві

2.1. Соціологічні -

спостереження - безпосереднє пізнання об'єктів за допомогою органів або посереднє з використанням спеціальних пристроїв, зовнішнє, внутрішнє (ведення суб'єкта у середину умов чи відносин).

Експеримент - дослідне відтворення відносин та умов функціонування об'єкту пізнання, при якому здійснюється послідовна фіксація та контроль за станом об'єкта. Кримінологічний експеримент є різновидом соціологічного експерименту, але його застосування є обмеженою сферою. Неприпустимо є створювати злочин, брати експериментальну участь злочину. Труднощі пов'язані з реальною експериментальною зміною соціальних умов кримінологічної обстановки

Опитування - анкетування та інтерв'ю

Вивчення документів (за відповідними анкетами, схемами, документами)

2.2. Психологічні методи пізнання -

Психологічне спостереження - для вивчення вчинків, психомоторних реакцій, жестів, форм самовираження, реакції на подразники тощо

+ психологічне з'ясування та психологічний експеримент

2.3. Статистичні методи - збирання, оброблення та аналіз числових даних про стан об'єктів - статистичний аналіз, зведення та групування статистичних даних, їх аналіз, визначення зв'язку, залежностей кількісних та якісних показників

Оцінка достовірності наукової ... та репрезентативності висновків.