2) Зміст окремих ланок механізму злочинної поведінки (мзп)

За Кудрявцевим. Мотивація - процес виникнення, формування, розвитку зміни мотивів.

Даньшин ІМ. Мотивація - сукупність або система психологічних детермінант, що виконують роль внутрішньої причини злочину

Закалюк. Самостійно визначення мотивації

Кузнецова. Мотивація - психічне явище, що характеризує особу та являє собою сукупність мотивів у їх розвитку, взаємодії та реалізації.

Мотив - спонукання (бажання) реалізувати певні потреби або задовольнити певний інтерес або підтвердити певну психологічну обстановку.

Мотиви породжуються певними внутрішніми та зовнішніми факторами, які називають мотивоутворюючі факти (потреби, інтереси, почуття або емоції, ціннісні орієнтації)

Потреби складають основу формування соціальної установки та спрямованості особи. Формуються у процесі соціалізації особи під дією різних об'єктивних факторів соціально-психологічного, соціально-культурного та соціально- з трансформацією через свідомість особи, а також через врахування біологічних особливостей особи.

Потреби поділяються на біологічні та соціальні. За соціальною значимістю: нормальні, деформовані та збочені. В кримінологічний інтерес та значенні мають деформовані та збочені потреби.

Серед мотивів, що формуються на основі потреб - корисливі, хуліганські, сексуальні, прагнення набути авторитету, прагнення до влади, самоствердження тощо.

Інтерес - специфічне ставлення особи до об'єкта через його значимість та емоційну привабливість. Мотив злочину формується, як правило, на основі особистих інтересів, що не співпадають або суперечать суспільним інтересам і в результаті чого особа стоїть перед вибором бажаної чи обов'язкової поведінки. Внаслідок конфлікту інтересів виникають певні мотиваційні спонукання до певних дій - корисливих, хуліганських, службових тощо.

Почуття або емоції. Як ознака психологічної структури особистості не є елементом злочинної поведінки безпосередньо. Щоб стати таким елементом вони повинні усвідомлюватися особою в якості мотиву поведінки. Серед мотивів, що формуються на основі почуттів - помста, ревнощі, гнів, агресивність, образа, заздрощі, злість, ненависть тощо.

Ціннісні орієнтації та установки особи - соціально-обумовлена система ставлень особи до явищ та подій соціального середовища. Ціннісні орієнтації є складовим елементом загальної соціальної спрямованості особи і саме в цьому аспекті впливає на формування криміногенних властивостей особи в цілому. Окремі ціннісні орієнтації та настановки особи лежать в основі поведінки особи і безпосередньо визначають характер мотивації такої поведінки (фанатизм, екстремізм, шовінізм, релігійний фанатизм тощо)

Класифікація мотивів:

1) За сферою формування

- суспільні

- особисті

2) за змістом формування

- політичні

- корисливі

- насильницько-егоїстичні

- легковажно-безвідповідальні

- лякливо-малодушні

- тощо

3) за змістом мотивів умисних злочинів

- корисливі

- зневажливе ставлення до норм суспільства

- вороже ставлення до суспільства та людей через заздрість, особисті невдачі

- збочині потреби в самореалізації

- агресивність та жорстокість

- фанатизм

- тощо

4) за змістом мотивів необережних злочинів виділяють такі спонукання

- зневажливо-легковажне ставлення до обов'язків та правил поведінки,

- завищена самооцінка

- прагнення уникнути несприятливих наслідків у випадках невиконання обов'язків

При аналізі механізму злочинної поведінки необхідно розрізняти мотив та мету. Мета - усвідомлений спроектований бажаний результат, а мотив - внутрішній стрижень діяння, спрямовуючи його на досягнення мети (мета - позбавлення життя, мотив - ревнощі, помста.

Другою ланкою механізму є прийняття рішення вчинити злочин. В межах цього процесу здійснюється остаточний вибір варіанта поведінки, прогнозування наслідків реалізації мотиву та мети, планування поведінки з урахуванням ситуації, власних можливостей, засобів, вибір засобів.

Структура процесу прийняття рішення про злочинну поведінку:

- підготовчий етап (переробка інформації, розробка варіантів поведінки, врахування ситуації та інших умов, оцінка варіантів поведінки.

- основний варіант поведінки (вибір остаточного варіанту поведінки, вибір окремих варіантів поведінки (місце, час, спосіб дій, спосіб приховування), підшукування та обгрунтування виправдання обраного варіанту поведінки

- контрольний етап - оцінка рішення в процесі підготовки до злочину, корекція рішення - відмова, зміна, додаткові рішення, нове рішення

В окремих випадках процес прийняття рішення має згорнутий характер, при цьому особа відразу діє у відповідності з виникшею обстановкою без обдумування та оцінок. Така поведінка характерна для неповнолітніх, для імпульсивних людей, при вчиненні злочину в стані сп'яніння, у складних ситуаціях, що потребують швидкого реагування.

3 ланкою мвз - вчинення злочину. Тут найбільше проявляється зв'язок кримінологічних характеристик з кримінально-правовими.

4 ланка - посткримінальна поведінка - злочинець аналізує свою поведінку, оцінює наслідки, порівнює досягнуте та бажане чи планове, здійснює заходи фактичної та психологічної безпеки. На цьому етапі співставляє мотивацію та своє ставлення до вже вчиненого суспільною думкою про такі види поведінки, оцінює можливість прийняття рішення про явку з повинною