48.Матеріальні фактори економічного зростання.

Вирізняють дві групи факторів економічного зростання:

1)екстенсивні фактори –

- збільшення чисельності зайнятих;

- збільшення фізичного обсягу капіталу;

2)інтенсивні фактори –

- технологічний прогрес;

- рівень освіти та професійної підготовки кадрів;

-економія за рахунок зростання масштабу виробництва;

- покращання розподілу ресурсів;

- законодавчі, інституційні та інші фактори.

49.Економічне зростання та економічні цикли. Теорії циклів.

Економічне зростання розглядається макроекономічною наукою як складова частина й одна з найважливіших характеристик економічного розвитку країни. Це поняття пов'язане з кількісною зміною обсягів виробництва і споживання ВВП. Економічне зростання буває позитивним, якщо реальні (порівнянні) обсяги ВВП в аналізованому періоді перевищують його рівень у базисному році. В іншому випадку приходиться характеризувати “зростання” як негативне.

Економі́чний ци́кл — періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці; це рух виробництва від початку однієї економічної кризи до початку наступної економічної кризи.

Складається з таких фаз: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Теорії циклів

Сучасна економ. теорія трактує екон.зрост.як явище яке має ряд спільних моментів:

- економічний цикл складається з послідовних фаз: криз і піднесень;

- в 2-й половині 20-го ст. цикл розглядають як багатокомпонентний процес із малих, середніх, довгих циклів;

- із середини 30-х років в теорії макроекономіки цикл розглядають як коливання, які відбуваються навколо стану рівноваги;

- циклічні коливання відбуваються навколо трендової траекторії економічний зростання.

- циклічність економіки треба розглядати не як недолік в економічному стані.

В макротеорії цикл виступає об’єктом управління. При характеристиці ек. циклу вживається 3 підходи до їх вивчення :

- економічний цикл розглядається як відхилення від нормального стану рівноваги;

- цикл трактується як загальна форма економічного процесу, а економічна рівновага не розглядається як норма до якої повинна прагнути економіка в процесі коливань;

- ряд теорій не визнають закономірно періодичність циклу.

Теорія нововведень Йозефа Шумпетера: розглядає економіку з точки зору 2 фаз, які:

- віддаляють економіку від рівноваги: піднесення і депресії;

- або повертають до рівноваги: кризи і пожвавлення .

Грошова теорія Ральфа Хоутрі і Ф. Хаєка: за теорією Хоутрі причина кризи є штучне звуження грошової пропозиції емісійними банками, які підвищують ставку % для захисту касової готівки чи з метою підтримки курсу нац. валюти .

50.Сутність розподілу національного доходу.

Розподіл – одна з фаз стадій сусп..-екон.відтвор., зв*язуюча ланка між вир-вом і споживачем.

Об*єкти розподілу діл.на 3 групи: фактори вир-ва, доходи і продукти.

Суб-ми розп-лу є індивіди, домогосп-ва, п-ва, держава.

Розрізняють функціонально-факторний та індивідуальний розподіл нац..доходу.

Функ.-фактор.розподіл означ.розподіл нац..доходу залежно від ролі кож.фактору при створенні продукту. В міру розвитку економіки вдоскон-ся і теорія співвідношу.між факторами і доходами. В епоху класич.політекономії склала 3-факторна модель розподілу доходу:

Земля->R(прибуток); Праця->W(з\п); Капітал->Pr(прибуток).

Неокласики застос.4-факторну модель розподілу нац..доходу:

Земля->R; Праця->W; Капітал->і(відсоток); П-ницька діял-ть-> Pr.

Сучасні економісти виділ.5-факторну модель:

Земля->R; Праця->W; Капітал->і; П-ницька діял-ть-> Pr; Держава->TR(трансферти).