Тема 12. Парабанківська система

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ - сукупність практичних дій інвестора по здійсненню інвестицій. Ця діяльність регулюється законодавчо. Прийняття законів і інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність, є одним із найбільше важливих умов реалізації державного інвестиційної політики.

ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ - підприємство - крамар цінними паперами, що крім ведення інших видів діяльності може залучати засобу для здійснення спільного інвестування шляхом емісії і розміщення цінних паперів (включаючи інвестиційні сертифікати). Інвестиційна компанія є одним із видів фінансових посередників, що забезпечують здійснення непрямих інвестицій підприємств.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РИЗИК - ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат у процесі інвестиційної діяльності підприємства. Оскільки окремі з видів інвестиційних ризиків пов'язані з можливою втратою капіталу інвестора, вони відносяться до групи найбільше небезпечних (часто катастрофічних) ризиків.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД - юридична особа, заснована у формі акціонерного товариства, що здійснює виняткову діяльність у сфері спільного інвестування. Інвестиційні фонди діляться на відкриті (створювані на невизначений період і здійснюючі викуп своїх інвестиційних сертифікатів у терміни, встановлені інвестиційною декларацією) і закриті (створювані на визначений період і здійснюючі розрахунки по інвестиційних сертифікатах після закінчення періоду діяльності інвестиційного фонду). Інвестиційний фонд є одним із видів фінансових посередників, що забезпечують здійснення непрямих інвестицій підприємства.

ІНВЕСТОР- суб'єкт підприємницької діяльності, що приймає рішення про вкладення власного, позикового або залученого капіталу в об'єкти інвестування. Відповідно до чинного законодавства всі інвестори незалежно від форм власності й організаційно-правових форм господарювання мають рівні права в здійсненні інвестиційної діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види й об'єми інвестицій; залучають для їхньої реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності (створюючи з ними інвестиційний пул). У залежності від цілей інвестування виділяють стратегічних і портфельних інвесторів, а в залежності від спрямованості господарської діяльності виділяють інституціональних і індивідуальних інвесторів.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ІНВЕСТОР - конкретна юридична або фізична особа, що здійснює прямі або непрямі інвестиції.

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ ІНВЕСТОР - фінансовий посередник, що акумулює засоби індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність, спеціалізований, як правило, на операціях із цінними паперами. Найважливішими інституціональними інвесторами виступають інвестиційні компанії, інвестиційні фонди і т.п.

КРЕДИТНА СПІЛКА – 1)громадська організація створювана на добровільних засадах з метою фінансового та соціального захисту її членів через залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредитування; 2)неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

ЛОМБАРД – кредитна установа, що надає позики під заставу рухомого майна (виробів з дорогоцінних металів та каміння, речей особистого вжитку, побутової техніки, антикваріату тощо), а у ряді випадків – під заставу цінних паперів. Вперше створені у Франції вихідцями з Ломбардії.

НЕБАНКІВСЬКІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ - є фінансовими посередниками грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у цінні папери та кредити, але при цьому не являються банками.

ПАЙОВИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД (ПІФ) – майновий комплекс, що складається з майна, переданого його засновниками управляючій компанії з умовою його об’єднання з майном інших учасників та майном, отриманим в процесі такого управління. Виділяють два типи фондів: відкриті та інтервальні.

ПЕНСІЙНІ ФОНДИ – спеціалізовані фінансові установи, основними завданнями яких є акумуляція грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян після досягнення ними пенсійного віку. Пенсійні фонди поділяються на державні та недержавні.

СТРАХОВІ КОМПАНІЇ - фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю та одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

СТРАХУВАННЯ - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових внесків та доходів від розміщення коштів цих фондів.

ФАКТОРИНГ - фінансова операція, яка полягає в тому, що підприємство-продавець поступається банку (або спеціалізованій "фактор-фірмі" правом одержання коштів по платіжних документах за поставлену продукцію.

ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ - оперуючі на фінансовому ринку інвестиційно-кредитні фінансові інститути, що забезпечують посередницький зв'язок між покупцями і продавцями фінансових інструментів, між позичальниками і кредиторами. Предметом діяльності фінансових посередників є акумулювання коштів індивідуальних інвесторів і їхнє використання для інвестування та кредитування. Частина фінансових посередників - інвестиційні фонди й інвестиційні компанії - залучають кошти шляхом випуску цінних паперів - інвестиційних сертифікатів.