- •3. Особливості конституційного права як галузі права. Конституційне і державне право.
- •6. Предмет і методи науки конституційного права.
- •4. Система конституційного права.
- •5. Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •8.Види джерел конституційного права.
- •9.Сутність і поняття конституції
- •10 .. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •11. Класифікація конституцій.
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •4. За строком дії:
- •5. Розрізняють також:
- •9. Структура конституцій.
- •12.Структура конституцій.
- •13. Основні способи прийняття конституцій
- •14 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •15. Суверенітет як принцип конституційної теорії і практики.
- •15. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •22.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •19.Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •20. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •21. Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •19. Економічні і соціальни відносини як об’єкти конституційного регулювання.
- •20. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •24.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •25. Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •26.Способи набуття громадянства.
- •27.Підстави припинення громадянства.
- •28. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •29.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •30. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •31.Особисті права і свободи.
- •Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •Соціальні права і свободи особи
- •32. Політичні права і свободи особи.
- •Культурні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •93. Сутність і функції політичних партій.
- •Основні типи сучасних партійних систем.
- •94. Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві.
- •37. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •38.Особливості основних форм державного правління.
- •39.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •40. Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •41.Президентська республіка як форма державного правління.
- •42. Змішана республіканська форма державного правління.
- •44. Зв'язок форми правління і особливості поділу державної влади
- •45.Основні форми державного устрою.
- •46. Унітаризм як форма державного устрою.
- •47.Федералізм як форма державного устрою.
- •48. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •49.Конфедерація як міжнародно-правове об'єднання суверенних держав.
- •50. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •51.Особливості різних типів політичних режимів.
- •52.Державний режим та його різновиди.
- •53. Особливості конституційного статусу глав держав.
- •54.Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління.
- •55. Основні системи престолонаслідування.
- •57. Особливості конституційного статусу президента у парламентарній республіці.
- •58. Конституційний статус глави держави у президентській республіці.
- •43. Поняття суперпрезидентської, монократичної і радянської республіки.
- •59. Особливості конституційного статусу президента в змішаній республіці
- •56. Основні системи обрання і підстави припинення повноважень президента.
- •60. Поняття парламенту і парламентаризму.
- •61. Порядок формування парламентів.
- •62. Структура парламентів та їхніх палат.
- •63. Назви парламентів, їх кількісний склад і строки повноважень.
- •65. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Комісії (комітети) як елементи структури парламентів.
- •66. Компетенція парламентів.
- •67. Парламентський контроль за діяльністю уряду.
- •68. Конституційні принципи правового статусу депутата парламенту.
- •69. Парламентський індемнітет та імунітет.
- •70. Права та обов'язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень.
- •71. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •72. Промульгація як стадія законодавчого процесу.
- •73. Особливості законодавчого процесу у двопалатних парламентах.
- •74. Парламенти і бюджет.
- •75. Виконавча влада та її суб’єкти
- •76. Конституційний статус уряду.
- •77. Способи формування урядів
- •78 . Структура урядів.
- •79. Політична відповідальність уряду.
- •80. Компетенція урядів.
- •81. Сутність і функції судової влади.
- •82. Система судової влади.
- •83. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •85. Конституційні принципи організації судової влади.
- •4. Самостійність судів і незалежність суддів:
- •85. Конституційні принципи функціонування судової влади.
- •86. Поняття конституційного контролю та система його органів.
- •87. Основні моделі організації судового конституційного контролю.
- •88. Повноваження органів судового конституційного контролю.
- •89. Класифікація форм судового конституційного контролю.
- •3) За обов'язковістю проведення:
- •4) За місцем здійснення:
- •90. Поняття місцевого управління і самоврядування.
- •91. Основні системи організації публічної влади на місцях.
- •16. Конституційні принципи демократії.
69. Парламентський індемнітет та імунітет.
Імунітет парламентський (депутатський) — встановлена законом недоторканність депутата парламенту, яка означає, що він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований без згоди парламенту.
У більшості країн - імунітет є обмеженим:
увесь час обрання депутата
тільки на період сесії (Японія)
також на час дороги на сесію і назад (США)
Після закінчення терміну дії депутатського мандата колишній депутат може бути притягнутий до судової відповідальності за дії, які він вчинив раніше і за які не переслідувався завдяки своїй недоторканності.
Депутат позбавляється парламентського імунітету при затриманні його на місці злочину; або якщо передбачено кримінальне покарання; або на певний строк (напр. більше 5ти років позбавлення волі). Арешт депутата в такому разі здійснюється без згоди парламенту.
В Австрії і Франції Імунітет парламентський не поширюється на дії, за які передбачено кримінальне покарання. У ряді країн арешт депутата і порушення проти нього кримінальної справи без згоди парламенту відбуваються тоді, коли за вчинені ним дії передбачено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк — не менше шести місяців (Фінляндія), двох років (Швеція), п'яти років (Македонія, Словенія, Хорватія, Югославія).
Індемнітет парламентський (депутатський) (англ. indemnity, від лат. indemnitas, indemnitatis — відшкодування збитків, беззбитковість)
1) встановлена законом юридична невідповідальність парламентарія за його дії як члена парламенту.
2) винагорода депутата за парламентську діяльність. Встановлюється як фіксована грошова сума, що звичайно виплачується щомісяця і за розміром прирівнюється до заробітної плати державних службовців вищих категорій. Депутату виплачуються кошти на транспортні витрати, засоби зв'язку, листування, утримання апарату (помічників, секретарів, консультантів) та офісу у виборчому окрузі. + за присутність депутата на засіданні.
70. Права та обов'язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень.
Права депутата парламенту — встановлені конституцією і законами повноваження депутата парламенту у самому парламенті та за його межами.
Депутату надаються широкі можливості для участі в роботі парламенту та його органів, виконання функцій, обумовлених депутатським мандатом.
Найважливішими Правами депутата парламенту є право
ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях палати;
брати участь у засіданнях палати;
виступати в дебатах, вносити законопроекти, законодавчі пропозиції і поправки до законопроектів;
брати участь у роботі депутатських фракцій (груп);
бути членом постійних і тимчасових парламентських комітетів і комісій;
звертатись із депутатським запитом або зверненням до президента країни, органів парламенту, уряду, керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Обов'язки депутата.
Депутат зобов'язаний
бути присутнім на сесіях парламенту
брати участь у пленарних засіданнях палат, у роботі постійних комітетів.
У багатьох країнах усі парламентарії зобов'язані перебувати хоча б в одному постійному комітеті парламенту, іноді депутати перебувають у складі декількох комітетів (комісій).
Припинення повноважень депутата парламенту відбувається одночасно з припиненням повноважень парламенту у зв'язку із закінченням строку скликання парламенту або його дострокового розпуску чи саморозпуску.
Підставами дострокового Припинення повноважень депутата парламенту можуть бути:
складення повноважень за особистою заявою депутата;
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата;
визнання депутата судом недієздатним або безвісно відсутнім;
припинення громадянства депутата або виїзд його на постійне проживання за межі країни;
несумісність мандата депутата парламенту і певних позапарламентських посад;
обрання депутата з порушенням законодавства;
неучасть депутата у роботі парламенту;
вихід депутата із фракції партії, від якої він обраний до парламенту
( дефекація );
смерть депутата.
