- •3. Особливості конституційного права як галузі права. Конституційне і державне право.
- •6. Предмет і методи науки конституційного права.
- •4. Система конституційного права.
- •5. Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •8.Види джерел конституційного права.
- •9.Сутність і поняття конституції
- •10 .. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •11. Класифікація конституцій.
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •4. За строком дії:
- •5. Розрізняють також:
- •9. Структура конституцій.
- •12.Структура конституцій.
- •13. Основні способи прийняття конституцій
- •14 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •15. Суверенітет як принцип конституційної теорії і практики.
- •15. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •22.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •19.Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •20. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •21. Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •19. Економічні і соціальни відносини як об’єкти конституційного регулювання.
- •20. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •24.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •25. Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •26.Способи набуття громадянства.
- •27.Підстави припинення громадянства.
- •28. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •29.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •30. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •31.Особисті права і свободи.
- •Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •Соціальні права і свободи особи
- •32. Політичні права і свободи особи.
- •Культурні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •93. Сутність і функції політичних партій.
- •Основні типи сучасних партійних систем.
- •94. Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві.
- •37. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •38.Особливості основних форм державного правління.
- •39.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •40. Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •41.Президентська республіка як форма державного правління.
- •42. Змішана республіканська форма державного правління.
- •44. Зв'язок форми правління і особливості поділу державної влади
- •45.Основні форми державного устрою.
- •46. Унітаризм як форма державного устрою.
- •47.Федералізм як форма державного устрою.
- •48. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •49.Конфедерація як міжнародно-правове об'єднання суверенних держав.
- •50. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •51.Особливості різних типів політичних режимів.
- •52.Державний режим та його різновиди.
- •53. Особливості конституційного статусу глав держав.
- •54.Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління.
- •55. Основні системи престолонаслідування.
- •57. Особливості конституційного статусу президента у парламентарній республіці.
- •58. Конституційний статус глави держави у президентській республіці.
- •43. Поняття суперпрезидентської, монократичної і радянської республіки.
- •59. Особливості конституційного статусу президента в змішаній республіці
- •56. Основні системи обрання і підстави припинення повноважень президента.
- •60. Поняття парламенту і парламентаризму.
- •61. Порядок формування парламентів.
- •62. Структура парламентів та їхніх палат.
- •63. Назви парламентів, їх кількісний склад і строки повноважень.
- •65. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Комісії (комітети) як елементи структури парламентів.
- •66. Компетенція парламентів.
- •67. Парламентський контроль за діяльністю уряду.
- •68. Конституційні принципи правового статусу депутата парламенту.
- •69. Парламентський індемнітет та імунітет.
- •70. Права та обов'язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень.
- •71. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •72. Промульгація як стадія законодавчого процесу.
- •73. Особливості законодавчого процесу у двопалатних парламентах.
- •74. Парламенти і бюджет.
- •75. Виконавча влада та її суб’єкти
- •76. Конституційний статус уряду.
- •77. Способи формування урядів
- •78 . Структура урядів.
- •79. Політична відповідальність уряду.
- •80. Компетенція урядів.
- •81. Сутність і функції судової влади.
- •82. Система судової влади.
- •83. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •85. Конституційні принципи організації судової влади.
- •4. Самостійність судів і незалежність суддів:
- •85. Конституційні принципи функціонування судової влади.
- •86. Поняття конституційного контролю та система його органів.
- •87. Основні моделі організації судового конституційного контролю.
- •88. Повноваження органів судового конституційного контролю.
- •89. Класифікація форм судового конституційного контролю.
- •3) За обов'язковістю проведення:
- •4) За місцем здійснення:
- •90. Поняття місцевого управління і самоврядування.
- •91. Основні системи організації публічної влади на місцях.
- •16. Конституційні принципи демократії.
43. Поняття суперпрезидентської, монократичної і радянської республіки.
Суперпрезидентська республіка — особливий різновид прези-дентської форми республіканського правління, який характеризується вирішаль¬ною роллю президента в системі організації державної влади. У Суперпрезидентській республіці відсутній баланс гілок влади, повноваження по здійсненню державної влади в системі поділу влади зміщено на користь глави держави.
Практично відсутні конституційні механізми усунення прези¬дента з посади. Термін " Суперпрезидентська республіка" спочатку використовувався для характеристики форми державного правління у багатьох латиноамериканських країнах, особливо тих, де внаслідок військового перевороту встановлювалися авторитарні політичні режими. Суперпрезидентська республіка суперечить ідеї і практиці парламентаризму.
Монократична республіка (грецьк. monos — один і kratos — влада, лат. res — справа і publicus — суспільний, всенародний) — особливий різновид президентської форми республіканського правління, який характеризується юри¬дичним і фактичним зосередженням усіх основних владних повноважень в руках президента. Президент є главою держави, главою уряду і лідером правлячої партії, яка звичайно є єдиною легальною партією в країні. Як форма державного правління Монократична республіка переважає у країнах Африки, особливо тропічної її частини.
Радянська республіка — різновид республіканської форми правління, що характеризується повновладдям рад як представницьких органів державної влади. У Радянській республіці ради одночасно виконують представницькі (законодавчі), виконавчо-розпорядчі і контрольні функції у масштабі всієї країни і в кожній її адміністра¬тивно-територіальній одиниці.
У Радянській республіці, як правило, відсутній одноосібний глава держави. Функції глави держави формально виконує колегіальний керівний орган загальнонаціональної представницької установи (парламенту). Депутати рад усіх рівнів працюють на непрофесійній основі. Вони наділяються імперативним ман¬датом — формально відповідальні перед своїми виборцями, зв'язані їх наказами і можуть бути відкликані. У Радянській республіці відсутні поділ державної влади і відмінність між державними органами і органами місцевого самоврядування. Реальна влада в радах належить комітетам правлячої комуністичної партії. Радянська республіка заперечує демок¬ратичні принципи організації державної влади — поділ влади, вільний мандат, багатопартійність тощо і веде до зосередження реальної влади в державі в руках керівництва комуністичної партії. Радянська республіка є формою організації державної влади в соціалістичних країнах. Уперше вона утворилася в 1917 р. в Росії і в подальшому була поширена в інших соціалістичних державах.
59. Особливості конституційного статусу президента в змішаній республіці
РЕСПУБЛІКА ЗМІШАНОГО ТИПУ — різновид республіканської форми державного правління, що характеризується поєднанням елементів президентської і парламентарної республік. Основними ознаками Р. з. т. є: обрання президента, як правило, на загальних виборах і наділення його юридично й фактично широкими повноваженнями; формування уряду за участі тією чи тією мірою парламенту; подвійна політична відповідальність уряду — перед президентом і парламентом; дуалізм виконавчої влади — розподіл повноважень із її здійснення між президентом та урядом; незалежність президента від уряду (відсутність інституту контрасигнатури або його формальний характер); право президента на розпуск парламенту за настання певних підстав; право президента на законодавчу ініціативу. Залежно від співвідношення елементів президентської і парламентарної республік у конкретній країні, передусім щодо способу формування уряду (главу уряду призначає президент чи парламент), розрізняють, відповідно, президентсько-парламентарну і парламентарно-президентську республіки. Р. з. т. називають також напівпрезидентсь-кою республікою. В ідеалі Р. з. т. покликана бути поєднанням сильної президентської влади та ефективного парламентського контролю за діяльністю уряду. На практиці її президентсько-парламентарний різновид нерідко тяжіє до авторитарного правління обраного на загальних виборах і наділеного широкими
