- •3. Особливості конституційного права як галузі права. Конституційне і державне право.
- •6. Предмет і методи науки конституційного права.
- •4. Система конституційного права.
- •5. Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •8.Види джерел конституційного права.
- •9.Сутність і поняття конституції
- •10 .. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •11. Класифікація конституцій.
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •4. За строком дії:
- •5. Розрізняють також:
- •9. Структура конституцій.
- •12.Структура конституцій.
- •13. Основні способи прийняття конституцій
- •14 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •15. Суверенітет як принцип конституційної теорії і практики.
- •15. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •22.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •19.Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •20. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •21. Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •19. Економічні і соціальни відносини як об’єкти конституційного регулювання.
- •20. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •24.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •25. Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •26.Способи набуття громадянства.
- •27.Підстави припинення громадянства.
- •28. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •29.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •30. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •31.Особисті права і свободи.
- •Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •Соціальні права і свободи особи
- •32. Політичні права і свободи особи.
- •Культурні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •93. Сутність і функції політичних партій.
- •Основні типи сучасних партійних систем.
- •94. Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві.
- •37. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •38.Особливості основних форм державного правління.
- •39.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •40. Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •41.Президентська республіка як форма державного правління.
- •42. Змішана республіканська форма державного правління.
- •44. Зв'язок форми правління і особливості поділу державної влади
- •45.Основні форми державного устрою.
- •46. Унітаризм як форма державного устрою.
- •47.Федералізм як форма державного устрою.
- •48. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •49.Конфедерація як міжнародно-правове об'єднання суверенних держав.
- •50. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •51.Особливості різних типів політичних режимів.
- •52.Державний режим та його різновиди.
- •53. Особливості конституційного статусу глав держав.
- •54.Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління.
- •55. Основні системи престолонаслідування.
- •57. Особливості конституційного статусу президента у парламентарній республіці.
- •58. Конституційний статус глави держави у президентській республіці.
- •43. Поняття суперпрезидентської, монократичної і радянської республіки.
- •59. Особливості конституційного статусу президента в змішаній республіці
- •56. Основні системи обрання і підстави припинення повноважень президента.
- •60. Поняття парламенту і парламентаризму.
- •61. Порядок формування парламентів.
- •62. Структура парламентів та їхніх палат.
- •63. Назви парламентів, їх кількісний склад і строки повноважень.
- •65. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Комісії (комітети) як елементи структури парламентів.
- •66. Компетенція парламентів.
- •67. Парламентський контроль за діяльністю уряду.
- •68. Конституційні принципи правового статусу депутата парламенту.
- •69. Парламентський індемнітет та імунітет.
- •70. Права та обов'язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень.
- •71. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •72. Промульгація як стадія законодавчого процесу.
- •73. Особливості законодавчого процесу у двопалатних парламентах.
- •74. Парламенти і бюджет.
- •75. Виконавча влада та її суб’єкти
- •76. Конституційний статус уряду.
- •77. Способи формування урядів
- •78 . Структура урядів.
- •79. Політична відповідальність уряду.
- •80. Компетенція урядів.
- •81. Сутність і функції судової влади.
- •82. Система судової влади.
- •83. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •85. Конституційні принципи організації судової влади.
- •4. Самостійність судів і незалежність суддів:
- •85. Конституційні принципи функціонування судової влади.
- •86. Поняття конституційного контролю та система його органів.
- •87. Основні моделі організації судового конституційного контролю.
- •88. Повноваження органів судового конституційного контролю.
- •89. Класифікація форм судового конституційного контролю.
- •3) За обов'язковістю проведення:
- •4) За місцем здійснення:
- •90. Поняття місцевого управління і самоврядування.
- •91. Основні системи організації публічної влади на місцях.
- •16. Конституційні принципи демократії.
52.Державний режим та його різновиди.
Певне уявлення про те, хто реально відіграє визначальну роль у здійсненні державної влади в країні, дає поняття державного режиму.
Державний режим— це спосіб здійснення державної влади в країні. Визначальними щодо державного режиму є поділ влади і реальний порядок взаємодії вищих органів законодавчої і виконавчої влади.
За цими двома ознаками виокремлюються такі типи державних режимів:
- Абсолютизм - характеризується відсутністю поділу влади, юридичним і фактичним зосередженням усієї повноти державної влади — законодавчої, виконавчої і судової — в руках глави держави. Такий режим притаманний абсолютним монархіям.
- обмежений дуалізм існує в дуалістичній монархії і характеризується поділом влади між главою держави і парламентом за домінування влади глави держави.,
- Дуалізм - притаманний президентським республікам і характеризується жорстким поділом влади, наявністю двох функціонально незалежних один від одного центрів влади — глави держави і парламенту. ,
- Президенціалізм характеризується фактичним домінуванням глави держави — президента в системі вищих органів державної влади. Він передбачає верховенство президента у сфері виконавчої влади та його визначальний вплив на законодавчу владу за формального поділу влади. Юридичними виявами президенціалізму є обрання президента на загальних виборах і наділення його широкими реальними владними повноваженнями. Найповніше президенціалізм виявляється в суперпрезидентській республіці.
Президенціалістський державний режим можливий у президентській республіці і в разі наявності жорсткого поділу влади та збалансованої системи стримувань і противаг. Він виникає тоді, коли президент і парламентська більшість представляють одну політичну партію. В такому разі президент не тільки очолює виконавчу владу, а й як лідер цієї партії через парламентську більшість контролює законодавчу владу. Президенціалізм виникає також у змішаній президентсько-парламентарній республіці в разі юридичного чи фактичного зосередження державної влади в руках президента. Юридично він існує за наявності у президента права розпуску парламенту, фактично — у разі збігу партійної належності президента і парламентської більшості.
За демократичних форм республіканського правління президенціалістський державний режим тяжіє до авторитарного політичного режиму. В уперпрезидентській республіці ці режими збігаються.
- парламентаризм. Розвинений поділ влади і принцип верховенства парламенту над виконавчою владою у парламентарній монархії і парламентарній республіці визначають притаманний цим формам правління
державний режим як парламентаризм. Однак цей режим діє лише за умови, що жодна політична партія не має абсолютної більшості мандатів у парламенті, а уряд формується коаліцією представлених у парламенті партій. У такому разі кожна з партій-учасниць парламентської урядової коаліції під загрозою виходу з неї і коаліція в цілому справляють визначальний вплив на уряд, тобто парламент контролює уряд.
Парламентаризм як державний режим унеможливлює авторитаризм глави уряду, оскільки його діяльність контролюється політичними партіями, які утворили у парламенті урядову коаліцію. Кожна з партій-учасниць коаліції загрозою виходу з коаліції, наслідком якого стане відставка уряду, може впливати на діяльність Прем'єр-міністра, уряду в цілому.
- міністеріалізм - У разі формування уряду однією політичною партією, яка має абсолютну більшість мандатів у парламенті, парламентарна модель відносин між парламентом і урядом перетворюється на свою протилежність: юридично парламент здійснює контроль над урядом, однак фактично уряд, що складається з лідерів партії парламентської більшості, через цю більшість контролює роботу парламенту.
Такий державний режим отримав назву міністеріалізму або системи кабінету. Він діє в країнах з парламентарною формою правління і двопартійною системою або системою з домінуючою партією і означає, що фактично країною керують не парламент і не глава держави, а прем'єр-міністр та його найближче оточення з міністрів, як це відбувається, наприклад, у Великій Британії.
- партократизм - характеризується відсутністю поділу влади і фактичним зосередженням державної влади на всіх рівнях у руках керівництва однієї політичної партії. За партократизму всі органи державної влади фактично підконтрольні керівництву комітетів правлячої партії.Партократичний державний режим збігається з тоталітарним політичним режимом. Він безпосередньо пов'язаний з радянською республікою як формою правління, тобто діє в соціалістичних країнах.
Партократизм можливий також за інших форм республіканського правління за умов жорстко-авторитарного політичного режиму.
