- •3. Особливості конституційного права як галузі права. Конституційне і державне право.
- •6. Предмет і методи науки конституційного права.
- •4. Система конституційного права.
- •5. Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •8.Види джерел конституційного права.
- •9.Сутність і поняття конституції
- •10 .. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •11. Класифікація конституцій.
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •4. За строком дії:
- •5. Розрізняють також:
- •9. Структура конституцій.
- •12.Структура конституцій.
- •13. Основні способи прийняття конституцій
- •14 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •15. Суверенітет як принцип конституційної теорії і практики.
- •15. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •22.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •19.Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •20. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •21. Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •19. Економічні і соціальни відносини як об’єкти конституційного регулювання.
- •20. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •24.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •25. Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •26.Способи набуття громадянства.
- •27.Підстави припинення громадянства.
- •28. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •29.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •30. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •31.Особисті права і свободи.
- •Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •Соціальні права і свободи особи
- •32. Політичні права і свободи особи.
- •Культурні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •93. Сутність і функції політичних партій.
- •Основні типи сучасних партійних систем.
- •94. Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві.
- •37. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •38.Особливості основних форм державного правління.
- •39.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •40. Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •41.Президентська республіка як форма державного правління.
- •42. Змішана республіканська форма державного правління.
- •44. Зв'язок форми правління і особливості поділу державної влади
- •45.Основні форми державного устрою.
- •46. Унітаризм як форма державного устрою.
- •47.Федералізм як форма державного устрою.
- •48. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •49.Конфедерація як міжнародно-правове об'єднання суверенних держав.
- •50. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •51.Особливості різних типів політичних режимів.
- •52.Державний режим та його різновиди.
- •53. Особливості конституційного статусу глав держав.
- •54.Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління.
- •55. Основні системи престолонаслідування.
- •57. Особливості конституційного статусу президента у парламентарній республіці.
- •58. Конституційний статус глави держави у президентській республіці.
- •43. Поняття суперпрезидентської, монократичної і радянської республіки.
- •59. Особливості конституційного статусу президента в змішаній республіці
- •56. Основні системи обрання і підстави припинення повноважень президента.
- •60. Поняття парламенту і парламентаризму.
- •61. Порядок формування парламентів.
- •62. Структура парламентів та їхніх палат.
- •63. Назви парламентів, їх кількісний склад і строки повноважень.
- •65. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Комісії (комітети) як елементи структури парламентів.
- •66. Компетенція парламентів.
- •67. Парламентський контроль за діяльністю уряду.
- •68. Конституційні принципи правового статусу депутата парламенту.
- •69. Парламентський індемнітет та імунітет.
- •70. Права та обов'язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень.
- •71. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •72. Промульгація як стадія законодавчого процесу.
- •73. Особливості законодавчого процесу у двопалатних парламентах.
- •74. Парламенти і бюджет.
- •75. Виконавча влада та її суб’єкти
- •76. Конституційний статус уряду.
- •77. Способи формування урядів
- •78 . Структура урядів.
- •79. Політична відповідальність уряду.
- •80. Компетенція урядів.
- •81. Сутність і функції судової влади.
- •82. Система судової влади.
- •83. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •85. Конституційні принципи організації судової влади.
- •4. Самостійність судів і незалежність суддів:
- •85. Конституційні принципи функціонування судової влади.
- •86. Поняття конституційного контролю та система його органів.
- •87. Основні моделі організації судового конституційного контролю.
- •88. Повноваження органів судового конституційного контролю.
- •89. Класифікація форм судового конституційного контролю.
- •3) За обов'язковістю проведення:
- •4) За місцем здійснення:
- •90. Поняття місцевого управління і самоврядування.
- •91. Основні системи організації публічної влади на місцях.
- •16. Конституційні принципи демократії.
93. Сутність і функції політичних партій.
Первоначально партии представляли собой не сплоченные объединения, нацеленные на борьбу за власть, а различного рода клубы, литературно-политические образования, являвшиеся формой объединения единомышленников (Клуб кордельеров времен Великой французской революции или «Реформ Клаб», возникший в Англии в 30-е гг. XIX в.). Первые же партии, боровшиеся против феодальной власти, были созданы сторонниками либеральных воззрений.
типичные для партии внутренние группы и объединения: лидеры партии; партийная бюрократия; мозговой штаб, идеологи партии; партийный актив; рядовые члены партии.
Функции ПП:
партия выступает одним из важнейших механизмов распределения (перераспределения) в обществе властных статусов. Прежде всего партия нацелена на борьбу за завоевание и использование политической власти в интересах поддерживающей ее группы населения
отбор и рекрутирование политических лидеров и элит для всех уровней политической системы.
углубление связей и отношений между различными ветвями власти, местными и центральными органами государственного управления, разнообразными политическими институтами.
политическая социализация граждан, формирование у них свойств и навыков участия в отношениях власти.
Наиболее ярко партии реализуют свои функции в предвыборной и избирательной кампаниях. Выдвигая кандидатов в законодательные органы государства, партии предпринимают активные действия, направленные не только на поддержку своих представителей, но и на распространение определенных идей, внедрение их в массовое сознание граждан.
Основні типи сучасних партійних систем.
по качественным аспектам партийно-государственных (межпартийных и проч.) отношений, а также по их количественному составу
в зависимости от числа партий выделяют однопартийные (неконкурентные) системы, внутри которых различают деспотические и демократические разновидности, многопартийные (конкурентные, состязательные) - с одной доминантной партией, двухпартийные (бипартийные) и мультипартийные.
Дополнительно: Типи партий: критерий типологизации партий - идейные основания их деятельности: доктринальные (сориентированные прежде всего на защиту своей идеологической чистоты), прагматические, или «патронажные» (3. Ньюмен) - ориентирующиеся на практическую целесообразность действий, а также харизматические, в которых люди объединяются вокруг лидера.
Типи партій - в зависимости от социальных (аграрные партии), этнических (ультралевая баскская партия «Эрри батасу-на»), демографических (женская объединенная партия Бельгии) и культурологических (партии любителей пива в Германии и России) оснований образования этих институтов власти. Важное значение имеет и дифференциация партий с точки зрения их организационной структуры- партии парламентские (где в качестве первичных образований выступают территориальные комитеты), лейбористские (представляющие собой разновидность парламентских партий, допускающих коллективное членство, в том числе и трудовых коллективов) и авангардные (построенные на принципах территориально-производственного объединения своих членов и демократического централизма). Довольно распространена типизация партий с точки зрения их отношения к правящему режиму: правящие и оппозиционные, легальные и нелегальные, партии-лидеры и партии-аутсайдеры, партии, правящие монопольно и правящие в составе коалиции и т.д.
