
- •3. Особливості конституційного права як галузі права. Конституційне і державне право.
- •6. Предмет і методи науки конституційного права.
- •4. Система конституційного права.
- •5. Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •8.Види джерел конституційного права.
- •9.Сутність і поняття конституції
- •10 .. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •11. Класифікація конституцій.
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •4. За строком дії:
- •5. Розрізняють також:
- •9. Структура конституцій.
- •12.Структура конституцій.
- •13. Основні способи прийняття конституцій
- •14 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •15. Суверенітет як принцип конституційної теорії і практики.
- •15. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •22.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •19.Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •20. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •21. Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •19. Економічні і соціальни відносини як об’єкти конституційного регулювання.
- •20. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •24.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •25. Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •26.Способи набуття громадянства.
- •27.Підстави припинення громадянства.
- •28. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •29.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •30. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •31.Особисті права і свободи.
- •Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •Соціальні права і свободи особи
- •32. Політичні права і свободи особи.
- •Культурні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •93. Сутність і функції політичних партій.
- •Основні типи сучасних партійних систем.
- •94. Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві.
- •37. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •38.Особливості основних форм державного правління.
- •39.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •40. Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •41.Президентська республіка як форма державного правління.
- •42. Змішана республіканська форма державного правління.
- •44. Зв'язок форми правління і особливості поділу державної влади
- •45.Основні форми державного устрою.
- •46. Унітаризм як форма державного устрою.
- •47.Федералізм як форма державного устрою.
- •48. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •49.Конфедерація як міжнародно-правове об'єднання суверенних держав.
- •50. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •51.Особливості різних типів політичних режимів.
- •52.Державний режим та його різновиди.
- •53. Особливості конституційного статусу глав держав.
- •54.Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління.
- •55. Основні системи престолонаслідування.
- •57. Особливості конституційного статусу президента у парламентарній республіці.
- •58. Конституційний статус глави держави у президентській республіці.
- •43. Поняття суперпрезидентської, монократичної і радянської республіки.
- •59. Особливості конституційного статусу президента в змішаній республіці
- •56. Основні системи обрання і підстави припинення повноважень президента.
- •60. Поняття парламенту і парламентаризму.
- •61. Порядок формування парламентів.
- •62. Структура парламентів та їхніх палат.
- •63. Назви парламентів, їх кількісний склад і строки повноважень.
- •65. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Комісії (комітети) як елементи структури парламентів.
- •66. Компетенція парламентів.
- •67. Парламентський контроль за діяльністю уряду.
- •68. Конституційні принципи правового статусу депутата парламенту.
- •69. Парламентський індемнітет та імунітет.
- •70. Права та обов'язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень.
- •71. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •72. Промульгація як стадія законодавчого процесу.
- •73. Особливості законодавчого процесу у двопалатних парламентах.
- •74. Парламенти і бюджет.
- •75. Виконавча влада та її суб’єкти
- •76. Конституційний статус уряду.
- •77. Способи формування урядів
- •78 . Структура урядів.
- •79. Політична відповідальність уряду.
- •80. Компетенція урядів.
- •81. Сутність і функції судової влади.
- •82. Система судової влади.
- •83. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •85. Конституційні принципи організації судової влади.
- •4. Самостійність судів і незалежність суддів:
- •85. Конституційні принципи функціонування судової влади.
- •86. Поняття конституційного контролю та система його органів.
- •87. Основні моделі організації судового конституційного контролю.
- •88. Повноваження органів судового конституційного контролю.
- •89. Класифікація форм судового конституційного контролю.
- •3) За обов'язковістю проведення:
- •4) За місцем здійснення:
- •90. Поняття місцевого управління і самоврядування.
- •91. Основні системи організації публічної влади на місцях.
- •16. Конституційні принципи демократії.
29.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
Інститут прав і свобод особи є одним із двох головних інститутів загального інституту конституційного статусу особи поряд з інститутом громадянства. Право є системою встановлених{ або санкціонованих безпосередньо народом чи державою і спрямованих на регулювання суспільних відносин загальнообов'язкових норм (правил поведінки), додержання і виконання яких забезпечується переконанням і державним примусом. Розрізняють право об'єктивне і суб'єктивне. Об'єктивне право - це сукупність об'єктивно існуючих юридичних норм. Суб'єктивне право - це забезпечена нормами права можливість певної поведінки особи, спрямованої на задоволення її законних інтересів. На відміну від об'єктивного права суб'єктивне право виступає як право, що належить лише певному суб'єкту і реалізується тільки на його розсуд. Передумовою суб'єктивного права є правоздатність особи, як її здатність бути носієм прав і обов'язків. Суб'єктивне право реалізується у правовідносинах. Реалізуючи своє суб'єктивне право, учасник правовідносин діє на основі і в межах чинних правових норм. Суб'єктивне право включає як можливість самостійно здійснювати певні дії, так і можливість вимагати певних дій від інших осіб, якщо такі дії зумовлюють реалізацію суб'єктивного права. У разі порушення суб'єктивне права воно захищається у примусовому порядку в суді або в іншому уповноваженому державному органі.
Конституційні права особи, як суб'єктивні права, - це закріплені в конституції юридичні ,можливості певної поведінки особи. Конституційні свободи особи - це закріплені в конституції юридичні можливості особи здійснювати чи не здійснювати певні дії. Чіткої юридичної різниці між суб'єктивним правом
і свободою немає. Нерідко в конс йдеться про право на яку-небудь свободу або право вільно що-небудь робити чи не робити. Однією з найпоширеніших форм конституц закріплення якої-небудь свободи є її гарантування. Класифікація прав і свобод
За суб’єктами:
Права і свободи люд - це сукупність природних і невідчужуваних права і свобод, які належать люд від народження і не залежать від її громадянства. Права і свободи нерідко ототожнюються з особистими, або громадянськими, правами і свободами. Основні: право на життя, п. на свободу, на фізичну цілісність і недоторканність, право на повагу до своєї гідності, п на недоторканність житл;, п на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;п на захист від втручання в особисте і сімейне життя; свобода пересування, вільний вибір місця проживання, п вільно залишат територію держ; п на свободу думи і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; п на свободу світогляду і віросповідання
- Права і свободи громадянина – це сукупність прав і свобод особи, зумовлених її громадянством. Вони нерідко ототожнюються з політичними правами і свободами. До них належать також і деякі соц.-економ права
За змістом:
економічні – право на власність (володіння, використання, розпорядження); свободи екон чи господ діяльності, право на користув прир ресурсами
соц-економічні – права пов’язані з працею: пр на працю, свобода праці, пр на вільний вибір професій, пр на справедливу оплату праці, на відпочинок, на страйк (заборонені страйки з політичними вимогами, заборона загально держ галузевих страйків), на участь в управлінні підприємством
соціальні – пр на соц забезпечення (соц захист та соц допомога – разі безробіття, народж дитини), охорону здоров’я, лікування. Особливі права дітей і інвалідів.
політичні
культурні – пр на освіту, свобода академічна, свобода навчання, свобода викладання, св худ, наукової, технічної творчості, пр на результати своє інтелект діяльн.
за характером розрізняються :
- індивідуальні права і свободи - є права і свободи людини і громадянина, які можуть здійснюватися і захищатися індивідуально. Більшість конституційних прав і свобод за своїм характером є індивідуальними.
- колективні права і свободи. Колективними правами і свободами є права і свободи людини і громадянина, які можуть здійснюватися і захищатися тільки колективно. Прикладами колективних прав є право на страйк, суб'єктами якого можуть бути тільки трудовий колектив або профспілка, право на місцеве самоврядування, суб'єктом якого є територіальна громада. Колективними правами і свободами за своїм характером є права різного роду меншин (національних, релігійних та ін).
За можливістю обмеження :
- абсолютні - є такі фундаментальні особисті права людини, обмеження або тимчасове призупинення яких у демократичній державі не припускається за жодних обставин. Це право на життя, право на повагу до своєї гідності, право на свободу та особисту недоторканність, право на свободу світогляду і віросповідання та деякі інші.
- відносні. Більшість конституційних прав і свобод є відносними — вони можуть бути обмежені або призупинені на певний час у разі введення в країні чи в окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану.
Розрізняються також: основні і похідні. Основними є ті, що є основою для похідних від них прав і свобод. Наприклад, право брати участь в управлінні державними справами є основним щодо похідного від нього виборчого права, право на відпочинок є похідним від основного щодо нього права на працю.
Залежно від характеру відносин між індивідом, суспільством і державою, а також між самими індивідами конституційні права і свободи поділяються на три групи: права і свободи, якими індивід наділяється як член громадянського суспільства (економічні, соціально-економічні, соціальні, культурні права і свободи); права і свободи, якими індивід наділяється як член політичної спільноти, як громадянин (політичні права і свободи); права і свободи, якими індивід наділяється як фізична особа (особисті права і свободи). У межах особистих прав і свобод виокремлюють групу прав із захисту прав і свобод: право на судовий захист, право на правову допомогу, право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, право на відмову від свідчень та ін.