28. Подвійне громадянство і безгромадянство.

БІПАТРИЗМ (від. лат. bis — двічі і гр. patris — батьківщина) — перебування особи одночасно в громадянстві двох держав, подвійне громадянство. Б. найчастіше є результатом неоднакового вирішення законодавством різних держав питань набуття і припинення громадянства і може виникати в разі: шлюбу жінки з іноземцем, якщо держава громадянства чоловіка автоматично надає їй своє громадянство; набуття громадянства шляхом натуралізації, якщо держава попереднього громадянства заперечує проти виходу зі свого громадянства; набуття громадянства дитиною одночасно за принципом «права Грунту» (місцем народження) і принципом «права крові» (громадянством батьків) за наявності колізії між цими принципами; набуття громадянства народженою у змішаному шлюбі дитиною одночасно за громадянством батька і громадянством матері. Б. є своєрідною аномалією в інституті громадянства будь-якої держави, оскільки перед громадянами й державами виникають проблеми з приводу прав та обов'язків особи з подвійним громадянством (наприклад, у разі виконання військового обов'язку, сплати податків, відбування покарання за порушення закону, дипломатичного захисту інтересів особи тощо). Тому більшість держав негативно ставляться до Б., їх конституції взагалі не визнають за громадянами даної держави громадянства іншої держави. Можливість Б. допускають конституції лише небагатьох держав, зокрема Іспанії і Росії. У деяких країнах Б. заперечується конституцією як принцип, але допускається в окремих визначених законом випадках (Литва та ін.). Конституції деяких держав допускають Б., але встановлюють, що вищі державні посади можуть обійматися особами, які мають громадянство тільки даної держави (Румунія та ін.). Договори між державами про подвійне громадянство зобов'язують держави враховувати наявність у своїх громадян також громадянства іншої держави, зокрема, не вимагати від них виконання певних громадянських обов'язків, якщо ці обов'язки були виконані щодо іншої держави (наприклад, військовий обов'язок).

БЕЗГРОМАДЯНСТВО - правовий статус особи, яка не має громадянства будь-якої держави. Б. виникає внаслідок розбіжностей у законодавстві різних країн про громадянство, втрати або позбавлення громадянства. Інші назви такого правового статусу особи — «апатридизм», «аполідизм». Відповідно осіб без громадянства називають апатридами або аполідами ОСОБА БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА (апатрид, аполід) — особа, яка не є громадянином держави перебування і не має доказів своєї належності до громадянства (підданства) іншої держави. Відсутність громадянства виникає, зокрема, внаслідок розбіжностей у законодавстві різних країн про громадянство, у разі втрати особою громадянства однієї держави і не набуття громадянства іншої держави, позбавлення громадянства тощо. О. без г. нерідко стають політичні емігранти, яких у порядку покарання позбавили громадянства на батьківщині. О. без г. не можуть розраховувати на захист з боку їхньої колишньої батьківщини чи якоїсь іншої держави. Вони повинні додержуватися законів тієї держави, в якій у даний момент перебувають. Правовий статус О. без г. визначається конституцією і законами (про громадянство, іноземців, біженців тощо). О. без г., що перебувають у країні на законних підставах, користуються національним режимом, тобто тими самими громадянськими (особистими) правами і свободами, як і громадяни держави, і несуть відповідні обов'язки (додержуватися конституції і законів, сплачувати податки, оберігати навколишнє середовище та ін.). Вони мають право володіти майном, успадковувати й заповідати його, право на трудову і підприємницьку діяльність, право на звернення до суду та до інших державних органів за захистом своїх особистих, майнових та інших прав тощо. Однак О. без г. не можуть користуватися такими самими політичними правами, як громадяни. Обмеження політичних прав О. без г. полягає, зокрема, в тому, що вони не можуть брати участі у виборах, бути членами політичних партій, обіймати деякі посади тощо. Відповідно до чинного в більшості країн законодавства О. без г. може бути примусово вислана з країни, тоді як стосовно громадян новітні конституції робити це забороняють. О. без г. може бути надано притулок. Як і подвійне громадянство, безгрома-дянство з позицій національного і міжнародного права сприймається негативно. У зв'язку зі збільшенням чисельності О. без г. було прийнято низку міжнародних конвенцій, спрямованих на скорочення безгро-мадянства і захист О. без г.