19.Вибори як форма реалізації народного суверенітету.

У науці конституційного права під виборами розуміється спосіб формування шляхом голосування органів державної влади та органів місцевого самоврядування. За допомогою виборів народ як єдине джерело влади в державі делегує владні повноваження своїм представникам в органах влади. Вибори є демократичним способом здобуття й оновлення влади, приведення її структур та діяльності у відповідність до волі громадян.

Проведення виборів регулюється виборчим правом, яке є однією з основних підгалузей галузі конституційного права.

Виборче право в об’єктивному сенсі — це система юридичних норм, що регулюють порядок формування виборних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виборче право у суб'єктивному сенсі — це право громадянина обирати і обиратися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, брати участь у референдумах.

Складовими виборчого права є активне виборче право — право обирати і пасивне виборче право — право обиратися.

Принципи виборів:

- Принцип вільних виборів означає, що виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Іноді під вільними виборами розуміється також добровільність участі у виборах, яка означає, що громадянин сам вирішує, чи брати йому участь у голосуванні. Принципу добровільності участі у виборах суперечить встановлений у деяких країнах юридичний обов'язок громадянина брати участь у голосуванні, невиконання якого передбачає можливість застосування до нього санкцій — від публічного осуду до адміністративного арешту.

- Принцип загального виборчого права означає, що виборче право (активне і пасивне) визнається за всіма повнолітніми і психічно здоровими (дієздатними) громадянами. Проте встановлюється ряд цензів або кваліфікацій.

- Принцип рівного виборчого права означає, що громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах. Кожний виборець на виборах має однакову кількість голосів.

- Принцип прямого виборчого права означає, що громадяни обирають депутатів чи посадових осіб безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у депутати чи на виборну посаду.

- Принцип таємного голосування.

Підготовка і проведення виборів регулюються конституціями, законами про вибори, виборчі органи та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

Виборче законодавство визначає основні види виборів.

Залежно від предмета обрання розрізняються : президентські, парламентські і муніципальні (місцеві) вибори.

З огляду на причини їх проведення вибори можуть бути черговими (вибори проводяться у зв'язку із закінченням строку повноважень виборного органу), позачерговими (або дострокові, вибори відбуваються у разі дострокового припинення виборним органом своєї діяльності — внаслідок дострокового розпуску чи саморозпуску представницького органу, дострокового припинення повноважень виборної посадової особи), додатковими (проводяться для поповнення представницького органу, якщо з його складу вибули один або кілька депутатів) і повторними (проводяться у разі, якщо попередні вибори з тих чи тих причин визнані недійсними, або такими, що не відбулися. Такими причинами можуть бути низька явка виборців, визнання виборів у судовому порядку недійсними через порушення законодавства при їх проведенні тощо).

Вибори також можуть бути: повними (якщо обирається увесь склад представницького органу) або частковими (якщо обирається тільки частина складу представницького органу); загальнодержавними (якщо проводяться на всій території країни) або місцевими (якщо проводяться в адміністративно-територіальних одиницях); багатопартійними, однопартійними чи безпартійними; альтернативними (якщо на один депутатський мандат чи виборну посаду претендують кілька кандидатів) і безальтернативними (за наявності тільки одного кандидата); прямими або непрямими.

Прямі, або безпосередні, вибори означають безпосереднє обрання громадянами депутатів або посадових осіб. Прямими зазвичай є вибори до парламенту (нижньої палати) та до представницьких органів місцевого самоврядування, а також вибори президента у президентських (крім США та деяких латиноамериканських країн) і змішаних республіках. За непрямих виборів депутати представницьких органів і посадові особи обираються шляхом опосередкованого волевиявлення громадян. Непрямими є вибори

до верхніх палат парламентів деяких країн — Індії, Норвегії, Франції та інших, а також вибори президента у парламентарній республіці.