- •20. Охарактеризуйте пёроцес еволюції соціальної структури козацько-гетьманської держави у період з 1648 р до кінця 18 ст.
- •32. Визначте у чому полягала своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 році.
- •33. Назвіть та проаналізуйте етапи українського державотворення 1917-1920 рр.
- •1. Утворення Української Народної Республіки.
- •3. Період Директорії
- •34. Основні напрями державотворчої діяльності Директорії унр, її ефективність.
- •16 Січня 1919 р. Директорія оголосила війну Радянській Росії.
- •35. Роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення
- •36. Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки.
- •37. Проведіть порівняльний аналіз політики урядів цр та гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •38. Дайте порівняльну характеристику підходамдо вирішення етнонаціональних проблем в Україні Центральною Радою, Гетьманським урядом та Директорією унр.
- •39) Проаналізуйте діяльність уряду зунр, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.
- •40. Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918-1920 рр
- •41. Назвіть і проаналізуйте причини поразки українського національного руху 1917-1920 рр.
- •42. Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •43. Політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •44. Визначте причини проведення політики українізації в урср в 20- на початку 30 років та проаналізуйте її основні наслідки.
- •45. Проаналізуйте особливості проведення індустріалізації і колективізації с/г в Україні, якими змінами у соціальній структурі позначилися ці процеси?
- •46. Назвіть причини і охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 30 роках.
- •47. Визначте особливості суспільно-політичного і національного руху на західноукраїнських землях у складі Польської держави в 1920-1930 роки.
- •1) Легальні партії;
- •2) Націоналістична (підпільна);
- •3) Комуністична.
- •48. Дайте оцінку процесу возз’єднання українських земель у складі урср – срср, якими були його позитивні і негативні наслідки.
- •49. Висвітліть складові процесу «радянізації» західної України після її включення до складу срср, якими були його позитивні і негативні наслідки.
- •50. Дайте характеристику німецько окупаційного режиму на укр. Землях в роки Другої Світової війни та проаналізуйте його наслідки
- •51) Розкажіть про внесок укр. Науковців у перемогу срср в роки Другої Світової війни.
- •52. Умови відновлення та розвиток освіти в Радянській Україні після звільнення її від німецько-фашиських окупантів
- •53. Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в урср у перші післявоєнні десятиріччя (1945-1964)
- •Умови розвитку культури у 1940—1950-ті рр .
- •54. Проаналізуйте особливості і наслідки економічних реформ у радянській Україні наприкінці 50 та першій половині 60 років.
- •55. Особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова
- •58) Визначте досягнення та недоліки науково-технічного розвитку срср, урср у
- •59. Яким чином екстенсивні методи господарства в срср у 1960-1980 р. Вплинули на стан української науки ?
- •60. Особливості політичного і духовного розвитку українського суспільства у 1970-1980 рр
- •56. Розкажіть про дисидентський рух у Радянській Україні у 1960-1980-ті рр., у чому, на вашу думку, полягає його значення в контексті процесу українського державотворення.
- •62. Діяльність відомих громадських рухів та організацій у напрямі становлення незалежної української держави на прикінці 80-х – початку 90-х.
- •67. Проаналізуйте особливості, здобутки та недоліки соціальної політики в українській державі в 1991-2001рр
34. Основні напрями державотворчої діяльності Директорії унр, її ефективність.
Скоропадський зрікся влади.
Влада Директорії швидко встановилася на значній території України.
Знову почали діяти заборонені гетьманом рада. Поспішно формувалися регулярні збройні сили, основу яких становив корпус січових стрільців під командуванням Є.Коновальця.
Директорія відновила дію усіх законів УНР, ухвалила новий закон про передання поміщицької землі селянам без викупу. На початку грудня Директорія вирішила взяти за основу розбудови держави так званий трудовий принцип, згідно з яким влада у губерніях і повітах мала належати трудовим радам робітників, селян, інтелігенції. Центральні органи влади й управління мав утворити Трудовий Конгрес – свого роду парламент, сформований з делегатів робітників, селян і трудової інтелігенції.
Перша сесія Трудового Конгресу відбулася 23-28 січня у Києві. Конгрес затвердив Акт з’єднання УНР і ЗУНР, передав передав тимчасово законодавчу і виконавчу влади Директорії, проголосив загальне виборче право для виборів майбутьнього українського парламенту.
Радянські уряди Росії та України оголосили Директорію контрреволюційною, буржуазно-націоналістичною владою і почали проти неї збройні дії. Вже у першій половині січня радянські війська зайняли всю Лівобережну Україну. Робітники й селяни, сподівались, що радянська влада дасть їм більше, ніж Директорія. Остання основним завданням вважала побудову Української держави, відкладаючи розв’язання болючих соціальних проблем не пізніше, коли будуть скликані Всеукраїнські Установчі збори. Це вміло використовували більшовики.
Директорія шукала виходу з цього становища. Вона вступила у переговори з представниками французьких військ, що перебували на півдні України. Тут був підписаний документ про передачу України під протекторат Франції. Але ця спроба знайти якогось союзника не увінчалась успіхом.
16 Січня 1919 р. Директорія оголосила війну Радянській Росії.
Наприкінці січня – на початку лютого радянські війська розбили основне угруповання військ Директорії під Києвом, а 5 лютого вони зайняли Київ. У квітні під ударами радянських військ і повстанських загонів сили Директорії були повністю розбиті, відступивши частково у Східну Галичину, а частково у Румунію.
С.Петлюра у липні 1919 р., об’єднавшись з українською Галицькою Армією і скориставшись наступом Денікіна, знову вступив у межі України. 30 серпня його війська зайняли Київ. Щоправда, вже наступного дня у місто ввійшли денікінці, які не визнавали ніякої України і Директорії. У такій ситуації Петлюра проводив активні переговори з Польщею, сподіваючись знайти союзника. Проти цього рішуче запротестували галичани, розуміючи, що союз з Польщею відбудеться за рахунок Східної Галичини.
Розгорівся конфлікт. Командування УГА оголосило про перехід до Денікіна (17 листопада), а через деякий час – на бік Червоної Армії. Петлюра із залишками військ перейшов на територію Польщі, звідки у квітні 1920 р., підписавши з Ю.Пілсудським Варшавський договір, вирушив з його армією в останній невдалий похід в Україну. Однак війська були розбиті Червоною Армією.
Ще одна спроба зробити незалежну Українську державу закінчилася невдачею.