55. Особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова

Розвиток соц. Сфери в Хрущовський період
Збільшення мін зарплатні та пенсій	Скорочення робочого тижня	Видача паспортів селянам	Скасування плати за навчання	Припинення практики примусових державних позик	Широко масштабне житлове будівництво	Грошова реформа 1961 р; зростання цін на товари

Одним із досягнень періоду десталінізації стала активна соціальна політика. Вона започаткувала в суспільній свідомості такі зрушення, які за своєю значущістю були не менш вагомими, аніж ліквідація сталінської репресивно-каральної системи.

У липні 1956 р. був прийнятий закон про державні пенсії. Пенсійний вік знижувався до 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Середній розмір пенсії! збільшився майже у 2 рази.

У вересні вийшла постанова про підвищення заробітної плати низькооплачуваним робітникам і службовцям у середньому на 33,0 %. Починаючи з 1956 р. розпочався поступовий перехід із 8-годинного на 7-годинний робочий день, а на шкідливих виробництвах — на 6-годинний. У 1957 р. ліквідована практика державних позик, які забирали майже 10 % доходів трудящих і були прихованою формою оподаткування. Разом із тим було прийняте одне з непопулярних рішень М. Хрущова. Оскільки державний банк став неспроможним погасити борг по внутрішніх позиках, прийняли рішення про відстрочення відшкодування державою цього боргу на 20 років. Це означало, що трудівники, які протягом післявоєнного періоду отримували частину заробітної плати облігаціями державної позики, тепер змушені були ще 20 років чекати на погашення боргу.

Відомо, наскільки важким і злиденним було становище селянства за сталінських часів. Наприкінці року в колгоспах часто не залишалося ресурсів для розподілу за трудоднями. Тому вже в середині 1950-х років окремі колгоспи стали переходити на іншу систему розподілу прибутків — щомісячного авансування своїх працівників. Частина колгоспів запровадила гарантовану оплату трудоднів, інша — гарантовану оплату грошима.

Такі зміни трохи підвищили соціальну захищеність працівників сільського господарства. У липні 1964 р. був ухвалений закон про пенсії та допомогу членам колгоспів. Право на пенсію за віком отримали чоловіки після 65 років (при стажі роботи не менше 25 років), жінки — після 60 років (при стажі роботи не менше 20 років). Мінімальний розмір пенсії колгоспникам установлювався в розмірі 12 крб. на місяць.

Виграшною стороною тодішньої соціальної політики стали значні масштаби житлового будівництва. Багатьом людям доводилося жити в комунальних квартирах зі спільними на декілька сімей санвузлом, коридором і кухнею. Чимало сімей проживали в підвальних приміщеннях і бараках. Відчутні зміни сталися після того, як у липні 1957 р. була прийнята постанова «Про розвиток житлового будівництва в СРСР». У ній ставилося завдання в найближчі 10-12 років забезпечити населення житлом. Саме тоді відбулося відчутне збільшення капіталовкладень у будівництво. У великих містах створювалися домобудівні комбінати. У малих і середніх містах споруджувалися 2-3-поверхові житлові будинки, у великих — 4 5-поверхові (так звані «хрущовки»).

Ці заходи дали позитивні результати для реалізації житлової програми. Показники розвитку житлового будівництва вражали протягом 1956-1964 рр. в Україні площа введеного в експлуатацію житла становила 66,4 млн. м2. Це було на 3,7 млн. м2 більше, аніж було побудовано за 1918-1955 рр. Для мільйонів громадян житлові умови значно покращилися. Проте житлова проблема не була ліквідована повністю.

У 1960-1961 рр. була проведена грошова реформа. Обмін грошей на нові радянські карбованці та монети зразка 1961 р. відбувався в співвідношенні 10:1. Приблизно втричі скорочувалася кількість державних грошових знаків і витрати на їх виготовлення, спрощувалися розрахунки. Відбувався перерахунок пенсій, допомог, стипендій, зарплат та інших виплат населенню. Уведені з 1961 р. грошові знаки перебували в обігу на території України понад 30 років — до початку 1990-х років.

На початку 1960-х років відбувався перехід фабрик і заводів на 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями.

Реформи М. Хрущова у сфері соціальної політики яскраво ілюструють сильні та слабкі сторони його характеру, усю неоднозначність і суперечливість діяльності. Без перебільшення можна сказати, що М. Хрущов був першим із радянських діячів, який звернув увагу на соціальну політику, визначивши її як пріоритетну. Зміни, які відбулися в соціальній сфері тих років, кардинально змінили життя мільйонів громадян на краще.