28. Українські землі під владою Речі Посполитої: соціально-економічний та політичний розвиток.

• Відбулися зміни в адміністративному управлінні. Вища державна влада в Речі П. в короля й сейма(магнати, шляхта, вище католицьке духівництво. Поділ на шість воєводств: Руське, Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське та Київське. На чолі кожного з них був воєвода. Воєводства поділялися на повіти, які очолювали старости, призначені королем.

• Змінилася судова система. Впроваджувалися гродські та земські суди.

• Після 1569 р. більшість українських земель було зайнято польськими магнатами. Посилюється кріпацтво. Литовський статут 1588 р. остаточно закріпачував селян, які прожили на землі феодала 10 років. Визнавалися необмежена панщина і заборона переходу селян в інше місце без дозволу поміщика.

• Основа економіки - сільське господарство, яке мало натуральний характер. Поступово з'являються фільварки. У них розвиваються різні ремесла - млинарське, риболовне, бджільницьке. Все це забезпечувало господарям фільварків значний прибуток. Тривала безжальна експлуатація природних багатств України

• Розвиваються міста. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права.

• Змінилася судова система. У кожному повіті впроваджувалися гродські та земські суди. Гродський суд розглядав важливі кримінальні справи про наїзди, пограбування, побої, вбивства, крадіжки. Земський суд розглядав цивільні справи, межові суперечки шляхти, розв’язував конфлікти щодо нерухомого майна.

29. Духовне життя та культура України за литовсько-польської доби. Становище церкви.

ОСВІТА, НАУКА, КНИГОДРУКУВАННЯ

• Невелика купка українських магнатів почала засновувати у своїх володіннях православні школи та друкарні. Найбільш загальновизнаним покровителем православної церкви був князь Костянтин Острозький.

• 1581 в. з’являється Острозька Біблія, друкована слов’янською мовою.

• Князь Острозький заснував школи в Турові, Володимирі, а близько 1578 р. – славетну Острозьку академію, що за рівнем навчання не поступалася кращим єзуїтським колегіям.

• Водночас у багатьох містах (Львові, Стриї, Ярославі, Холмі, Луцьку, Києві та ін.) в оборону православ’я постали міщанські братства. Вони утворювались для матеріальної підтримки церков і їхніх прочан, для утримання шпиталів, шкіл, друкарень, для великої освітньо-культурної роботи

• У Львові І.Федоров 1574 р. надрукував першу свою книжку «Апостол

РОЗВИТОК РЕНЕСАНСНОГО ГУМАНІЗМУ. ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА

• Основоположниками українського ренесансного гуманізму були діячі і вчені – Юрій Дрогобич (Котермак), Павло Русин, Лукаш, Станіслав Оріховський

• Ідеї гуманізму звучать у творах ректора Київської Братської школи К.Саковича, професора Києво-Могилянської академії І.Гізеля, культурних діячів Д.Наливайка, К.Транквіліона, Лаврентія Зизанія (ідея земного подвигу та спільного добра).

• В кінці XVI – до початку XVIII ст. поширилась полемічна література, яка боролась із католицькою церквою. Письменники-полемісти – Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Василь Суразький, Клірик Острозький, Христофор Філалет, Захарія Копистенський – обстоювали право українського народу на свою віру, звичаї, мову.

МУЗИКА, ТЕАТР, АРХІТЕКТУРА, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

• Народні пісні того часу складались з календарного пісенного жанру: зимовий цикл – з колядок, щедрівок; весняний – з веснянок, гаївок, русальних пісень, весняних танців та ігор; цикл обжинкових пісень.

• Поряд з календарними розвивались різні жанри сімейно-обрядових і побутових пісень: весільні, колискові пісні, похоронні плачі, голосіння.

• Історичні пісні та думи прославляли героїв боротьби з татарською та турецькою агресією: пісня про Вайду, дума про Олексія Поповича, про втечу трьох братів з Азова, про Самійла Кішку, про Марусю Богуславку та ін.

• Інструментальна музика виявилась в мистецтві скоморохів – гумористичних та жартівливо-танцювальних піснях. Широко побутують народні музичні інструменти: гудок, гуслі, сопілка, бубон, волинка. У козаків: сурми, бубни, литаври, кобза, ліра, цимбали.

• Музична освіта поширювалась братськими школами, в тому числі у Кам’янець-Подільському і Львові. Виникає так званий партерний спів: спів по партіях, за голосами (багатоголосний).

• Театр існує з кінця XVI ст. і походить від народних ігор Київської Русі Комедійні сцени розігрували під відкритим небом, на площах і вулицях, на ярмарках.

• В кінці XVI ст. виникає шкільний театр при братських школах, який мав навчально-виховне значення, а також використовувався у міжконфесійній боротьбі з католиками.

• Культове і цивільне будівництво ділиться на два типи: 1) оборонні споруди-замки; 2) церкви.

• У цей період формуються особливості українського стилю у кам’яному будівництві Західної України, де ренесансний стиль поєднується з українським народним.

• Зводяться замки-фортеці і замки-палаци.

• В 30-40-х рр. ХVII ст. у конструкції і оформленні споруд виразно простежуються риси бароко. В той же час відмічається сильний вплив ренесансу (Львів: будинок на пл.Ринок – «Чорна Кам’яниця», «Успенська церква», вежа, Корнякта, каплиця Трьох Святителів;

• На фасадах, порталах, в інтер’єрах ренесансних будинків, палаців, церков, в іконостасах з’являються скульптурні рельєфи та пишне різьблення. Поширений скульптурний портрет у вигляді надгробних пам’ятників померлого на кам’яному ложі, обрамленому складними архітектурними композиціями (надгробки А.Киселя, К.Острозь¬кого).

• портрети письменника Яна Гербурта, польського короля Стефана Баторія, князя Костянтина Острозького, львівського купця Корнякта, старости Мнішека несли в собі змішані риси ренесансу і раннього бароко.

• Декоративно-прикладне мистецтво представлене гончар¬ством, вишивкою, килимарством, вирізьбленням по дереву і каменю, обробкою металу і носило виразно національне забарвлення.

Становище церкви. Берестейська унія

• Поч. XVI cт. – реформація у Європі, на Україну проникають протестантські течії => Орден Єзуїтів(захист католицизму) відкриває єзуїтські колегії по всій Україні.

• 1587 – початок дискусії на церковну тему => Берестейська унія, яка мала на меті об’єднати церкви, але як результат відбувся ще більший розкол