
- •Історія та історична наука. Предмет вивчення історії.
- •Історія України як частина всесвітньої історії. Наукова періодизація історії України.
- •Джерела з історії України.
- •Історіографія історії України.
- •Природа України та її вплив на історичний процес. Геополітичне становище України.
- •Поява людини на території України. Первісна історія України.
- •Антична цивілізація на Півдні України.
- •Боспорське царство.
- •Кочові народи Північного Причорномор’я в добу раннього залізного віку (кіммерійці, сармати).
- •Походження скіфів. Скіфські племена та їх розселення за Геродотом.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток скіфського суспільства за даними Геродота.
- •Геродот про звичаї та традиції скіфів.
- •Скіфо-перська війна за даними Геродота.
- •Етногенез слов’ян. Східнослов’янські племена в vі–іх ст.
- •Утворення держави Русь. Київська держава у х ст.
- •Централізована середньовічна держава за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •«Руська Правда» як джерело з історії Русі (господарство, суспільство, риси права)
- •Русь доби феодальної роздрібненості. Причини занепаду Давньоруської держави
- •Соціально-економічний та політичний лад та культура Київської Русі.
- •Кочові народи на території України в добу Середньовіччя (печеніги, торки, половці).
- •Монгольська навала на Русь.
- •Формування Галицько-Волинського князівства. Діяльність Романа Мстиславича.
- •Галицько-Волинське князівство в період правління князя Данила та його нащадків.
- •Занепад Галицько-Волинського князівства після смерті Данила Романовича та його поділ між сусідами.
- •Кримське ханство. Турецька експансія на українські землі.
- •Утворення Литовської держави. Етапи входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •Литовсько-польська інтеграція. Українські землі в складі Речі Посполитої.
- •Українські землі під владою Речі Посполитої: соціально-економічний та політичний розвиток.
- •Духовне життя та культура України за литовсько-польської доби. Становище церкви.
- •Виникнення та початкова історія українського козацтва. Заснування Запорозької Січі, її устрій.
- •Козацька проблема в Речі Посполитій. Козацькі повстання кінця хvі ст. Діяльність п. Сагайдачного.
- •Козацькі повстання першої третини хvіі ст.
- •Передумови, причини та початок національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Національно-визвольна війна українського народу в 1649–1653 рр. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •Угоди б. Хмельницького з Річчю Посполитою (Зборівський та Білоцерківський договори).
Історія та історична наука. Предмет вивчення історії.
Історія – процес послідовних змін певного об’єкту від моменту виникнення до зникнення; ланцюг послідовних змін у певній сфері життєдіяльності людини; наука про минуле людського суспільства і про його сьогодення.
Історична наука - це наука досліджує закономірності, провідні тенденції історичного розвитку природи й людського суспільства, результати діяльності людей, вивчає та узагальнює історичний досвід. Правильне розуміння та окреслення предмета історичної науки кожного дослідження є важливою передумовою реалізації наукових завдань.
Предмет історичної науки - факти й події, їх причиннонаслідкові зв'язки, взаємозумовленість і взаємопов'язаність, що й дає змогу розкривати об'єктивну логіку історичного процесу в просторово-часових межах, простежувати його тенденції і закономірності.
Історія України як частина всесвітньої історії. Наукова періодизація історії України.
Підходи до періодизації вітчизняної історії: I - хронологічний (первісна епоха, стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час); II - за соціально-економічними і політичними ознаками: первісне суспільство, капіталістичне суспільство, соціалістичне (радянське) суспільство і суспільство з перехідною економікою в період незалежності України; III - за періодами становлення і розвитку української державності: стародавня доба, княжа доба, литовсько-руська (польсько-литовська) доба, козаччина і Гетьманська держава, боротьба за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.), українська національно-демократична революція (1917-190 рр.), радянська Україна і незалежна Українська держава. Переважна більшість учених поділяють історію України саме за третім принципом, якого дотримувався і Михайло Грушевський.
Стародавня доба - це період від появи людини на території сучасної України і її розвиток до VI–IX ст. нашої ери
Княжа доба: Київська Русь та її спадкоємниця Галицько-Волинська держава (IX–XIII ст.)
Литовсько-польська доба (XIV–XVI ст.) - період, коли в результаті феодальної роздробленості, князівських міжусобиць і спустошливих набігів кочівників землі древньоруських князівств стали здобиччю Литви і Польщі.
Козаччина і Гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.).
Період боротьби за українське національне відродження (XIX - поч. ХХ ст.) - від „Руської трійці“, культурно-просвітницької діяльності до створення політичних організацій
Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.), визначним досягненням якої було створення Української держави – Української народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки та проголошення січня 1919 р. Акту злуки усіх українських земель.
Радянська державність (УСРР, згодом УРСР), яка була створена на переважній більшості українських земель після поразки української національно-демократичної революції і перебувала у складі СРСР (1922-1991 рр.).
Незалежна Українська держава, яка проголошена в серпні 1991 р. в результаті розвалу СРСР.
Джерела з історії України.
Для вивчення життя людей у найдавніші часи найбільше матеріалів дають археологічні розкопки
Про життя народів в давні, докиївські часи – розповіді грецьких, римських, західноєвропейських, арабських авторів.
Джерела з історії Київської держави - «Повість временних літ»,«Руська Правда»,а також літературні твори XI — XIII ст.(«Слово о полку Ігоровім»,«Повчання Мономаха»).
Період феодальної роздробленості - місцеві,обласні літописи, зокрема Київський і Галицько-Волинський літописи.
XIV-Іпол.XVI ст. - насамперед книги литовської державної канцелярії. щоденники сеймів і сеймиків,книги земських і магістратських судів, «Устава на волоки»,Литовські статути.
Серед літописів до XV— XVI ст.: Короткий Київський і Густинський літописи.
Козацько-старшинські літописи: Самовидця, Самійла Величка.
XVIII ст. - акти державного управління, матеріали Законодавчої Комісії.
«Історія Русів»(1846)
Важливими джерелами є статистичні дані,матеріали політичних партій і громадських організацій,преса,приватне листування, матеріали судово-слідчих органів,де відклалися справи політичних процесів (декабристів,кирило-мефодіївців,народників),справи про діяльність політичних організацій і партій.
Радянського період - документи комуністичної партії, її місцевих осередків, органів державного управління.Також матеріали,періодична преса,кінофотодокументи, спогади очевидців.