12. Предмет трасології, її система і завдання

У криміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини по справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, отримати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія — криміналістичне вчення про сліди.

Трасологія — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження.

Трасологія базується на таких наукових положеннях:

1) об'єкти матеріального світу індивідуальні. Кожний об'єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі. Індивідуалізація об'єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак;

2) за певних умов зовнішня будова одного об'єкта може відбитися на іншому. Точність відображення залежить від фізичних властивостей слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, механізму слідоутворення. За матеріально-фіксованими слідами можлива ідентифікація (встановлення тотожності) об'єкта, який їх залишив;

Від франц. trace — слід і грецьк. logos — слово, вчення; букв. — вчення про сліди.

3) відносна стійкість об'єктів. Об'єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають достатньо стійкі зовнішні ознаки;

4) відбиття у сліді зовнішньої будови предмета є перетвореним (має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої будови предмета переважно мають дзеркальне відображення.

Криміналістичне значення слідів визначається існуванням причинного зв'язку з подією злочину. У трасології за слідами можна встановити:

1) індивідуальну тотожність об'єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об'єкт);

2) групову належність об'єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);

3) механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об'єктів тощо);

4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовно час вчинення злочину та ін.).

Трасологічні дослідження дозволяють вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання.

14. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину

Робота зі слідами на місці події підпорядковується єдиним правилам. З предметом — носієм сліду — треба поводитися так, щоб не залишати власних слідів і не пошкодити тих, що є. Під час дослідження важливо дотримуватися такого порядку фіксації слідів: спочатку фіксують сліди запаху, мікрочастинок, потім — сліди папілярних узорів і решту слідів. Перед попереднім дослідженням сліди фотографують, вимірюють і описують у протоколі, а після цього сліди вилучають копіюванням, моделюванням або в натурі.

Трасологічну експертизу здійснюють експертні криміналістичні підрозділи. Об'єктами її є сліди-відображення та сліди-предмети, а також мікрооб'єкти. Тип слідів зумовлює вид дослідження та експертизи. Сліди пальців рук досліджують за допомогою дактилоскопічної експертизи; сліди знарядь злому на перешкодах, замках, пломбах, а також сліди транспортних засобів — трасологічної експертизи. Досліджують слід (його відбиток на плівці, копію, зліпок), виявлений на місці події, і експериментальні зразки предмета, який розшукують. Найчастіше вивчають безпосередньо об'єкт. Колеса транспортного засобу прокочують на паперовій смузі, яку подають на експертизу як зразок. Зразки ходи людини відбирають на стрічках паперу чи грунті, сліди фотографують панорамним методом, а знімки досліджують.

Методика трасологічного дослідження, так само як і інша ідентифікація, складається з окремих і порівняльних досліджень, оцінки результатів і формулювання висновків. Під час окремого дослідження експерт за допомогою досліджуваного об'єкта робить експериментальні зразки — тиснення, ковзання, дотримуючись механізму утворення сліду, який досліджують. Для порівняння застосовують об'ємне лінійне зміщення, порівняння, інколи накладання. Результати порівняльного дослідження ілюструються фотознімками, виготовленими на оптичних приладах. Трасологічна експертиза розв'язує такі завдання:

• ідентифікаційні, пов'язані зі встановленням тотожності об'єкта, що утворює сліди, за слідами-відображеннями;

• діагностичні, пов'язані з механізмом утворення сліду, величиною прикладеної сили, часом утворення сліду, взаємним розміщенням знаряддя вчинення злочину і об'єкта, що сприймає сліди, послідовністю нанесення слідів, напрямом руху об'єкта, що утворює слід (транспорту, знарядь злому тощо).