- •Предмет, завдання і система криміналістики
- •2.Методи криміналістики
- •3.Криміналістика в системі юридичних наук
- •4 Поняття, завдання і значення для судочинства кримінальної ідентифікації
- •6 Види та форми криміналістичної ідентифікації
- •5. Об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації
- •7 Етапи та стадії індифікаційного дослідженя
- •8 Криміналістична діагностика
- •9 Структура криміналістичної техніки як розділу криміналістики
- •10 Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх використування
- •11. Технічні засоби слідчого, працівників дізнання та органів,
- •12. Предмет трасології, її система і завдання
- •14. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину
- •13. Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація
- •15. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук
- •16. Сліди ніг людини, доріжка слідів ніг та її криміналістичне значення
- •18. Сліди транспортних засобів їх класифікація.
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і трасологічних засобів
- •19. Криміналістичне зброєзнавство (поняття, система)
- •21. Поняття вогнепальної зброї та її ознаки
- •20. Поняття судової балістики та її об′єкти.
- •21. Поняття вогнепальної зброї та її ознаки
- •22. Класифікація вогнепальної зброї
- •23. Поняття холодної зброї та її ознаки
- •24. Класифікація холодної зброї
- •25. Слідчий огляд та дослідження зброї і слідів пострілу на місці події
- •26. Судово-балістична експертиза та її можливості
- •27. Техніко-криміналістичне дослідження документів як галузь криміналістичної техніки, її структура
- •28.Види підробки документів та способи їх розпізнавання
- •29.Встановлення ознак підробок печатків та штампів на документах
- •31. Письмова мова, як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •30. Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливість
- •32. Почерк, як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •33. Методика криміналістичного дослідження письмової мови і почерку.
- •35. Поняття криміналістичного дослідження ознак і властивостей людини.
- •36. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи
- •39. Поняття, предмет, система і завдання криміналістичної тактики
- •40.Поняття та класифікація тактичних прийомів
- •41. Характеристика засобів криміналістичної тактики
- •42. Природа, логічна структура та класифікація криміналістичної версії.
- •43. Основні етапи формування версій і особливості їх перевірки.
- •45. Поняття, види, принципи слідчого огляду.
- •47. Поняття обшуку і виїмки.
- •48. Загальні тактичні прийоми обшуку.
- •49. Поняття види т завдання допиту
- •50. Підготовка до проведення допиту
- •51. Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктних ситуаціях
- •52. Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктних ситуаціях
- •53. Допит підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків
- •54. Фіксація ходу і результатів допиту
- •55. Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту
- •56. Тактичні прийоми проведення і фіксації ходу й результатів очної ставки
- •57. Поняття, види та завдання пред’явлення для впізнання
- •58. Тактичні прийоми підготовки і проведення пред’явлення для впізнання
- •59. Поняття, мета значення і види відтворення обстановки і обставин події
- •61. Використання спеціальних знань при призначенні експертиз в процесі розслідування злочину
- •60. Тактика відтворення обстановки та обставин події
- •62. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз
- •63. Підстави для класифікації судових експертиз
- •64. Система судово-експертних установ України
- •65. Сутність криміналістичної методики як розділу криміналістики, її система та завдання
- •66. Взаємозв’язок криміналістичної методики з іншими розділами криміналістики
- •67. Структура криміналістичної методики, її загальні положення та наукові основи
- •68. Структура і види окремих методик розслідування злочинів
- •69. Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика злочинів: поняття, структура
- •71. Елементи криміналічтиної характеристики злочинів
- •72. Особливості розслідування вбивств.
- •73 Першочергові слідчі дії при розслідуванні вбивства
- •74 Особливості розслідування вбивства на замовлення
- •76 Типові слідчі ситуації та напрямки їх вирішення у справі зґвалтування
- •75 Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •77 Першочергові слідчі дії на початковому етапі розслідування зґвалтування
- •78. Подальший етап розслідування зґвалтувань
- •79. Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів
- •80. Першочергові слідчі дії для розслідування грабежів та розбоїв
- •81. Подальший етап розслідування грабежів та розбою
- •82. Криміналістична характеристика крадіжок
- •83. Початковий і подальший етап розслідування крадіжок
- •84. Тактика проведення слідчих дій у справах про крадіжки
- •85. Методика розслідування шахрайства
- •86. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля.
- •87. Початковий і подальший етап розслідування.(довкілля)
- •88.Тактика проведення окремих слідчих дій у справах про злочини проти довкілля
- •89.Методика розслідування службових злочинів
- •90.Методика розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху
- •91.Методика розслідування підпалів та порушень правил протипожежної безпеки
- •92.Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій
- •93. Методика розслідування легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом
- •94. Методика розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями
- •95. Методика розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.
- •96. Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів,
- •98. Методика розслідування податкових злочинів
12. Предмет трасології, її система і завдання
У криміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини по справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, отримати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія — криміналістичне вчення про сліди.
Трасологія — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження.
Трасологія базується на таких наукових положеннях:
1) об'єкти матеріального світу індивідуальні. Кожний об'єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі. Індивідуалізація об'єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак;
2) за певних умов зовнішня будова одного об'єкта може відбитися на іншому. Точність відображення залежить від фізичних властивостей слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, механізму слідоутворення. За матеріально-фіксованими слідами можлива ідентифікація (встановлення тотожності) об'єкта, який їх залишив;
Від франц. trace — слід і грецьк. logos — слово, вчення; букв. — вчення про сліди.
3) відносна стійкість об'єктів. Об'єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають достатньо стійкі зовнішні ознаки;
4) відбиття у сліді зовнішньої будови предмета є перетвореним (має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої будови предмета переважно мають дзеркальне відображення.
Криміналістичне значення слідів визначається існуванням причинного зв'язку з подією злочину. У трасології за слідами можна встановити:
1) індивідуальну тотожність об'єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об'єкт);
2) групову належність об'єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
3) механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об'єктів тощо);
4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовно час вчинення злочину та ін.).
Трасологічні дослідження дозволяють вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання.
14. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину
Робота зі слідами на місці події підпорядковується єдиним правилам. З предметом — носієм сліду — треба поводитися так, щоб не залишати власних слідів і не пошкодити тих, що є. Під час дослідження важливо дотримуватися такого порядку фіксації слідів: спочатку фіксують сліди запаху, мікрочастинок, потім — сліди папілярних узорів і решту слідів. Перед попереднім дослідженням сліди фотографують, вимірюють і описують у протоколі, а після цього сліди вилучають копіюванням, моделюванням або в натурі.
Трасологічну експертизу здійснюють експертні криміналістичні підрозділи. Об'єктами її є сліди-відображення та сліди-предмети, а також мікрооб'єкти. Тип слідів зумовлює вид дослідження та експертизи. Сліди пальців рук досліджують за допомогою дактилоскопічної експертизи; сліди знарядь злому на перешкодах, замках, пломбах, а також сліди транспортних засобів — трасологічної експертизи. Досліджують слід (його відбиток на плівці, копію, зліпок), виявлений на місці події, і експериментальні зразки предмета, який розшукують. Найчастіше вивчають безпосередньо об'єкт. Колеса транспортного засобу прокочують на паперовій смузі, яку подають на експертизу як зразок. Зразки ходи людини відбирають на стрічках паперу чи грунті, сліди фотографують панорамним методом, а знімки досліджують.
Методика трасологічного дослідження, так само як і інша ідентифікація, складається з окремих і порівняльних досліджень, оцінки результатів і формулювання висновків. Під час окремого дослідження експерт за допомогою досліджуваного об'єкта робить експериментальні зразки — тиснення, ковзання, дотримуючись механізму утворення сліду, який досліджують. Для порівняння застосовують об'ємне лінійне зміщення, порівняння, інколи накладання. Результати порівняльного дослідження ілюструються фотознімками, виготовленими на оптичних приладах. Трасологічна експертиза розв'язує такі завдання:
• ідентифікаційні, пов'язані зі встановленням тотожності об'єкта, що утворює сліди, за слідами-відображеннями;
• діагностичні, пов'язані з механізмом утворення сліду, величиною прикладеної сили, часом утворення сліду, взаємним розміщенням знаряддя вчинення злочину і об'єкта, що сприймає сліди, послідовністю нанесення слідів, напрямом руху об'єкта, що утворює слід (транспорту, знарядь злому тощо).
