52. Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктних ситуаціях

Як безконфліктні ситуації є:

1) повідомлення достовірних показань допитуваним;

2) виникнення перекручень у показаннях;

3) виникнення суперечностей у показаннях;

4) неможливість повідомлення певної інформації внаслідок забування окремих моментів.

Слідчий протягом усього допиту аналізує й оцінює одержувану інформацію. Завдання слідчого спрощується, якщо допитуваний охоче відповідає на поставлені питання й зіставлення його відповідей з отриманими раніше даними не дає приводу сумніватися у вірогідності показань. У цієї ситуації слід докладно з'ясувати все, що ставиться до предмета допиту, і занести до протоколу.

Деякі допитувані, що не намагаються ухилятися від дачі правдивих показань, можуть ненавмисно перекручувати факти. Їх інформація може містити неточності, пробіли, протиріччя. Слідчому необхідно насамперед установити, чому це відбувається. Типовими причинами ненавмисних перекручувань можуть бути помилки сприйняття, помилки відтворення, а найчастіше запам'ятання.

Помилки сприйняття - це перекручені, помилкові уявні образи сприйнятих ніколи явищ реальності. Вони є звичайно результатом дії якихось несприятливих факторів об'єктивного або суб'єктивного характеру (наприклад, потерпілі під впливом сильного щиросердечного хвилювання, що виникло в момент зробленого на них нападу, приймають за зброю якісь інші предмети, находившиеся в руках нападаючих). Іноді виникають невірні подання про швидкості руху об'єкта, про його колір, про відрізки часу й інших обставинах.

Помилки відтворення або неточні характеристики властивостей об'єкта при певних умовах можуть бути усунуті. Зробити це можна, наприклад, шляхом демонстрації допитуваному аналогічних об'єктів або їхніх зображень. Якщо слідчий переконується, що дефекти показань пов'язані із запам'ятанням, він може надати особі допомогу у відновленні забутого, застосувавши відомі тактичні прийоми, засновані на явищі психічної асоціації. Цей тактичний прийом укладається в з'ясуванні й уточненні обставин інших, пов'язаних із забутим фактом подій. Слідчий звичайно більш-менш точно уявляє собі обставину, про яке мова йде, час, місце дії. Він може порушити питання про те, де перебував допитуваний в такий-той час, чим займався, з ким спілкувався. Можна почати деталізацію подій і не виключено, що в остаточному підсумку допитуваний визначить обставина, здатне по асоціації відновити в пам'яті забуте. Асоціюючими у випадку, наприклад, допиту на місці сприйняття є предмети навколишнього оточення. Прийом полягає в тому, що слідчий разом с допитуваним виїжджає на місце, де відбувалося досліджуване в справі подія, і там веде допит. Виявившись у колишніх умовах, людина швидше відновлює в пам'яті те, що не зміг пригадати в кабінеті слідчого. Такий тактичний прийом, як пред'явлення предметів або документів, також здатний сприяти відновленню забутого, якщо воно пов'язане з наявними в слідчого предметами або документами. Потрібно тільки мати в виду, що пред'являти на допиті можна лише ті об'єкти, относимость до справи яких уже встановлена й у додатковій перевірці не має потреби. В противному випадку попередньо потрібно провести пред'явлення для упізнання. Досить часті на практиці випадки, коли допитуваний пам'ятає факт, але утрудняється назвати час, коли він мав місце. Слідчий може запропонувати допитуваному погодити факт із якоюсь помітною подією, наприклад, святковими днями, дата яких відома. Установивши, було це раніше або пізніше, потрібно шукати іншу крапку відліку, щоб обмежити найбільш імовірний відрізок часу. А потім у його межах шукати інші пам'ятні допитуваному дати, співвідносячись їх з фактом, що цікавить слідчого. Так поступово можна вивести допитуваного на якесь що запам'яталося обставина, по асоціації з яким вдається уточнити шукану дату.