47. Поняття обшуку і виїмки.

Головна мета обшуку як пошукової дії полягає у ви­явленні джерел доказової та орієнтуючої інформації. Об­шук має на меті виявити знаряддя злочину, речі та ціннос­ті, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини по справі. Метою обшуку може бути також виявлення розшу­куваних осіб, трупів, тварин. Додатковою метою обшуку є виявлення і вилучення речей і предметів, вилучених з ци­вільного обороту і заборонених для використання, а також пошук майна для забезпечення відшкодування заподіяних збитків або в цілях можливої конфіскації.

У криміналістичній літературі немає єдності у визна­ченні поняття обшуку. Його пошуковий характер дозволив окремим авторам визначати цю дію як слідчо-оперативну. Однак таке трактування містить у собі змішання процесу­альних дій і оперативних заходів, різних за своєю приро­дою і завданнями, прийомами і формами проведення. Об­шук — це слідча дія, яка здійснюється з метою отримання судових доказів, а оперативно-розшукові заходи не мають процесуального значення, відіграють допоміжну роль і до змісту обшуку не входять.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» регламентує отримання розвідувальної інформації шля­хом негласного проникнення оперативного працівника у жиле або інше приміщення громадянина. Такий оперативно-розшуковий захід повинен здійснюватися з санкції Ге­нерального прокурора України або його заступників. Та­ємне обстеження жилого приміщення передбачає прихо­ване і безперешкодне проникнення до житла, недопусти­мість вилучення будь-яких предметів, можливість тимча­сової заміни їх муляжами, використання аудіо, кіно і фо­тозйомки тощо. Результати даної дії носять конфіденцій­ний характер і не мають доказового значення.

Обшук відрізняється від інших слідчих дій перш за все своїм пошуковим характером. За своїм характером обшук схожий з виїмкою.

Виїмка — це слідча дія, яка передбачає вилучення або витребування у якої-небудь особи чи уста­нови (підприємства) певних предметів і документів, що ма­ють значення по справі. Згідно зі ст. 178 КПК, «виїмка про­водиться у тих випадках, коли слідчий має точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться у певної особи чи у певному місці». Різниця між виїмкою і обшуком полягає у тому, що, по-перше, виї­мка проводиться тільки відносно певних предметів, тоді як предмети, що підлягають вилученню при обшуку, можуть бути відомі орієнтовно, а іноді навіть не відомі взагалі; по-друге, під час виїмки повинно бути відоме місце знахо­дження тих чи інших предметів, а при обшуку передбача­ється їх відшукати. Якщо неможливо точно визначити, що саме необхідно відшукати або де і у кого знаходиться по­трібна річ, проводять не виїмку, а обшук.

Обшук — це слідча дія, змістом якої є примусове об­стеження приміщень і споруд, ділянок місцевості, окре­мих громадян з метою відшукання і вилучення предме­тів, що мають значення по справі, а також виявлення розшукуваних осіб.

Обшук для підозрюваних, обвинувачених, членів їхніх сімей означає хоча й санкціоноване законом, але небажане втручання чужих людей до їхнього дому, ознайомлення з матеріальними, особистими, інтимними сторонами життя. Проведення обшуку пов'язано з певними порушеннями прав громадян на недоторканність особи, житла тощо і ви­магає дотримання встановлених законом гарантій.

Обшук проводиться за вмотивованою постановою слід­чого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи. Відповідно до КПК об­шук житла чи іншого володіння особи, за винятком невід­кладних випадків, проводиться лише за вмотивованою по­становою судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства (ст. 177).

Обшук є невідкладною слідчою дією. У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений обшук та його результати. У невідкладних ви­падках, пов'язаних з врятуванням життя та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. Протягом доби з момента проведення цієї дії слідчій направляє копію про­токолу обшуку прокуророві (ст. 177 КПК).

Елемент примусу під час обшуку передбачає, що об­стеження приміщень чи інших об'єктів може бути здійсне­но без згоди особи, у розпорядженні якої ці об'єкти пере­бувають. Слідчий має право розкривати замкнені примі­щення і сховища, якщо володілець відмовляється їх від­крити.

Обшук має схожість зі слідчим оглядом. При прова­дженні цих слідчих дій здійснюється обстеження місцево­сті, приміщень та інших об'єктів з метою виявлення, фік­сації та вилучення різних матеріальних джерел криміна­лістичної інформації. Разом з тим, обшук і огляд — це різ­ні слідчі дії.

На відміну від слідчого огляду, обшук має такі особли­вості:

1) конкретизованість об'єктів пошуку;

2) належність об'єктів пошуку певним особам;

3) примусовий характер обстеження.

Виїмка — це самостійна слідча дія, яка провадиться у випадках необхідності вилучення лише певних пред­метів і документів, коли точно відомо, де і в кого вони знаходяться. Процесуальний режим виїмки регламенту­ється статтями 178—184, 186, 187^і, 188, 189 КПК.

Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слід­чого. Проведення виїмки не потребує санкції прокурора. Винятком є виїмка документів, що становлять державну таємницю. У цих випадках виїмка проводиться з санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. Примусова виїмка із жит­ла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмоти­вованою постановою судді (ст. 178 КПК).

Виїмка здійснюється стосовно предметів і документів, які знаходяться у віданні установ, організацій та підпри­ємств. У деяких випадках виникає необхідність у виїмці й в окремих громадян.

Виїмка, як правило, проводиться у дений час, за виня­тком випадків, коли ця дія є невідкладною. Невідкладною є виїмка, якщо мають місце підстави вважати, що предмети або документи можуть бути знищені або сховані.

При виїмці повинна бути забезпечена присутність осо­би, у володінні якої знаходяться предмети, що підлягають вилученню, або повнолітніх членів її сім'ї. У разі відсутно­сті цих осіб виїмка може здійснюватись у присутності пред­ставника житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів. Виїмку в установах і на підпри­ємствах бажано проводити у присутності особи, у веденні якої знаходяться предмети чи документи.

У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представ­ництва, а також у приміщеннях, де проживають члени дип­ломатичних представництв та їхні сім'ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, виїмка може про­водитись тільки за згодою дипломатичного представника.

Виїмка проводиться у присутності двох понятих. Про проведення виїмки складається протокол, копія якого вру­чається особі, в якої проведено виїмку, чи повнолітнім членам її сім'ї або представникові житлово-експлуатацій­ної організації чи місцевої Ради народних депутатів.

Виїмка може бути здійснена у примусовому порядку. Згідно зі ст. 183 КПК у разі відмови виконати вимоги слід­чого виїмка проводиться у примусовому порядку.