45. Поняття, види, принципи слідчого огляду.

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій, яка регламентується статтями 190—193, 195 КПК. За його допомогою може бути отримана важлива інформація, яка здатна вплинути на ефективність розкриття злочину.

Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об’єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі.

Огляд, як слідча дія, поділяється на декілька видів: а) огляд місця події; б) огляд предметів і документів; в) огляд ділянок місцевості та приміщень, які не є місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування); д) огляд тварин; е) огляд транспортних засобів.

Одним із найскладніших видів огляду є огляд місця події. Під місцем події розуміється приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов’язані з подією злочину. Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події — поняття більш широке, бо воно пов’язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину — це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.).

Метою огляду є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів; б) з’ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і наступних слідчих дій.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Здійснення огляду місця події підпорядковане певним принципам, до яких належать:

1) своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про подію злочину, у будь-який час доби. Огляд може бути відкладений у зв’язку з несприятливими умовами (неможливістю прибуття, відсутністю транспорту, станом погоди), але з обов’язковим розпорядженням про охорону місця події. Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформації про подію і оперативність у здійсненні розшукових заходів;

2) об’єктивність і повнота огляду. Об’єктивність огляду означає всебічне обстеження всієї обстановки, слідів і речових доказів. Як правило, при огляді місця події слідчий виходить з первісної інформації про подію, яка отримана після прибуття на місце події, а також з тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій може бути декілька і згідно з кожною з них має здійснюватися огляд. При цьому не слід перебувати у полоні однієї з версій, якою б правдоподібною вона не здавалась, і відповідно лише до неї виявляти сліди і речові докази. Треба враховувати також й контрверсії, які дозволяють під іншим кутом зору тлумачити подію, що мала місце, та пам’ятати про можливі інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події;

3) планомірність огляду. Слідчий огляд передбачає певний порядок у діях слідчого: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування по території або приміщенню, що оглядається, а також визначення об’єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв’язку з подією злочину. Планомірність передбачає й обрання методів огляду (ексцентричний, концентричний, фронтальний та ін.). Під час огляду місця події вивчаються обставини, за яких відбулася подія, зміни у розташуванні різних об’єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а також сліди, залишені цими знаряддями. Увага слідчого має концентруватися також на речових доказах, виявлення яких пов’язане з подією злочину;

4) застосування науково-технічних засобів. Цей принцип огляду місця події стосується виявлення і фіксації слідів і речових доказів, що у багатьох випадках неможливе без застосування науково-технічних засобів. Так, виявлення слідів рук (невидимих і слабковидимих), ніг, крові, мікрочасток вимагає застосування спеціальних науково-технічних засобів, значна кількість яких є у слідчій валізі, однак при огляді можуть бути використані також інші науково-технічні засоби, що передбачає залучення спеціаліста. Під час огляду місця події важливо дуже обережно поводитись з речовими доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення експертизи. Саме тому при застосуванні науково-технічних засобів необхідно дотримуватись правил упаковки і фіксації виявленого. Важливим засобом фіксації окремих слідів, речових доказів, як і усіх обставин події, є фото- або відеозйомка. Застосована згідно з передбаченими правилами, вона сприяє об’єктивному відображенню загальної й слідової картини, які спостерігалися під час огляду місця події.

46. Фіксація результатів огляду місця події.

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Слідчий складає його, як правило, після закінчення огляду.

Протокол огляду місця події має велике значення, оскільки він є джерелом доказів. Тому до нього пред'являються високі вимоги. Зокрема, він має бути написаний грамотно, детально, точно, ясно і доступно. Складається протокол з трьох частин; вступної, описо­вої та заключної.

У вступній частині викладається, де, коли, хто, о котрій годині, в присутності кого і на яких підставах провадив огляд місця події. Тим самим ця частина містить дані, які перш за все надають протоколу зна­чення процесуального документа. У вступній частині слід також зазначити обставини, за яких проведено огляд: умови освітлення, погода, температура повітря тощо.

В описовій частині послідовно зазначають усе, що було виявлено під час огляду. Тут описують межі і за­гальну характеристику оглянутого місця, входи чи ви­ходи, дані про шлях злочинця, точне розташування предметів з зазначенням їх найважливіших ознак, негативні обставини тощо.

У протоколі описується, а не пояснюється все, що виявив слідчий. В нього не потрібно записувати свої власні міркування і припущення відносно будь-яких обставин на місці події, оскільки вони можуть бути по­милковими, а це, в свою чергу, може привести до не­правильних висновків як самого слідчого, так і інших осіб, які будуть знайомитись з протоколом.

У заключній частині протоколу зазначається: які предмети було вилучено, як вони упаковані та куди направлені, які виготовлені зліпки, які види і в яких умовах проведено фото- чи кінозйомки тощо. Якщо на місці події знайдено труп, то в протоколі також зазна­чається, куди направлено його та речі, які зроблено зауваження присутнім при огляді особами з приводу дій слідчого, якщо такі зауваження мали місце, та яке рішення прийняв щодо них слідчий.

Протокол пишеться слідчим від руки або друкуєть­ся на друкарській машинці. Його підписує слідчий і всі особи, які брали участь у огляді, і поняті. Виготов­лені при огляді копії і моделі слідів, а також плани, креслення додаються до протоколу, про що в ньому роситься відповідний запис.

Допоміжними способами фіксації результатів огля­ду місця події є фото- і кінозйомка, а також виготов­лення планів і схем. Фотознімки місця події (орієнтовні, оглядові, вузлові і детальні) допов­нюють протокол і дають змогу точно показати розта­шування місця події відносно навколишньої місцевості, зафіксувати вигляд цього місця і окремих його деталей.

Фотозйомка провадиться у присутності понятих, а в протоколі огляду зазначаються всі точки, з яких її проведено. Виготовлені після огляду фотознімки повин­ні мати пояснювальний текст, дату проведення зйомки, підпис слідчого і, при можливості, понятих.

В деяких випадках слідчий може застосовувати кінозйомку. Слідчий повинен повідомити учасників огляду про те, що він буде застосовувати кінозйомку. В протоколі огляду зазначається про те, що була проведена кіно­зйомка і що учасникам цієї слідчої дії про це повідом­лено. Крім того, протокол повинен містити дані про ка­меру і об'єктив, якими зроблено кінозйомку, частоту (швидкість) кадрів на секунду, використану плівку і скільки метрів знято на місці події. Точки установки кінокамери потрібно вказати на плані або схемі. Після зйомки та проявлення кінострічки слідчий демон­струє її всім учасникам огляду, про що складається окремий протокол.

Додатками до протоколу огляду можуть бути плани або схеми місця події, креслення окремих предметів на ньому (агрегатів, механізмів) тощо.

Плани та схеми можуть бути загальними, що охоп­люють значну частину місцевості (наприклад, всю ве­лику квартиру, частину населеного пункту), і окреми­ми, що охоплюють лише безпосередньо місце події або його найважливішу частину (наприклад, кімнату, де вчинено злочин). Для загальних планів слідчий по можливості використовує готові карти населеного пунк­ту або плани комунальних квартир, вносячи туди по­трібні доповнення.

При слідчих оглядах приміщень виготовляються мас­штабні плани, а на відкритій місцевості—переважно схеми, на яких лише основні відстані можуть зазначати­ся в масштабі. Схеми місця події виготовляються з за­стосуванням спеціальних прийомів топографічної зйомки.

План приміщення може бути площинним або роз­горнутим. На останньому зображують не тільки підло­гу кімнати з розташованими на ній речами, айв розгорнутому вигляді також стіни кімнати з усіма пред­метами і слідами, що на них є, а також стелю, коли на ній є якісь ознаки, які підлягають фіксації (наприк­лад, проломи). При потребі на стіни проектують предме­ти обстановки, які стоять біля них.

Різні види меблів в приміщенні та окремі види об'єктів на відкритій місцевості зображують на планах та схемах певними умовними знаками, прийнятими у всесоюзному масштабі, кінозйомку, на планах чи схемах позначаються точки, з яких ці зйомки було зроблено.

Плани і схеми підписуються слідчим, проте, якщо в огляді брали участь потерпілий, підозрюваний або обвинувачений, доцільно, щоб план чи схему підписали також і вони.