87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.

Повноваження суду касаційної інстанції – це сукупність його прав і обов‘язків, пов‘язаних з застосуванням юридичних наслідків щодо рішень і ухвал. Такі права і обов‘язки суду закріплені в ст.311 ЦПК. Суд касаційної інстанції має право залишити рішення без змін, тобто касаційна скарга залишається без задоволення. Може скасувати рішення повністю або частково, надіслати справи на навий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів. Також справа може надійти і до іншого суду. Суд може скасувати рішення повністю або частково і закрити провадження по справі або залишити заяву без розгляду (ст.227, 229 ЦПК). Може змінити рішення або постановити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Залишення рішення без змін має місце тоді, коли суд касаційної інстанції перевірив справу і дійшов висновку про правильність рішення суду першої інстанції. Ст.312 ЦПК. Підстави для скасування рішень суду в касаційному порядку: 1) неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин; 3) невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Постанова пленуму ВС від 11.10.85 “Про практику розгляду судами України цивільних справ в касаційному порядку”. Неправильне застосування норм матеріального права полягає в тому, що суд не застосував закону, який необхідно було застосувати, суд дав невірне тлумачення закону. Порушення процесуального законодавства, які призводять до скасування рішення: якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи. За умови порушення процесуального законодавства рішення беззаперечно скасовується, якщо справа розглянута неправомочним складом суду, з порушеннями правил нарадчої кімнати, при розгляді справи були порушені правила про мову (ст.9 ЦПК), рішення не підписано будь-ким з суддів – самостійна підстава, рішення постановлено не тільки суддями, які входять до складу суду, що розглядав справу, відсутність протоколу судового засідання, або якщо протокол не підписаний секретарем або суддею, справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі і цих осіб не повідомили про час і місце судового засідання, суд вирішив питання про права і обов‘язки осіб, які не були притягнути до участі у справі. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу, вона складається і проголошується з додержанням правил ст.212 ЦПК. Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення, тобто, якщо рішення залишено в силі, воно підлягає виконанню. Якщо суд касаційної інстанції вже розглянув справу, а потім надійшли інші касаційні скарги, суд касаційної інстанції зобов‘язаний постановити по цих скаргах додаткову ухвалу. У випадках, коли додаткова касаційна ухвала тягне за собою зміну рішення або його скасування, то суд постановляє окрему ухвалу, якою доводить про це до голови відповідного суду про внесення подання на касаційну ухвалу.

88. Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст ухвали і рішення суду касаційної інстанції.

1. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляєухвалу у разі:

1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рішеньбез змін;

2) скасування судових рішень із передачею справи на новийрозгляд;

3) скасування судових рішень із закриттям провадження усправі або залишенням заяви без розгляду;

4) скасування судових рішень і залишення в силі судовогорішення, що було помилково скасоване апеляційним судом;

5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;

6) зміни ухвали або скасування ухвали з направленням справина новий розгляд або вирішенням питання по суті.

2. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасуваннясудових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.

 

1. За наслідками касаційного розгляду суд постановляє або ухвалу, або рішення. Коментована стаття чітко визначає підстави прийняття відповідної ухвали або рішення.

2. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення лише у випадку скасування судових рішень і ухвалення нового, тобто свого рішення або зміни вже існуючого рішення. В усіх інших випадках постановляється ухвала.

1. В ухвалі суду касаційної інстанції зазначаються:

1) час і місце її постановлення;

2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;

3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог;

5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій;

6) узагальнені доводи касаційної скарги;

7) мотиви суду з посиланням на закон, яким він керувався;

8) наслідки розгляду касаційної скарги, які формулюються у резолютивній частині із зазначенням висновку суду касаційної інстанції, розподілу судових витрат, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. (Частина перша статті 345 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2875-IV від 08.09.2005р.; в редакції Закону № 3570-IV від 16.03.2006р.)

2. У разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.

3. У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.

 

1. Коментована стаття визначає вимоги до змісту ухвали суду касаційної інстанції. Ухвала складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Ухвала суду касаційної інстанції виготовляється в письмовій формі, за змістом повинна відповідати таким вимогам:

- у вступній частині вказують час і місце постановлення ухвали; найменування суду, прізвищ та ініціалів всього складу суду, прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

- в описовій частині зазначаєтьсякороткий зміст вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень. Далі зазначаються доводи особи, яка подала касаційну скаргу, виклад доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі. Вказуються встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини;

- у мотивувальній частині зазначаються мотиви, з яких виходив суд касаційної інстанції при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався. Тобто мотивувальна частина повинна містити обґрунтування, на підставі якого суд касаційної інстанції дійшов до певних висновків, вказуючи норму матеріального закону, за яким вирішено спірні відносини і норму якого суд застосував.Резолютивна частина рішення повинна містити висновок суду касаційної інстанції, розподіл судових витрат з врахуванням тих витрат які понесли сторони у зв‘язку з веденням справи в суді касаційної інстанції;

- у резолютивній частині рішення вказують строк і порядок набрання ухвалою законної сили ухвали та її оскарження.

На жаль, доводиться констатувати, що ухвали Верховного Суду України часто не містять мотивувальної частини. Часом вона зводиться до слів на кшалт “доводи касаційної скарги висновків місцевого та апеляційного суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення”.

Мотиви відхилення скарги повинні стосуватися усіх і кожного з доводів касаційної скарги. Щодо кожного порушення, на яке покликається скаржник, суд касаційної інстанції, відхиляючи скаргу, зобов‘язаний навести мотиви, якими він керувавався.

1. У рішенні суду касаційної інстанції зазначаються:

1) час і місце його ухвалення;

2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;

3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог;

5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;

6) узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу;

7) мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судове рішення і ухвалив нове;

8) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду;

9) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, якими суд керувався;

10) висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку щодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження. (Частина перша статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2875-IV від 08.09.2005р.; в редакції Закону № 3570-IV від 16.03.2006р.)

 

1. Коментована стаття встановлює вимоги до рішення суду касаційної інстанції. Рішення складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення.

- вимоги до вступної та описової частини рішення аналогічні вимогам, які ставляться до вступної та описової частини ухвали суду касаційної інстанції (див. коментар до ст. 345 ЦПК);

- у мотивувальній частині зазначаються мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судові рішення і ухвалив нове рішення. Рішення суду має значення не лише для конкретної справи, а й для усіх інших аналогічних справ, у зв‘язку з тим, що воно ухвалюється судом касаційної інстанції. Тому мотивувальна частина рішення повинна бути докладною та не допускати подвійного тлумачення.

- у резолютивній частині викладаєтьсявисновок суду про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову у позові повністю чи частково, строк та порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження, а також розподіл судових витрат.