
- •1. Поняття цивільного процесуального права. Предмет, метод і система цивільного процесуального права.
- •2. Джерела цивільного процесуального права. Значення судової практики.
- •3. Цивільні процесуальні норми, їх структура, дія в часі, просторі та за колом осіб.
- •4. Поняття цивільного процесу та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •5. Сутність, основні ознаки та значення цивільної процесуальної форми.
- •6. Поняття принципів цивільного процесуального права, їх значення та система.
- •7. Принципи диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін, усності, безпосередності.
- •8. Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин.
- •9. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •10. Суд як обов’язковий суб’єкт цп правовідносин. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •11. Поняття, склад і класифікація осіб, які беруть участь у справі їх процесуальні права і обов’язки. Інші учасники цивільного процесу.
- •12. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі їх права та обов’язки, Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність
- •13. Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •14. Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, процесуальний порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
- •15. Процесуальне правонаступництво. Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- •16. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору. Їх відмінність від співпозивачів.
- •17. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору. Їх відмінність від співучасників.
- •18. Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть буди представниками в суді.
- •19. Повноваження представника в суді.
- •20. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
- •21. Мета підстави та форми участі увру з прав людини, одв, омс та інших осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цп. Їх процесуальні права і обов’язки.
- •22. Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судових доказів.
- •23. Належність та допустимість доказів.
- •24. Класифікація доказів.
- •25. Поняття предмета доказування. Поняття предмету доказування у конкретних цивільних справах. Підстави звільнення від доказування.
- •28. Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов’язки свідків.
- •29. Письмові докази та їх види. Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засідання.
- •Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
- •Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
- •30. Речові докази. Процесуальний порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- •Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
- •Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
- •2. Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.
- •3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
- •31. Експертиза в цп україни.
- •32. Оцінка судових доказів. Особливості оцінки доказів в різних стадіях цивільного процесу.
- •33. Забезпечення доказів та судові доручення по збирання доказів в цп
- •34. Процесуальні строки(поняття , види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Наслідки пропуску процесуальних строків.
- •35. Судові витрати.
- •36. Цивільна юрисдикція суду.
- •37. Поняття і види підсудності. Функціональна підсудність. Порядок передачі справи із одного суду в інший.
- •38. Територіальна підсудність цивільних справ.
- •39. Поняття та види наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •40. Поняття та судність позовного провадження. Понятят позову. Елементи позову.
- •41. Право на позов. Передумови права на позов і умови здійснення права на позов.
- •42. Види позовів. Об’єднання та роз’єднання позовів.
- •45. Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх види.
- •Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.
- •46. Зустрічний позов. Порядок і умови пред’явлення зустрічного позову.
- •47. Забезпечення позову . Підстави , види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову
- •48. Підготовка справи до судового розгляду та її значення. Попередне судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення
- •49. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судовв повістки та оголошення про виклик в суд.
- •1. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи.
- •2. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.
- •50. Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
- •51. Роль головуючого в судовому засідання. Заходи процесуального примусу.
- •52. Заміна позову . Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
- •53. Процесуальний порядок розгляду судової справи по суті. Судові дебати.
- •54. Фіксування цп
- •56. Зупинення провадження у справі: підстави , процесуальний порядок, правові наслідки.
- •57. Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду.
- •58. Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки. (пит. 57)
- •59. Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
- •60. Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати
- •Судовий розгляд у суді касаційної інстанції закінчується ухваленням рішення суду або постановленням ухвали. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
- •61. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення
- •62. Зміст судового рішення
- •63. Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду.
- •64. Законна сила судового рішення. Порядок набрання рішення суду законної сили. Правові наслідки набрання рішення суду законної сили
- •65. Ухвали суду першої інстанції, їх види
- •66. Умови та порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення
- •67. Поняття та зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства
- •74. Порядок розгляду судами справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
- •75. Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •76. Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Субєкти та об’єкти апеляційного оскарження.
- •80. Повноваження суду апеляційної інстанції, Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
- •81. Підстави для скасування рішення суду 1 інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без руху.
- •82. Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •83. Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Субєкти права касаційного оскарження Обєкти.
- •84. Порядок і строки касаційного оскарження . Форма та зміст касаційної скарги.
- •85. Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції Порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- •2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
- •86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- •87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- •89. Провадження з перегляду судових рішень всу підставви, порядок оскарження. Повноваження всу при прегляді судових рішень.
- •90. Підстави перегляду судових рівшень у зв’язку з нововиявленними обставинами. Видмінність ново виявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
3. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
1. Коментована стаття визначає межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального і (а не «чи», як у тексті статті) норм процесуального права, але, на відміну від апеляційного суду (див. коментар до ст. 309 ЦПК) він не може встановлювати чи вважати встановленими обставини (юридичні факти), що не були встановлені судами першої або апеляційної інстанції, вирішувати питання про вірогідність або невірогідність того чи іншого доказу, про перевагу одного доказу перед іншим. У зв'язку з цим не можна стверджувати, що суд касаційної інстанції не оцінює доказів, але він оцінює їх не для того, щоб постановити нове рішення, а для перевірки законності і обґрунтованості постанов судів першої й апеляційної інстанції та реалізації своїх повноважень, закріплених у ст. 336 ЦПК.
2. Частина друга цієї статті звертає увагу на матеріальні межі перевірки законності рішень - позовні вимоги, заявлені у суді першої інстанції (див, також коментар до ст. 309 ЦПК). Якщо за процесуальні межі суд касаційної інстанції в окремих випадках (див. п. 1 коментаря до даної статті) вийти може, то матеріальні межі с нездоланними. Правило про межі розгляду справи не діє й у тому випадку, якщо при розгляді справи суд встановить такі порушення норм права, які є безумовними підставами для скасування рішення (див. коментар до ст. 338 ЦПК).
86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (ст.335 ЦПК).
За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.
Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань (ст.337 ЦПК);
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування оскаржуваного рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справу на новий ррзгдяд, якщо: 1) справу розглянуто не,првнр: важним суддею або складом суду; 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу; 3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі; 5) суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення; 6) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.
Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
У випадку, коли зазначені порушення закону були допущені судом першої інстанції і не були усунені апеляційним судом або одночасно допущені судом апеляційної інстанції, після скасування судових рішень справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.
Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи (ст.338 ЦПК);
3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано апеляційним судом.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції (ст.339 ЦПК);
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду.
Судове рішений підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ст. 205 і 207 ЦПК.
Якщо суд першої або апеляційної інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду (ст.340 ЦПК);
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягає застосуванню (ст.341 ЦПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без зміни;
скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;
3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.