- •1. Поняття цивільного процесуального права. Предмет, метод і система цивільного процесуального права.
- •2. Джерела цивільного процесуального права. Значення судової практики.
- •3. Цивільні процесуальні норми, їх структура, дія в часі, просторі та за колом осіб.
- •4. Поняття цивільного процесу та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •5. Сутність, основні ознаки та значення цивільної процесуальної форми.
- •6. Поняття принципів цивільного процесуального права, їх значення та система.
- •7. Принципи диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін, усності, безпосередності.
- •8. Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин.
- •9. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •10. Суд як обов’язковий суб’єкт цп правовідносин. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •11. Поняття, склад і класифікація осіб, які беруть участь у справі їх процесуальні права і обов’язки. Інші учасники цивільного процесу.
- •12. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі їх права та обов’язки, Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність
- •13. Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •14. Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, процесуальний порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
- •15. Процесуальне правонаступництво. Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- •16. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору. Їх відмінність від співпозивачів.
- •17. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору. Їх відмінність від співучасників.
- •18. Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть буди представниками в суді.
- •19. Повноваження представника в суді.
- •20. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
- •21. Мета підстави та форми участі увру з прав людини, одв, омс та інших осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цп. Їх процесуальні права і обов’язки.
- •22. Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судових доказів.
- •23. Належність та допустимість доказів.
- •24. Класифікація доказів.
- •25. Поняття предмета доказування. Поняття предмету доказування у конкретних цивільних справах. Підстави звільнення від доказування.
- •28. Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов’язки свідків.
- •29. Письмові докази та їх види. Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засідання.
- •Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
- •Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
- •30. Речові докази. Процесуальний порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- •Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
- •Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
- •2. Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.
- •3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
- •31. Експертиза в цп україни.
- •32. Оцінка судових доказів. Особливості оцінки доказів в різних стадіях цивільного процесу.
- •33. Забезпечення доказів та судові доручення по збирання доказів в цп
- •34. Процесуальні строки(поняття , види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Наслідки пропуску процесуальних строків.
- •35. Судові витрати.
- •36. Цивільна юрисдикція суду.
- •37. Поняття і види підсудності. Функціональна підсудність. Порядок передачі справи із одного суду в інший.
- •38. Територіальна підсудність цивільних справ.
- •39. Поняття та види наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •40. Поняття та судність позовного провадження. Понятят позову. Елементи позову.
- •41. Право на позов. Передумови права на позов і умови здійснення права на позов.
- •42. Види позовів. Об’єднання та роз’єднання позовів.
- •45. Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх види.
- •Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.
- •46. Зустрічний позов. Порядок і умови пред’явлення зустрічного позову.
- •47. Забезпечення позову . Підстави , види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову
- •48. Підготовка справи до судового розгляду та її значення. Попередне судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення
- •49. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судовв повістки та оголошення про виклик в суд.
- •1. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи.
- •2. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.
- •50. Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
- •51. Роль головуючого в судовому засідання. Заходи процесуального примусу.
- •52. Заміна позову . Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
- •53. Процесуальний порядок розгляду судової справи по суті. Судові дебати.
- •54. Фіксування цп
- •56. Зупинення провадження у справі: підстави , процесуальний порядок, правові наслідки.
- •57. Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду.
- •58. Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки. (пит. 57)
- •59. Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
- •60. Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати
- •Судовий розгляд у суді касаційної інстанції закінчується ухваленням рішення суду або постановленням ухвали. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
- •61. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення
- •62. Зміст судового рішення
- •63. Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду.
- •64. Законна сила судового рішення. Порядок набрання рішення суду законної сили. Правові наслідки набрання рішення суду законної сили
- •65. Ухвали суду першої інстанції, їх види
- •66. Умови та порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення
- •67. Поняття та зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства
- •74. Порядок розгляду судами справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
- •75. Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •76. Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Субєкти та об’єкти апеляційного оскарження.
- •80. Повноваження суду апеляційної інстанції, Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
- •81. Підстави для скасування рішення суду 1 інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без руху.
- •82. Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •83. Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Субєкти права касаційного оскарження Обєкти.
- •84. Порядок і строки касаційного оскарження . Форма та зміст касаційної скарги.
- •85. Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції Порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- •2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
- •86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- •87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- •89. Провадження з перегляду судових рішень всу підставви, порядок оскарження. Повноваження всу при прегляді судових рішень.
- •90. Підстави перегляду судових рівшень у зв’язку з нововиявленними обставинами. Видмінність ново виявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
49. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судовв повістки та оголошення про виклик в суд.
1. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи.
2. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.
1. Підготовка справи до судового розгляду має важливе значення для забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Адже, належне проведення всіх необхідних процесуальних дій дає можливість уникнути відкладення розгляду справи та своєчасно поновити порушені права і законні інтереси громадян та організацій.
Законом не передбачено строку, протягом якого суд готує справу до розгляду і дає можливість йому самостійно визначати готовність справи в кожному конкретному випадку.
2. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 05.03.1977р. “Про підготовку цивільних справ до судового розгляду” суддя може визнати закінченою підготовку справи до судового розгляду, коли будуть проведені всі дії, необхідні для її розгляду: уточнено всі вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, вирішено питання про необхідні докази і осіб, які беруть участь у справі.
В цьому разі суддя постановляє ухвалу, де зазначає всі підготовчі дії, що мали місце в даній стадії процесу, і визначається дату та час розгляду справи справи в межах 15 календарних днів.
Місцем судового розгляду, як правило, є приміщення відповідного суду. Визначення ж часу проведення судового засідання обумовлюється рядом факторів. По-перше, слухання справи повинно бути призначено в межах строків, встановлених ст.ст. 129, 157 ЦПК, тобто протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а слухання справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів та попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. По-друге, при визначенні дати судового засідання має бути врахований час об’єктивно необхідний для вручення повісток про виклик учасників процесу до суду та їх можливості підготуватися до участі в справі та з’явитися в суд. Явка осіб в судове засідання та можливість участі цих осіб в дослідженні доказів залежить від своєчасного їх поінформування про час і місце розгляду справи чи вчинення певної процесуальної дії. Так, наприклад, згідно із ст. 74 ЦПК але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання. Взагалі ЦПК (глава 7 розділ І) передбачає дві форми доведення до відома учасників процесу їх права чи обов'язку з’явитися в суд: судове повідомлення та судовий виклик. Судове повідомлення носить інформативний характер, тобто являє собою інформування осіб, які беруть участь у справі, про вчинення процесуальних дій по справі, в яких участь цих осіб не є обов'язковою. Повідомляються, як правило, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, адже їх явка до суду становить, як правило, право цих учасників цивільного процесу, а не обов'язок. Судовий виклик – це вимога з’явитися до суду, котра адресується тим учасникам цивільного процесу, які зобов’язані з’явитися до суду. Ця вимога може стосується свідків та інших осіб, які сприяють здійсненню правосуддя. Судові виклики та повідомлення провадяться повістками. Судові виклики надсилаються судовими повістками про виклик, судові повідомлення – судовими повістками повідомленнями. Повістки надсилаються за адресою, вказаною самими сторонами або іншими учасниками справи, рекомендованим листом із повідомленням про вручення або через кур'єрів. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час i місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти i перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Повістка надсилається окремо кожній особі, якій адресований виклик чи повідомлення. Виклики у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення – особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. В повістці про виклик зазначаються: 1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка; 2) найменування та адреса суду; 3) зазначення місця, дня i часу явки за викликом; 4) назва справи, за якою робиться виклик; 5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач); 6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення – про потребу дати особисті пояснення; 7) у разі необхідності – пропозиція особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази; 8) обов'язок особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату; 9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), а також про обов'язок повідомити суд про причини неявки. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назва справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день i час її вчинення, а також вказівку про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження. Для того, щоб суд володів інформацією про одержання повістки, повідомлення, адресатом разом з повісткою надсилається зворотна розписка. Повістки про виклик,адресовані фізичним особам, вручаються їм особисто. При одержанні повістки останні ставлять свій підпис на зворотній розписці. Після цього розписка підлягає поверненню до суду з зазначенням часу її одержання адресатом. Повістка, адресована юридичним особам вручається відповідній службовій особі, яка також розписується про її одержання на зворотній розписці. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких – через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності – відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. Судова повістка вважається врученою, якщо її вручено представникові адресата. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Коли повістка відправляється поштою, вона надсилається за адресою вказаною у позовній заяві, тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані згідно із ст. 77 ЦПК повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження справи. За відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає. В окремих випадках суд зобов’язаний вжити заходів щодо розшуку відповідача. Так, відповідно до ст. 78 ЦПК якщо місце фактичного перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, невідоме, суд оголошує його розшук. Розшук відповідача провадиться за ухвалою суду органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.
Стаття 74. Судові повістки
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки- повідомлення — особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення — завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.
Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам — підприємцям — за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, — за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.
Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 11.05.2010р. № 2167-VI, від 07.07.2010р. № 2453-VI, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)
