Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0898684_E895E_vidpovidi_do_ispitu_z_civilno_pro...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
403.18 Кб
Скачать

30. Речові докази. Процесуальний порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.

Стаття 65. Речові докази

  1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.

  2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

  •  

1. Відповідно до ч. 1 коментованої статті речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Вони виступають у первинному вигляді і сприймаються візуальним шляхом або їх зміст може бути встановлений за допомогою експертизи. Похідні речові докази застосо­вуються в обмежених випадках як копії, зліпки, відбитки зовнішніх, поверхових властиво­стей первинних речових доказів. Отже, в речових доказах поєднуються, як правило, про­цесуальна форма і джерело відомостей про факти. Речові докази в судовій практиці в цивільних справах використовуються обмежено і в основному виступають як предмети спору. «Непопулярність» інших речових доказів зу­мовлена тим, що законом не передбачено процесуальної форми їх виявлення та фіксації. Тому сторона, яка подає докази, як правило, не може довести, що саме цей речовий доказ є належним.

  1. Щодо порядку зберігання речових доказів див. коментар до ст. 139 ЦПК.

Щодо огляду речових доказів в місці їх знаходження див. коментар до ст. ст. 140 та 141 ЦПК. Порядок повернення речових доказів, визначено статтею 142 Кодексу. Порядок огляду речових доказів в судовому засіданні встановлено статтею 187 ЦПК.

  1. Частина 2 коментованої статті до речових доказів відносить також магнітні, елект­ронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Дана норма є новелою цивільного законодавства, оскільки ЦПК УРСР 1963 року чітко не передбачав до якого із засобів доказування належали аудіо- та відеозапис. Порядок відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису та їх дослідження визна­чено статтею 188 ЦПК України.

  1. Окремі питання роботи з речовими доказами визначено Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації Украї­ни від 27.06.2006 № 68, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 липня 2006 р. за № 860/12734.

Речові докази в цивільних справах, що подані сторонами, іншими учасниками процесу чи витребувані судом, зберігаються в справі або за окремим описом здаються працівником апарату суду в камеру схову речових доказів суду. Для зберігання речових доказів у суді обладнується спеціальне приміщення (сховище) зі стелажами, решітками на вікнах, оббитими металом дверима, охоронною та протипоже­жною сигналізацією. У разі відсутності такого приміщення виділяється спеціальне схови­ще (сейф, металева шафа достатнього розміру). Для роботи з речовими доказами (зберігання, обліку тощо) наказом голови суду призначається працівник апарату суду. Доступ до приміщення (сховище) для зберігання речових доказів можливий лише в присутності працівника апарату суду, відповідально­го за роботу з ними. У разі його відсутності доступ до приміщення (сховища) можливий тільки в присутності голови суду, у якого повинен бути дублікат ключа від цього примі­щення (сховища). У таких випадках складається акт, у якому відображається, у зв'язку з чим і які саме об'єкти вилучені з приміщення (сховища) або поміщені в ньому. Акт пе­редається працівникові апарату суду, на якого наказом голови суду покладені обов'язки щодо роботи з речовими доказами, для внесення відповідних записів у книгу обліку ре­чових доказів. Для обліку речових доказів у суді ведеться журнал обліку речових доказів, який збері­гається в особи, відповідальної за роботу з речовими доказами. Ведення журналу обліку речових доказів здійснюється за правилами ведення документів суворої звітності. Кожний аркуш журналу нумерується, журнал прошнуровується і скріплюється гербовою печат­кою, а також підписом голови суду. Після набрання рішенням законної сили речові докази повертаються особам, від яких були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речові докази. У разі передання справи та речових доказів в інший суд або прокуратуру про кожний з таких речових доказів робиться запис у журналі обліку речових доказів. До матеріалів справи долучаються акти про знищення речових доказів, розписки осіб, яким повернуто речові докази, виконавчі листи, постанови у справах про адміністративні правопорушення разом з відмітками про повне виконання судового рішення. Акти про знищення речових доказів, долучені до матеріалів судових справ, мають обов'язково за­тверджуватися керівником органу (установи, підприємства), що проводив знищення, з відбитком гербової печатки органу (установи, підприємства).

Стаття 187. Дослідження речових доказів

1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засі­дання.