
- •Глава 6. Міжнародний рух капіталу Ключові поняття
- •6.1. Теорії руху чинників виробництва
- •6.2. Сутність та форми міжнародного руху капіталу
- •6.3. Прямі іноземні інвестиції
- •6.3.1. Суть та причини прямих іноземних інвестицій (піі)
- •6.3.2. Форми піі. Технологічний трансфер
- •6.3.3. Наслідки прямих іноземних інвестицій
- •6.3.4. Основні тенденції розвитку ринку прямих іноземних інвестицій
- •6.3.5. Проблеми і перспективи піі в Україні
- •Крим, 4%
- •6.4. Міжнародний кредит
- •6.4.1. Сутність міжнародного кредиту
- •6.4.2. Основні форми міжнародного кредиту
- •6.4.3. Сучасні форми міжнародного кредитування
- •6.4.4. Структура світового ринку позичкового капіталу
- •6.4.5. Інституціональна структура міжнародного кредиту. Міжнародні фінансові центри
- •6.4.6. Світова криза заборгованості. Проблеми зовнішньої заборгованості України
- •Глава 7. Міжнародна міграція робочої сили
- •7.1. Причини міжнародної міграції робочої сили
- •7.2. Основні етапи міжнародної міграції
- •IV етап розвитку міжнародної міграції робочої сили розпочався після Другої світової війни і триває понині.
- •7.3. Сучасні центри притягання робочої сили
- •7.4. Наслідки переміщення трудових ресурсів
- •7.5. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Міжнародна Організація Праці
- •Глава 8. Міжнародна передача технологій
- •8.1. Сутність і форми міжнародного технологічного обміну
- •II. Нематеріальні види технологій:
- •8.2. Особливості міжнародного технологічного обміну в сучасних умовах
- •8.3. Міжнародна торгівля ліцензіями
- •8.5. Міжнародне регулювання ринку технологій
- •8.6. Особливості міжнародного технологічного обміну в Україні
6.3.5. Проблеми і перспективи піі в Україні
Іноземні інвестиції відіграють важливу роль в будь - якій економіці, і українська не є винятком. Важливо, що вони не лише дозволяють певною мірою компенсувати дефіцит національних коштів, але й є провідником сучасних технологій виробництва та управління, своєрідною "перепусткою" на світові ринки товарів, капіталів та технологій.
За даними Державного комітету статистики, в 2003 р. в економіку України іноземними інвесторами було вкладено 1319, 9 млн. дол., у т.ч. з держав СНД надійшло 69,0 млн. дол. (5,2% загального обсягу), з інших країн світу - 1250,9 млн. дол. (94,8%). Основними формами залучення капіталу були грошові вкладення, які становили 754,3 млн. дол. (57,1% вкладеного обсягу) та внески у формі рухомого й нерухомого майна - 483,6 млн. дол. (36,6 %).
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.01.2004 р. становив 6657,6 млн. дол., або 140 дол. на одного мешканця України.
З початку 2003 р. прямі іноземні інвестиції зросли на 21,7%. Інвестиції надійшли з 114 країн світу. Найбільші обсяги накопиченим підсумком були внесені нерезидентами з таких країн:
США - 1074,8 млн. дол. (16,1% загального обсягу); Кіпру-779,2 млн. дол. (11,7%);
Великої Британії - 686,1 млн. дол. (10,3%);
Нідерландів - 463,9 млн. дол. (7,0%);
Німеччини - 441,4 млн. дол. (6,6%);
Віргінських Островів (Британських) - 381,1 млн. дол. ( 5,7%);
Російської Федерації - 377,6 млн. дол. (5,7%); ; Швейцарії - 319,5 млн. дол. (4,8);
Австрії - 252,1 млн. дол. (3,8%).
Ці дев'ять країн забезпечили 71,7% загального обсягу прямих інвестицій в економіку України.
Статистичні спостереження за прямими інвестиціями здійснюються в Україні з 1994 р. З середини 90-х років і аж до 2002 р. динаміка іноземного інвестування в Україну характеризується спадаючими темпами приросту; з 2002 р. темпи вкладання ПІІ мають тенденцію до зростання.
Інвестиції з України за кордон дуже незначні за обсягом і нерівномірні за роками вкладення ( табл. 12).
Таблиця 12. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україні
(млн. дол. США, наростаючим підсумком)
Роки
|
1994
|
1995
|
1996
|
1997
|
1998
|
І999
|
2000
|
2001
|
2002
|
2003
|
ПІІ в Україну, % приросту
|
483,5
|
896,9 85,5
|
1438,2 60,4
|
2063,6 43,5
|
2810,7 36,2
|
3281,8 16,8
|
3875,0 18,1
|
4555,3 17,6
|
5471,8 20,1
|
6657,6 21,7
|
ПІІ з України, % приросту
|
20,2
|
84,1
|
97,4 15,8
|
127,5 30,9
|
97,5 -23,6
|
98,5 1,0
|
170,3 72,9
|
155,7 8,6
|
144,3 7,4
|
163,5 13,3
|
Найбільші обсяги іноземних інвестицій вкладаються в ті сфери економіки, які гарантують швидке обернення капіталу. Інвестиційне привабливими в Україні залишаються підприємства оптової торгівлі та посередництво у торгівлі -996,3 млн. дол. (15,0% загального обсягу інвестицій), підприємства харчової промисловості та переробка сільськогосподарської продукції - 988,3 млн. дол. (14,8%), машинобудування - 9,0%, транспорт і зв'язок - 8,0% (мал. 2).
Мал. 2. Галузевий розподіл прямих іноземних інвестицій в Україні станом на 01.01.2004р., %
Вкладаючи інвестиції в Україну, іноземні компанії та банки переслідують різні цілі, серед яких можна виокремити такі:
• одержання високої норми прибутку при створенні виробництв по випуску продукції, дефіцитної в Україні, чи ціни на яку в Україні значно вищі від світових;
• використання факторів виробництва, ціна яких в Україні нижча від світової: порівняно дешева (але кваліфікована) робоча сила, низька ціна на деякі види сировини;
• використання порівняно багатих родовищ корисних копалин та інших природних ресурсів, розроблення яких в Україні дешевше, ніж в інших країнах;
• залучення українських підприємств у технологічні ланцюжки іноземних компаній, що звичайно досягається придбанням українських постачальників сировинних ресурсів і напівфабрикатів;
• придбання потенційно ефективних українських підприємств (звичайно експортоорієнтованих) за низькою ціною з метою одержання високого прибутку після обмежених інвестицій у створення системи збуту, проведення маркетингу і реструктуризації номенклатури виробленої продукції;
• просування на український ринок своєї продукції: створення торговельне - збутової мережі, складальних виробництв, сервісних підприємств, упровадження своїх стандартів на українському ринку, до інвестицій такого типу підштовхують і високі митні збори;
• використання морально застарілого чи екологічно шкідливого устаткування, яке неможливо ефективно використовувати в розвинутих країнах. Випуск застарілої продукції, технологія виробництва якої добре відпрацьована;
• інвестування коштів українського походження під виглядом іноземних, щоб мати більше можливостей для захисту капіталу від дії влади.
Перші іноземні компанії, що почали цілеспрямоване впровадження в український ринок, - це найбільші ТНК, що роблять недорогу продукцію масового попиту. Як приклади можна навести МсDоnаld's, Соса-Соlа та ін. Після масових постачань товарів такі компанії звичайно приступають до їх виробництва в середині країни. Це диктується високим митом і необхідністю розміщувати виробництво ближче до споживачів.
Як і раніше, такі ключові галузі, як металургія та хімічна, не - привабливі для іноземного інвестора.
Іноземні інвестиції, за даними на 01.01.2004 р., вкладено в 9442 підприємства. Значний потік інвестицій іде в найрозвинутіші регіони України (Київ, Київську, Донецьку, Одеську, Дніпропетровську області; мал. 3).
Розподіл прямих іноземних інвестицій в Україні за регіонами станом на 01.01.2004 р.,%