Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Роздил IІI.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
693.25 Кб
Скачать

6.3.5. Проблеми і перспективи піі в Україні

Іноземні інвестиції відіграють важливу роль в будь - якій економіці, і українська не є винятком. Важливо, що вони не лише дозволяють певною мірою компенсувати дефіцит національних коштів, але й є провідником сучасних технологій виробництва та управління, своєрідною "перепусткою" на світові ринки товарів, капіталів та технологій.

За даними Державного комітету статистики, в 2003 р. в економіку України іноземними інвесторами було вкладено 1319, 9 млн. дол., у т.ч. з держав СНД надійшло 69,0 млн. дол. (5,2% загального обсягу), з інших країн світу - 1250,9 млн. дол. (94,8%). Основними формами залучення капіталу були грошові вкладення, які становили 754,3 млн. дол. (57,1% вкладеного обсягу) та внески у формі рухомого й нерухомого майна - 483,6 млн. дол. (36,6 %).

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.01.2004 р. становив 6657,6 млн. дол., або 140 дол. на одного мешканця України.

З початку 2003 р. прямі іноземні інвестиції зросли на 21,7%. Інвестиції надійшли з 114 країн світу. Найбільші обсяги накопиченим підсумком були внесені нерезидентами з таких країн:

США - 1074,8 млн. дол. (16,1% загального обсягу); Кіпру-779,2 млн. дол. (11,7%);

Великої Британії - 686,1 млн. дол. (10,3%);

Нідерландів - 463,9 млн. дол. (7,0%);

Німеччини - 441,4 млн. дол. (6,6%);

Віргінських Островів (Британських) - 381,1 млн. дол. ( 5,7%);

Російської Федерації - 377,6 млн. дол. (5,7%); ; Швейцарії - 319,5 млн. дол. (4,8);

Австрії - 252,1 млн. дол. (3,8%).

Ці дев'ять країн забезпечили 71,7% загального обсягу прямих інвестицій в економіку України.

Статистичні спостереження за прямими інвестиціями здійснюються в Україні з 1994 р. З середини 90-х років і аж до 2002 р. динаміка іноземного інвестування в Україну характеризується спадаючими темпами приросту; з 2002 р. темпи вкладання ПІІ мають тенденцію до зростання.

Інвестиції з України за кордон дуже незначні за обсягом і нерівномірні за роками вкладення ( табл. 12).

Таблиця 12. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україні

(млн. дол. США, наростаючим підсумком)

Роки

1994

1995

1996

1997

1998

І999

2000

2001

2002

2003

ПІІ в

Україну, % приросту

483,5

896,9 85,5

1438,2 60,4

2063,6 43,5

2810,7 36,2

3281,8 16,8

3875,0 18,1

4555,3 17,6

5471,8 20,1

6657,6 21,7

ПІІ з України, % приросту

20,2

84,1

97,4 15,8

127,5 30,9

97,5 -23,6

98,5 1,0

170,3 72,9

155,7 8,6

144,3 7,4

163,5

13,3

Найбільші обсяги іноземних інвестицій вкладаються в ті сфери економіки, які гарантують швидке обернення капіталу. Інвестиційне привабливими в Україні залишаються підприємства оптової торгівлі та посередництво у торгівлі -996,3 млн. дол. (15,0% загального обсягу інвестицій), підприємства харчової промисловості та переробка сільськогосподарської продукції - 988,3 млн. дол. (14,8%), машинобудування - 9,0%, транспорт і зв'язок - 8,0% (мал. 2).

Мал. 2. Галузевий розподіл прямих іноземних інвестицій в Україні станом на 01.01.2004р., %

Вкладаючи інвестиції в Україну, іноземні компанії та банки переслідують різні цілі, серед яких можна виокремити такі:

• одержання високої норми прибутку при створенні виробництв по випуску продукції, дефіцитної в Україні, чи ціни на яку в Україні значно вищі від світових;

• використання факторів виробництва, ціна яких в Україні нижча від світової: порівняно дешева (але кваліфікована) робоча сила, низька ціна на деякі види сировини;

• використання порівняно багатих родовищ корисних копалин та інших природних ресурсів, розроблення яких в Україні дешевше, ніж в інших країнах;

• залучення українських підприємств у технологічні ланцюжки іноземних компаній, що звичайно досягається придбанням українських постачальників сировинних ресурсів і напівфабрикатів;

• придбання потенційно ефективних українських підприємств (звичайно експортоорієнтованих) за низькою ціною з метою одержання високого прибутку після обмежених інвестицій у створення системи збуту, проведення маркетингу і реструктуризації номенклатури виробленої продукції;

• просування на український ринок своєї продукції: створення торговельне - збутової мережі, складальних виробництв, сервісних підприємств, упровадження своїх стандартів на українському ринку, до інвестицій такого типу підштовхують і високі митні збори;

• використання морально застарілого чи екологічно шкідливого устаткування, яке неможливо ефективно використовувати в розвинутих країнах. Випуск застарілої продукції, технологія виробництва якої добре відпрацьована;

• інвестування коштів українського походження під виглядом іноземних, щоб мати більше можливостей для захисту капіталу від дії влади.

Перші іноземні компанії, що почали цілеспрямоване впровадження в український ринок, - це найбільші ТНК, що роблять недорогу продукцію масового попиту. Як приклади можна навести МсDоnаld's, Соса-Соlа та ін. Після масових постачань товарів такі компанії звичайно приступають до їх виробництва в середині країни. Це диктується високим митом і необхідністю розміщувати виробництво ближче до споживачів.

Як і раніше, такі ключові галузі, як металургія та хімічна, не - привабливі для іноземного інвестора.

Іноземні інвестиції, за даними на 01.01.2004 р., вкладено в 9442 підприємства. Значний потік інвестицій іде в найрозвинутіші регіони України (Київ, Київську, Донецьку, Одеську, Дніпропетровську області; мал. 3).

Розподіл прямих іноземних інвестицій в Україні за регіонами станом на 01.01.2004 р.,%