101. Методи вимірювання ввп, виключення подвійного рахунку.

ВВП — загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, виготовлених у країні протягом певного періоду часу(резидентами та нерезидентами).

ВВП не враховує проміжні товари, що використані для в-ва інших тов. і послуг: сировина, матеріали, електроенерг, паливо.

Для розрахунку ВВП існує три способи:

1)за ДОДАНИМИ ВАРТОСТЯМИ (виробничий метод) Визначає ВВП як суму доданих вартостей, оскільки участь у створенні ВВП бере сектор державного управління. ВВП=сума валових доданих вартостей + чисті податки. Чисті податки визначають як різницю між податками і субсидіями на продукти і імпорт.

2) за ВИТРАТАМИ (метод кінцевого використання). вважається, що вартість виробленого сусп.продукту дорівнює вартості реаліз.прод. Те, що для одних субєктів є витр, для інших є доходом.

ВВП = C+ І_в + G+ NE

C - споживчі витр. домгосп на купівлю товарів і оплату послуг

І_в - валові приватні інвестиції, витрати п-ва на заміщення зношеного в процесі в-ва капіталу і на його розширення

G - витр. Держави, які фінансуються з бюджетів на утримання держ. сектору, реалізацію держ. інвест. програм (у формі закупівель продуктів і послуг)

NE - чисті витр. закордону

3) За ДОХОДАМИ (розподільчий метод) ВВП визначається як сума первинних доходів макроек. суб..

ВВП =W+i+r+p+A+T

W — зарплата найманих працівників разом; і — відсотки і дивіденди, які отримують власники акцій, облігацій... ; r — рентні доходи, які отримують власники майна від передавання його в оренду; р — прибуток, який отримують підприємства усіх форм власності і господарювання; А — амортизаційні відрахування; Т — непрямі податки, які входять до складу ціни товарів (ПДВ, акциз, мито).

Показник ВВП не враховує результати діяльності фінансового сектору, продаж товарів, які були у вжитку, а також тіньові схеми і операції.

102. Фактори та темпи економічного зростання. Проаналізуйте умови економічного зростання в Україні за останні 5 років.

Економічне зростання – це процес збільшення товарів та послуг, які виробляє національна економіка, це збільшення реального обсягу ВВП і НД. Економічне зростання проявляється в тому, що збільшується виробництво ВНП і національного доходу, зростає зайнятість населення в суспільному виробництві. Економічне зростання вимірюється двома способами: 1) збільшенням загального обсягу реального ВНП або НД в цілому і в розрахунку на душу населення протягом певного часу (за рік); у грошових показниках; 2) збільшенням ВНП чи НД в розрахунку на душу населення в процентах, тобто темпами приросту.

Якщо немає зростання вказаних економічних показників у розрахунку на душу населення, то таке зростання не забезпечує підвищення життєвого рівня населення. При застосуванні обох способів економічне зростання вимірюється річними темпами в процентах.

Наприклад, якщо ВНП одного року становив 200 млрд. грн. а наступного — 210 млрд., то темп зростання становитиме 10/200*100%=5%

Розрізняють два типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний). Екстенсивний тип полягає в тому, що збільшення обсягу виробництва досягається в основному за рахунок залучення у виробництво додаткових трудових, матеріальних та фінансових ресурсів при незмінній продуктивній силі праці. Інтенсивний тип має місце тоді, коли збільшення обсягу виробництва відбувається за рахунок раціонального використання всіх видів ресурсів. Воно пов'язане з упровадженням нових технологій і підвищенням продуктивності праці.

До основних факторів зростання переважно відносять такі: працю (кількість і якість трудових ресурсів); землю (кількість і якість природних ресурсів); капітал (капіталовкладення або інвестиції) з урахуванням технічного рівня засобів виробництва, який забезпечується науково-технічним прогресом; підприємницькі здібності. їх розуміють не тільки як господарську діяльність підприємців,

До екстенсивних факторів належать: збільшення обсягу інвестицій при наявному рівні техніки;збільшення кількості працівників; збільшення обсягу використовуваної сировини, матеріалів, палива.

До інтенсивних факторів належать: прискорення науково-технічного прогресу (упровадження нової техніки і технологій шляхом оновлення основного капіталу); підвищення кваліфікації працівників; поліпшення використання основних і оборотних фондів; поліпшення організації виробництва.

Динаміка економічного зростання України за останні 5 років.Протягом десятиліття з 1998 по 2007 р. економіка України зростала вражаючими темпами. Період динамічного розвитку української економіки пройшов, і темпи її зростання сповільнилися. Причина цього - не лише світовий економічний спад, але і ряд серйозних структурних змін в економіці країни, які будуть значно перешкоджати її відновленню в довгостроковій перспективі. Скорочення трудових ресурсів, застарілі виробничі потужності, загострення міжнародної конкуренції - всі ці фактори негативно позначаються на розвитку секторів, де раніше спостерігалося стійке зростання. Однак, якщо Україна зосередить зусилля на підвищенні продуктивності та створенні умов для реалізації потенціалу зростання в ряді секторів, вона зможе зміцнити економіку і знову впевнено встати на шлях сталого економічного розвитку.

У першому півріччі 2009 р. ВВП впав майже на 20% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. Обсяги будівництва зменшилися більш ніж удвічі, майже наполовину скоротився експорт, причому в числі найбільш постраждалих секторів промисловості виявилися чорна металургія, хімічна промисловість, енергетичний сектор і транспортне машинобудування.

Для того щоб забезпечити стійке зростання ВВП на тлі безлічі стоять перед Україною проблем, їй слід в першу чергу розвивати сектора економіки, що володіють значним потенціалом зростання, і домагатися більш ефективного використання трудових ресурсів.

Логістика. Україна має потенціал розвитку послуг у сфері логістики, особливо в галузі вантажних автомобільних перевезень. Дії в двох напрямках - спрощення митних процедур та покращення якості доріг - здатні підвищити привабливість транзиту через Україну в якості головного маршруту хоча б у відношенні частини перевезень між півднем Росії і європейськими країнами. Крім того, є можливості розвитку транзитних перевезень з півночі на південь між пунктами в Росії і портами Чорного моря, за умови ліквідації вузьких місць на великих магістралях, залізницях і в допоміжній інфраструктурі. Зростання в цьому секторі призведе до створення нових робочих місць, як у самій транспортній галузі, так і в сегменті обслуговування транспортних засобів, будівництва та ремонту інфраструктурних споруд та роздрібної торгівлі вздовж найбільших транзитних маршрутів.

Туризм. Кількість туристів, що приїжджають в країну, вже зараз досить високо. Проте кожен з них витрачає в середньому всього 200 дол США за відвідування, що в кілька разів менше, ніж в інших європейських країнах, і в два рази менше, ніж в Росії. Системний розвиток туристичних зон світового класу з готелями, відповідними світовим стандартам, упорядкованими прибережними комплексами і всієї супутньої туристичної та торговельної інфраструктурою може збільшити середню суму витрат на одного туриста як мінімум до рівня Росії та Східної Європи. Завдяки цьому оборот може зрости на 5-10 млрд. дол США, а кількість робочих місць - на 150-300 тис. Однак реалізація цих заходів вимагатиме від уряду України й місцевої влади значних зусиль, оскільки сьогодні туристська діяльність зводиться до обслуговування туристів в індивідуальному порядку. Одних зусиль підприємців буде недостатньо - необхідна програма розвитку туризму, заснована на передовому світовому досвіді. Це є ключовою умовою розвитку, в тому випадку якщо Україна поставить перед собою завдання отримати вигоду з наявного потенціалу туристичного бізнесу.