6.Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія

Суб'єктами макроаналізу виступають:

1.СЕКТОР ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ містить усі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб. Домашні господарства проявляють три основних види економічної активності: пропонують фактори в-ва на ринку ресурсів, отримують дохід, споживають і заощаджують частки отриманого доходу, створюють попит на ринку благ.

2.ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ СЕКТОР - це сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни (мета діяльності фірм - отримання прибутку). ек активність: пред'являє попит на фактори в-ва на ринку ресурсів, пропонує результати своєї діяльності на ринку благ отримання за це дохід, інвестує.

3.ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР - містить усі державні інститути та установи. Основні цілі державного сектору - задоволення потреб у суспільних благах, а не отримання прибутку; зростання суспільної продуктивності праці та зниження витрат домогосподарств на споживання. Основне завдання держави - створення суспільних благ, які надходять споживачам «безоплатно» (безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної, соціальної та виробничої інфраструктур). Активність: в-во сусп. Благ на безоплатній(чисті) або платній основі(змішані); виявлення попиту на ринку ресурсів; первинна пропозиція грошей; стягнення податків; інвестування.

4.СЕКТОР ЗАКОРДОН містить усі економічні суб'єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути. Цей сектор здійснює обмін ресурсами,товарами, послугами, нац. валютами

7. Макроекономічні моделі: сутність та типи

МАКРОЕК МОДЕЛІ - це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному вигляді. Створити модель - це означає знайти функцію, яка пов'язує ендогенні та екзогенні змінні макромоделі.

Ендогенні змінні - це величини, що визначаються в результаті розв'язання моделі (наприклад: величина реальн нац доходу, рівень зайнятості, ставка реальної за бітної плати, реальна ставка процента, рівень цін).

Екзогенні змінні - це величини, що знаходяться поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва, харак поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків, ста оподаткування (Т), державні витрати (С), величина пропозиції грошей).

ТИПИ МАКРОМОДЕЛЕЙ

Залежно від конкретних завдань дослідження застосовуються різні типи моделей.

Визначення типу макромоделі може базуватися на основі різних критеріїв:

• за способом подання досліджуваного процесу або явища: логічні, графічні та ек-матем;

• за тривалістю досліджуваного процесу - на короткострокові та довгострокові;

• за кількістю задіяних в аналізі економічних суб'єктів – на прості та повні (ускладнені(+посередники)) моделі.

Прості містять 2 суб'єкти - сектор домгосподарств та підприємницький сектор;

Повні моделі враховують вплив державного сектору макроекономічні процеси;

• за ступенем охоплення сектору закордон: закриті та відкриті.

Закриті моделі включають тільки 3 суб'єкти - сектор домашніх господарств, підприємницький сектор та державний сектор - і не враховують впливу закордону національну економіку;

Відкриті моделі враховують вплив сектору закордон на національну економіку і зображують взаємозв'язок чотирьох макроекономічних суб'єктів - домашніх господарств, підприємницького сектору, державного сектору і сектору закордон;

• за характером відображення фактора часу: на статичні і динамічні.

Статичні моделі фіксують економічний процес на початку та в кінці певного періоду і не зображують перехід від одного стану до іншого;

Динамічні моделі зображують економічні процеси з урахуванням фактора часу.

Названі типи моделей можуть бути зображені чотирма способами: алгебраїчним, графічним, табличним та у вигляді бухгалтерських рахунків.