69. Причини і основні напрямки міжнародної трудової міграції. Проблеми трудової міграції в Україні.

Понад 20 млн. українців постійно проживають за межами своєї країни і є вже громадянами ін держав. За даними загальнонаціонального соціологічного моніторингу, на сьогодні в потоках тимчасової трудової міграції за кордон найбільш широко представлено населення малих міст (33% виявлених домогосподарств мігрантів) та сільської місцевості (28%).Метою виїзду є підвищення добробуту, вирішення житлового питання, фінансування навчання, відкриття власної справи, удосконалити знання іноземної мови.

Трудова міграція не сприяє наповненню пенсійного і соц фондів через відсутність відрахувань від зарплати заробітчан. Вона призводить до втрати кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем проф підготовки виконують за кордоном малокваліфіковану роботу. Щорічно в країну від мігрантів надходить 4,5млрд.дол. на рік, що перевищує суму іноземних інвестицій.. Ще однією тенденцією є відтік грошей, зароблених українськими мігрантами, з українських банків в західні. Зростаючими є проблеми зменш населення працездатного віку і збільш навантаження на нього.

Мі­грація роб сили - переміщення працездатного населення за межі нац. кордонів з меток пошуку роботи, поліпшення умов життя. Міграційне сальдо - різниця між емігрантами та іммігрантами.

Причини міжнародної трудової міграції: ЕКОНОМІЧНІ: зниження попиту на низькокваліфіковану робочу силу надмірне зростання її пропозиції; зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістії у США, Західній Європі; міждержавні відмінності в зар платі; диференціація попиту на роб силу; відмінності у рівнях життя населення в різних країнах; нерівномірність інвестиційни хпроцесів. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ:демографічні, політико-правові, релігійні, національні, культурні, сімейні, психологічні, екологічні.

Напрямки міграції: Європа, Азія, країни Центр. Америки - США, Канада. Країни Сх. Європи, колишнього СРСР, Арабські країни – Середземномор’я, Зх Європа. Країни Пн. І Пд-Сх Азії – Високорозвинені країни. Індія, Пакистан - Саудівська Аравія, Ку­вейт, Оман, князівства Перської затоки. Форми міжнар труд міграції: безповоротна, тимчасова, сезонна; маятникова. Особливості міграційних процесів у сучасних умовах: поширення міграц процесів майже на всі краї­ни світу; пожвавлення маятникової міграції; пошир міграції науково-технічних кадрів; зростання частки молоді у труд міграції; посилення тенденції «втеча умів» з країн з перехідними економіками та країн, що розвиваються, у розвинені країни; поширення обсягів нелегальної міграції .

70.Розрахунок національного доходу у відкритій економіці. Вплив чистого експорту на ВВП. Серед усіх видів зовн.ек.діяльності безпосередній вплив на ВВП справляє зовн.торгівля. Вона вносить зміни в сукупні видатки й умови екон.рівноваги.

Згідно з методом “видатки-випуск” модель екон.рівноваги набирає такого вигляду: Y= C+I+G+NX. Зовн.торгівля також вносить зміни у вилучення та ін’єкції. Вилучення доповнюються імпортом (М), а ін’єкції – експортом (Х). Звідси модель екон.рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” набирає вигляду: (Y-T-C)+(T-G)-I=M+X , або S-I=NX.

В ажливим чиником, який впливає на ВВП, є чистий експорт:

Тут представлена граф.залежність ВВП від чистого експорту за допомогою моделі “витрати-випуск”. На цьому рисунку сукупні витрати спочатку розглядаються в умовах закритої економіки (Е1). Перетин ліній цих витрат з бісектрисою в точці Т1 визначає рівнов.ВВП, який дорів.У1. Тепер припустімо, що чистий експорт є позитивним. За цих умов експорт перевищує імпорт. Це означає, що інші країни доповнюють вн.сукуп.витрати на вир-во нашого ВВП на величину чистого експорту. Внаслідок цього сукуп.витрати збільшились і будуть дорівнювати Е2. Перетин ліній цих витрат з бісектрисою в точці Т2 озн., що рівнов.ВВП збільшився до У2. Отже, позитивний чистий експорт збільшує сукуп.витрати порівняно з їх величиною в закритій економіці і таким чином викликає зростання ВВП.

Між чистим експортом і ВВП існує пряма мультиплікативна залежність. Але в умовах відкритої економіки мультиплікатор видатків враховує ще один канал вилучень – імпорт. Щоб врахувати вплив імпорту на мультиплікатор, слід спиратися на гран.схильність до імпорту (q): . Тоді мультиплікатор видатків:

71. Фактори, які визначають номінальні та реальні обмінні курси в Україні. Обмін валют і розрахунки між державами здійснюється на підставі валютного курсу.Вал курс-це ціна гр одиниці країни, виражена в грошових одиницях інших країн.Валютний паритет – законодавчо встановлене відношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу.Номінальний валютний курс-офіційний курс обміну однієї валюти на іншу. Реальний вал курс-враховує рівень цін в обох країнах

Фактори, які визначають валютний курс

1. Економічні події: А) Валовий національний продукт (ВНП) - є ключовим показником стану економіки і містить у собі в якості складових менш великі економічні індикатори. ВНП = C+I+G+NE. ↑ ВНП – Валютний курс ↑ Ріст ВНП означає загальний гарний стан економіки, зб промислового виробництва, приплив закордонних інвестицій в економіку, ріст експорту. Це приводить до посилення попиту на національну валюту з боку іноземців, що виражається в підвищенні курсу. Б) Зміна продуктивності праці; В) Держ фінансова і грошова політика

2. А) Рівень реальних процентних ставок визначає загальну прибутковість вкладень в економіку країни (відсоток по банківських депозитах, прибутковість по вкладеннях в облігації, рівень сер прибутку).

↑ Процентна ставка – Вал курс↑. Реальні процентні ставки - номінальний відсоток за винятком відсотка інфляції - ростуть повільніше в порівнянні з темпами росту інфляції і ВНП, тому курс валюти може навіть знижуватися. Б) Рівень інфляції, знецінення національної грошової одиниці, виміряється в темпах росту цін. Розрізняють два показники зміни рівня цін: PPІ - індекс зміни виробничих цін; є первинною ознакою інфляції, тому що виробничі ціни включаються в споживчі ціни; CPІ - індекс споживчих цін - показник рівня інфляції. ↓Інфляція - Валютний курс ↑

Одним з індикаторів, що впливають на стан інфляції, є обсяг грошової маси в обороті. Інфляція, викликаючи ріст цін, приводить до зміни курсу валюти по паритеті купівельної спроможності. В ідеальній моделі використовується формування курсу на основі тільки цін торгових операцій між двома країнами. Реальний валютний курс дорівнює курсу по паритеті купівельної спроможності. Вирвавшись з-під контролю, вона знижує ділову активність у країні, зменшує темпи росту ВНП і привабливість вкладень в економіку країни для закордонних інвесторів. 3. Політичні і психологічні фактори, очікування. 4. Попит і пропозиція іноземних валют. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу нац. валюти, бо при цьому збільшується попит на неї з боку зовнішніх боржників. Пасивний платіж баланс спиряє зниженню курсу національної валюти, бо боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань.