
- •1.Обстеження пацієнта в клініці ортопедичної стоматології.
- •2.Основні клінічні методи, що застосовуються при обстеженні пацієнтів.
- •3.Обстеження порожнини рота. Класифікації дефектів за Блеком і Мілікевичем, Бетельманом і Кенеді.
- •4. Допоміжні методи обстеження. Рентгеногафічні методи.
- •5. Допоміжні методи обстеження. Електроміографія.
- •6. Допоміжні методи обстеження. Внутрішньоротовий та позаротовий запис рухів нижньої щелепи.
- •7. Допоміжні методи обстеження. Статичні та динамічні методи оцінки жувальної ефективності.
- •8.Допоміжні методи обстеження. Дослідження оклюзійних співвідношень зубних рядів в порожнині рота та на діагностичних моделях в артикуляторі.
- •9.Анатомо-функціональні особливості будови зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Амортизація та шляхи перерозподілу жувального тиску.
- •10.Анатомо-функціональні особливості жувальних мязів, основна та допоміжна функція. Понняття про синергізм та узгоджений антагонізм жувальних мязів. Рефлекторна регуляція зубощелепного апарату.
- •11.Анатомо-функціональні особливості будови тканин пародонту. Будова зубоясеневого зєднання. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів, клінічне значення.
- •12.Анатомо-функціональні особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи, їх клінічне значення.
- •13.Прикус, фізіологічні та патологічні види прикусу. Ознаки ортогнатичного прикусу
- •14.Функціональна анатомія оклюзійної поверхні зубів. Поняття про опорні та захисні горбки, їх функція. Оклюзійний компас.
- •15.Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії. Фактори оклюзії.
- •16. Центральна оклюзія та центральне співвідношення щелеп - визначення, клінічне значення.Контакти зубів в положенні центральної оклюзії .
- •17. Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в сагітальному напрямку. Співвідношення зубних рядів в положенні передньої оклюзії.
- •19.Апарати, які відтворюють рухи нижньої щелепи - сфери застосування, класифікації, конструктивні особливості.
- •20.Способи переносу діагностичних моделей в артикулятор. Перенос за допомогою лицьової дуги - етапи. Налаштування регульованих артикуляторів на індивідуальну функцію.
- •21.Біль - механізм виникнення, шляхи проведення. Теорії виникнення зубного болю. Види знеболення в стоматологічній практиці. Механізм дії місцево анестезуючих препаратів.
- •22.Види інфільтраційного знеболення в стоматологічній практиці - показання, техніки виконання, інструментарій.
- •23.Провідникове знеболення на верхній щелепі. Показання, техніка виконання, зони знеболення.
- •24. Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
- •25. Сучасні препарати для місцевого знеболення.
- •26. Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання.
- •27. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні).
- •28. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (запаморочення, колапс)
- •29. Загальні ускладнення ін’єкційного знеболення, невідкладні стани (гіпертонічний криз)
- •30. Підготовка порожнини рота до протезування. Вимоги до зубів які використовуються як опорні під коронки та мостоподібні протези.
- •31. Етіологія дефектів твердих тканин зубів та способи їх заміщення. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мілікевичем. Класифікації штучних коронок.
- •32. Показання до протезування штучними коронками. Вимоги до коронок.
- •33. Поняття про маргінальну адаптацію незнімних протезів. Приясневі уступи – мета створення, різновиди.
- •34. Препарування зубів під незнімні конструкції.
- •35. Ретракція ясеневого краю – мета проведення, методики, матеріали та препарати.
- •37. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні штампованих коронок.
- •38. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні пластмасових коронок.
- •39. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні суцільнолитих коронок.
- •40. Матеріалознавство. Відбиткові маси – класифікація, вимоги. Відбиткові ложки.
- •41. Відбіток – визначення; класифікація відбитків. Ускладення при отриманні відбитків та їх профілактика. Моделі, що використовуються в ортопедичній стоматології.
- •42. Матеріалознавство. Гіпс.
- •43. Матеріалознавство. Альгінатні відбиткові маси.
- •44. Матеріалознавство. Силіконові відбиткові маси.
- •46. Показання і протипоказання до протезування штампованими металевими коронками. Клінічні і лабораторні етапи виготовлення.
- •47. Показання і протипоказання до протезування штампованими комбінованими коронками. Клін та лаб етапи виготовлення.
- •49. Показання та протипоказання для пластмасових коронок.Провізорні коронки.
- •51. Суцільнолита металева коронка.
- •52. Виготовлення суцільнолитої комбінованої металевої коронки.
- •53. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штампованими коронками – причини, шляхи усунення.
- •54. Технологія литва в ортопедичній стоматології. Склад та властивості вогнетривких мас, способи компенсації усадки сплавів при литві.
- •55. Матеріалознавство. Основні та допоміжні матеріали, що використовуються при виготовленні суцільнолитих металевих і комбінованих коронок та мостоподібних протезів.
- •56. Матеріалознавство. Сплави металів, що використовуються в ортопедичній стоматології – класифікації та фізико-хімічні властивості.
- •57. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування пластмасовими коронками – причини, шляхи усунення.
- •58. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими коронками – причини, шляхи усунення.
- •Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів
- •60. Клінічні етапи при виготовленні штамповано-паяних м/п.
- •61. Лабораторні етапи виготовлення штамповано- паяних м/п.
- •62. Технологія паяння частин металевих протезів; основні та допоміжні матеріали. Штамповані паяні та безпаєчні мостоподібні протези – технологічні відмінності.
- •64. Клінічні етапи виготовлення суцільнолитого комбінованого м/п.
- •65. Лабораторні етапи виготовлення суцільнолитих комбінованих м/п.
- •66. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штамповано – паяними мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •67. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •68. Фактори, які забезпечують фіксацію незнім. Протезів.
- •69. Цинк-фосфатні цементи.
- •70. Склоіномерні цементи.
- •71. Композиційні матеріали.
- •72. Цементи для тимчасової фіксації незнім. Протезів.
25. Сучасні препарати для місцевого знеболення.
До найпоширеніших знеболювальних засобів належать такі препарати:—на основі лідокаїну — Xylonor 2% SVC (без вазоконстрикторів), Хуіопог 2% Special (з адреналіном та норадреналіном 1: 100 000), лігноспан форте. Це анестетики середньої сили дії, тому для посилення ефекту знеболювання іноді застосовують вазо констриктор у високих концентраціях - 1:25 000 - 1:80 000; —на основі мепівакаїну: Scandonest (scandicaine) 2% Special (з адреналіном 1:100 000), Scandonest (scandicaine) 2% NA (з норадреналіном 1:100 000), Scandonest (scandicaine) 3% SVC (без вазоконстрикторів), карбокаїн, мепівастезин. —на основі артикаїну: Septanest 4% (з адреналіном 1:100 000), Septanest 4% (задреналіном 1:200 000), Septanest 4% SVC (без вазоконстрикторів), ультракаїн ДС. У разі застосування їх знеболення настає через 1—3 хв від моменту введення і триває від 10 до 30—45 хв. їх дія ефективніша, ніжу новокаїну, лідокаїну та мепівакаїну, вони не містять консервантів і можуть застосовуватися у пацієнтів, схильних до алергійних реакцій на парабени. У дітей широко використовують місцевий анестетик Isocaine 3% SVC, без вазоконстриктора, який має виражений анальгетичний ефект.
26. Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання.
Осложнения локальные:
1. Жжение кожи; 2. Диплопия; 3. Функциональный парез мимических мышц; 4. Поражение сосуда иглой, гематома; 5. Поражение нерва (невралгия, неврит, парестезия); 6. Поломка иглы; 7. Поражение тканей угла рта, нижней губы; 8. Развитие гнойного воспалительного процесса; 9. Некроз; 10. Постинъекционный пульпит, периодонтит; 11. Дерматит; 12. Постинъекционная боль.
Гематома – внутритканевое кровоизлияние, которое при определенной локализации может угрожать жизни. (запобігання: коли роблять укол – перед голкою випускається по ходу анестетик, щоб віддвинути судини і нерви і не пошкодити їх; прижимати місце уколу на декілька хвилин після уколу) КРОВОТЕЧЕНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ - Травматические кровотечения делятся на кровотечения из сосудов (артериальные, капиллярные, венозные) и из мягких тканей и костей. Различают внутриротовые и внешние кровотечения.
27. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні).
АНАФИЛАКТИЧЕСКИЙ ШОК - общая тяжелая аллергическая реакция немедленного типа на введение фармакологического препарата, которая возникает сразу после его введения .
Клинические формы шока:
1. Респираторный шок - с превалированием проявлений удушья, обусловленным в одних случаях бронхоспазмом, в других- ларингоспазмом и отеком гортани
2. Кожный шок - крапивница, отёк Квинке, появление на флексорных поверхностях участков гиперемии.
3. Васкулярный шок - нарушение преимущественно сердечно-сосудистой и нервной систем (в первом случае - клиническая картина инфаркта миокарда, отёк легких, а во втором - нарушение мозгового кровообращения или эпилепсия).
4. Абдоминальный шок -резкая боль в животе, рвота, диарея.
Лечение анафилактического шока
1. Прекратить введение препарата, который вызвал это состояние
2. Придать горизонтальное положение
3. Высунуть нижнюю челюсть для предотвращения западания языка (при потере сознания)
4.Адреналин в/в-1мл в 5мл физ.р-ра
5.Р-н глюкозы, физ.р-р 400 мл в/в
6.Преднизолон в/в 5мг/кг массы тела
7. Димедрол 1% в/в 1мг/кг массы тела
8. При отёке дихательных путей- оксигенотерапия, эуфилин 2%-10мл в/в
9. ОБЯЗАТЕЛЬНАЯ ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ