
- •1.Обстеження пацієнта в клініці ортопедичної стоматології.
- •2.Основні клінічні методи, що застосовуються при обстеженні пацієнтів.
- •3.Обстеження порожнини рота. Класифікації дефектів за Блеком і Мілікевичем, Бетельманом і Кенеді.
- •4. Допоміжні методи обстеження. Рентгеногафічні методи.
- •5. Допоміжні методи обстеження. Електроміографія.
- •6. Допоміжні методи обстеження. Внутрішньоротовий та позаротовий запис рухів нижньої щелепи.
- •7. Допоміжні методи обстеження. Статичні та динамічні методи оцінки жувальної ефективності.
- •8.Допоміжні методи обстеження. Дослідження оклюзійних співвідношень зубних рядів в порожнині рота та на діагностичних моделях в артикуляторі.
- •9.Анатомо-функціональні особливості будови зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Амортизація та шляхи перерозподілу жувального тиску.
- •10.Анатомо-функціональні особливості жувальних мязів, основна та допоміжна функція. Понняття про синергізм та узгоджений антагонізм жувальних мязів. Рефлекторна регуляція зубощелепного апарату.
- •11.Анатомо-функціональні особливості будови тканин пародонту. Будова зубоясеневого зєднання. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів, клінічне значення.
- •12.Анатомо-функціональні особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи, їх клінічне значення.
- •13.Прикус, фізіологічні та патологічні види прикусу. Ознаки ортогнатичного прикусу
- •14.Функціональна анатомія оклюзійної поверхні зубів. Поняття про опорні та захисні горбки, їх функція. Оклюзійний компас.
- •15.Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії. Фактори оклюзії.
- •16. Центральна оклюзія та центральне співвідношення щелеп - визначення, клінічне значення.Контакти зубів в положенні центральної оклюзії .
- •17. Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в сагітальному напрямку. Співвідношення зубних рядів в положенні передньої оклюзії.
- •19.Апарати, які відтворюють рухи нижньої щелепи - сфери застосування, класифікації, конструктивні особливості.
- •20.Способи переносу діагностичних моделей в артикулятор. Перенос за допомогою лицьової дуги - етапи. Налаштування регульованих артикуляторів на індивідуальну функцію.
- •21.Біль - механізм виникнення, шляхи проведення. Теорії виникнення зубного болю. Види знеболення в стоматологічній практиці. Механізм дії місцево анестезуючих препаратів.
- •22.Види інфільтраційного знеболення в стоматологічній практиці - показання, техніки виконання, інструментарій.
- •23.Провідникове знеболення на верхній щелепі. Показання, техніка виконання, зони знеболення.
- •24. Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
- •25. Сучасні препарати для місцевого знеболення.
- •26. Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання.
- •27. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні).
- •28. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (запаморочення, колапс)
- •29. Загальні ускладнення ін’єкційного знеболення, невідкладні стани (гіпертонічний криз)
- •30. Підготовка порожнини рота до протезування. Вимоги до зубів які використовуються як опорні під коронки та мостоподібні протези.
- •31. Етіологія дефектів твердих тканин зубів та способи їх заміщення. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мілікевичем. Класифікації штучних коронок.
- •32. Показання до протезування штучними коронками. Вимоги до коронок.
- •33. Поняття про маргінальну адаптацію незнімних протезів. Приясневі уступи – мета створення, різновиди.
- •34. Препарування зубів під незнімні конструкції.
- •35. Ретракція ясеневого краю – мета проведення, методики, матеріали та препарати.
- •37. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні штампованих коронок.
- •38. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні пластмасових коронок.
- •39. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні суцільнолитих коронок.
- •40. Матеріалознавство. Відбиткові маси – класифікація, вимоги. Відбиткові ложки.
- •41. Відбіток – визначення; класифікація відбитків. Ускладення при отриманні відбитків та їх профілактика. Моделі, що використовуються в ортопедичній стоматології.
- •42. Матеріалознавство. Гіпс.
- •43. Матеріалознавство. Альгінатні відбиткові маси.
- •44. Матеріалознавство. Силіконові відбиткові маси.
- •46. Показання і протипоказання до протезування штампованими металевими коронками. Клінічні і лабораторні етапи виготовлення.
- •47. Показання і протипоказання до протезування штампованими комбінованими коронками. Клін та лаб етапи виготовлення.
- •49. Показання та протипоказання для пластмасових коронок.Провізорні коронки.
- •51. Суцільнолита металева коронка.
- •52. Виготовлення суцільнолитої комбінованої металевої коронки.
- •53. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штампованими коронками – причини, шляхи усунення.
- •54. Технологія литва в ортопедичній стоматології. Склад та властивості вогнетривких мас, способи компенсації усадки сплавів при литві.
- •55. Матеріалознавство. Основні та допоміжні матеріали, що використовуються при виготовленні суцільнолитих металевих і комбінованих коронок та мостоподібних протезів.
- •56. Матеріалознавство. Сплави металів, що використовуються в ортопедичній стоматології – класифікації та фізико-хімічні властивості.
- •57. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування пластмасовими коронками – причини, шляхи усунення.
- •58. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими коронками – причини, шляхи усунення.
- •Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів
- •60. Клінічні етапи при виготовленні штамповано-паяних м/п.
- •61. Лабораторні етапи виготовлення штамповано- паяних м/п.
- •62. Технологія паяння частин металевих протезів; основні та допоміжні матеріали. Штамповані паяні та безпаєчні мостоподібні протези – технологічні відмінності.
- •64. Клінічні етапи виготовлення суцільнолитого комбінованого м/п.
- •65. Лабораторні етапи виготовлення суцільнолитих комбінованих м/п.
- •66. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штамповано – паяними мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •67. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •68. Фактори, які забезпечують фіксацію незнім. Протезів.
- •69. Цинк-фосфатні цементи.
- •70. Склоіномерні цементи.
- •71. Композиційні матеріали.
- •72. Цементи для тимчасової фіксації незнім. Протезів.
22.Види інфільтраційного знеболення в стоматологічній практиці - показання, техніки виконання, інструментарій.
У стоматологічній практиці розрізняють декілька різновидів інфільтраційного знеболювання залежно від глибини ін'єкції: 1) підслизова, 2) надокісна, 3) підокісна, 4) внутрішньокісткова, 5)внутрішньосептальна, 6)інтралігаментарна, 7) внутрішньопульпова.
Інфільтраційну підслизову анестезію застосовують для знеболювання слизової оболонки. Надокісну — для знеболювання зубів. Підокісну анестезію проводять у тих випадках, коли необхідно отримати більш глибоке знеболювання.
23.Провідникове знеболення на верхній щелепі. Показання, техніка виконання, зони знеболення.
Туберальна. Блокуються задні верхні альвеолярні нерви, що іннервують альвеолярний відросток і моляри відповідної половини верхньої щелепи. Голку вколюють дещо нижче від перехідної складки, на рівні середини другого моляра.
Інфраорбітальна. Блокуються верхні, передні та середні гілки альвеолярних нервів. Голку вколюють у перехідну складку між центральним і латеральним різцями верхньої щелепи і просувають у напрямку нижньоочноямкового отвору на глибину 1,5 — 2 см до кістки.
Різцева. Блокується носо- піднебінний нерв, який проходить у різцевому каналі. Знеболюються слизова оболонка, піднебінні поверхні альвеолярного відростка і фронтальних зубів справа і зліва (від ікла до ікла). Голку вколюють у різцевого сосочка і просувають до дотикання з кісткою.
Палатинальна. Блокує провідність переднього піднебінного нерва, що іннервує слизову оболонку, відповідну половину твердого піднебіння і піднебінні поверхні бокових зубів до рівня середини ікла. Голку вколюють у слизову оболонку піднебіння на рівні першого моляра на відстані 1 см у піднебінний бік від нього.
24. Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
Цільовий пункт: овальний отвір. Анестезію нижньощелепного нерва біля овального отвору можна проводити чотирма шляхами: а) підвиличним; б)надвиличним; в) очноямковим (орбітальним); г) нижньощелепним.
Мандибулярна анестезія.
Найчастіше у ортопедичній стоматології виконується внутрішньоротовим шляхом. Ефективність такої анестезії до 75%. Мішені інєкції:
внутрішня: крилощелепний простір, мандибулярна бороздка, задній її скат, мандибулярний отвір;
зовнішня : крилоскроневе заглиблення на рівні найглибшого місця венечной вирізки переднього краю нижньої щелепи або на середині відстані між верхніми та нижніми молярами при максимально відкритому роті або на 1 см вище окклюзійної поверхні нижніх молярів.
Хід голки: слизова оболонка, тонка пластинка щічного мязу, рихлу сполучну тканину до контакту з кісткою. Нерви, що анестезуються: n. alveolaris inferior, n. lingvalis та іноді n. buccalis.
Найбільш ефективною є блокада нижньо- луночкового нерву по Гоу-Гейтсу(G.A.Gow-Gates,1973). Ефективність цієї методики коливається від 90% до 97%. Ефективність зберігається при роздвоєному нижньо-луночковому нерві та нижньощелепному каналі. Аспіраційні позитивні проби бувають позитивними всього у 1,6-1,9% випадків.
Методика анестезії: при максимально відкриванні рота місце вкола знаходиться на латеральному краю крило-щелепного поглиблення, зразу медіальніше медіального пучка сухожилля скроневого мязу, висота точки вколу встановлюється розташуванням кінчику голки зразу під медіально-піднебінним горбиком другого моляру верхньої щелепи. Голку просувають у напрямку, що співпадає з лінією, яка сполучає протилежний кут рота з міжкозелковою вирізкою на стороні інєкції (T.Jastak, J.A..Yangiela, D.Donaldson 1995, S.F.Malamed 1997), до контакту з кісткою, глибина просування голки складає всередньому 25 мм. У випадку, якщо цільвого пункту не досягли голку виводять до поверхні слизової оболонки, повторюють орієнтацію голки та проводять її до цільового пункту. У випадку, якщо цільвий пункт досягнутий успішно голку відводять на 1 мм назад та проводять аспіраційну пробу. При негативній аспіраційній пробі вводять 1,7-1,8 мл анестезуючого розчину. Після введення анестезуючого розчину пацієнта просять не закривати рота ще 2-3 хвилини.
Торусальна анестезія
Цільвий пункт: нижньощелепне підвищення. Техніка анестезії: пацієнт максимально широко відкриває рот. Місце вколу голки : точка утворена перетином горизонтальної лінії проведеної на 5мм нижче жувальної поверхні третього верхнього моляру з жолобинкою утвореною латеральним схилом крилощелепної складки і щокою. Щприц розташований у протилежному куті рота на рівні першого-другого моляру, голка направлена перпендикулярно до гілки нижньої щелепи. Голку заглиблюють у мякі тканини до кістки на глибину 15-20 мм, проводять аспіраційну пробу , вводять 1,5-2,0 мл анестетика, знеболюючи нижньоальвеолярний, щічний та язиковий нерви.