Основні терміни

Мікроекономіка — розділ економічної теорії, що вивчає поведінку окремих суб’єктів господарювання (домогосподарство, підприємство, інші учасники ринкових операцій) за умов рідкісності (обмеженості) ресурсів та альтернативності напрямів їх використання.

Основні проблеми мікроекономіки — розміщення споживчих благ і виробничих ресурсів за умов досконалої та недосконалої конкуренції, ціноутворення на різних ринках і ринкова координація.

Основні методи мікроекономіки — метод абстракції (використовується при побудові мікроекономічних моделей), методи граничного аналізу, табличного та графічного аналізу. Широко застосовується математичний інструментарій.

Раціональність — принцип поведінки суб’єктів господарювання, відповідно до якого суб’єкт завжди намагається отримати за даних умов екстремальний, найкращий для себе результат. Уважається, що всі економічні суб’єкти діють раціонально як при визначенні мети своєї діяльності, так і при виборі способів її досягнення.

Ринкові структури — певні типи взаємозв’язку між попитом і пропозицією, які зумовлюють механізми встановлення ціни та досяг­нення ринкової рівноваги.

Запитання та завдання для самоперевірки

Б.1. Що вивчає мікроекономіка як галузь економічної теорії (на відміну від політичної економії та макроекономіки)?

Б.2. Чи є проблема вибору за умов рідкісності ресурсів такою, що розглядається тільки мікроекономікою?

Б.3. Як ви розумієте поняття «субстанційна раціональність», «процедурна раціональність»?

Б.4. Чи є раціональною поведінка спортсмена, який поставив собі за мету встановити новий олімпійський рекорд?

Б.5. Укажіть єдино правильну відповідь:

Б.5.1. Яке з нижченаведених слів за сенсом найтісніше пов’язане зі словом «економічний»:

а) безкоштовний;

б) рідкісний;

в) багатий;

г) надмірний.

Б.5.2. Якими двома основними причинами можна пояснити існування економічних проблем?

а) впливом держави на економіку та зростанням населення Землі;

б) забрудненням навколишнього середовища та існуванням транснаціональних корпорацій;

в) наявністю безробіття та інфляції;

г) необмеженістю бажань людей та обмеженістю ресурсів.

Б.5.3. Економіку в цілому найкраще можна визначити як:

а) взаємодію рішень на макро- і мікрорівнях;

б) вивчення поведінки людей та підприємств щодо виробництва, розподілу та споживання обмеженої кількості товарів;

в) практичне випробовування вартісних показників шляхом використання дедукції та індукції;

г) використання політики спростовування фактів і гіпотез.

Б.5.4. У ринковій економіці проблеми що виробляти, як виробляти і для кого виробляти вирішуються:

а) комітетом з планування;

б) виборним органом;

в) ціновим механізмом;

г) жодним із трьох вищезазначених способів.

Б.5.5. Мікроекономічна теорія вивчає, як ринкова економіка визначає:

а) ціну товару;

б) ціну послуг;

в) ціну економічних ресурсів;

г) будь-які ціни.

Б.5.6. Будуючи моделі, економісти:

а) розробляють припущення, які спрощують ситуацію;

б) включають усю наявну інформацію;

в) мають використовувати математичні моделі;

г) намагаються дублювати реальний світ.

Б.5.7. Мікроекономіка:

а) оперує сукупними чи загальними рівнями доходів, зайнятості та виробництва;

б) докладно досліджує окремих економічних суб’єктів, які станов­лять економічну систему;

в) вивчає детальну інформацію про окремі сегменти економічної системи;

г) базується на широкому підході до діяльності економічної системи.

Відповіді на тести: Б.5.1 б); Б.5.2 г); Б.5.3 в); Б.5.4 в); Б.5.5 г);

Б.5.6 а); Б.5.7 б).